Ват
Ват (Вт, W, рос. ватт, англ. watt, нім. Watt) — одиниця вимірювання потужності у СІ.
Один ват дорівнює потужності, при якій робота один джоуль здійснюється за одну секунду:
Ват — похідна одиниця у СІ, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди.
Ват використовується також для вимірювання активної електричної потужності та потужності теплового потоку або потоку випромінювання, що еквівалентні механічній потужності.
Активна електрична потужність величиною 1 Вт визначається як потужність постійного електричного струму з силою 1 А при напрузі 1 В.
Одиниця названа на честь шотландського винахідника Джеймса Ватта за його вклад у створення парового двигуна та була ухвалена Британською науковою асоціацією у 1882 р., а на 11-ій Генеральній конференції мір та ваг у 1960 р. була включена у СІ.
Кратні і частинні одиниці
Десяткові кратні і частинні одиниці утворюють за допомогою стандартних префіксів СІ.
|
Перетворення в одиниці виміру потужності в інших системах
Ват зв'язаний з іншими одиницями виміру потужності наступними співвідношеннями:
Приклади у природі
Величина | Опис |
---|---|
10 −9 ват | Потік енергії потужністю приблизно в 1 НВТ падає на поверхню землі площею 1 м ² від зірки яскравістю в +1,4 зоряної величини. |
5 × 10 -3 ват | Таку потужність (або близьку до неї) мають звичайні лазерні указки. |
1 ват | Приблизна потужність передавача звичайного мобільного телефону. |
10³ ват | Невеликий обігрівач має потужність близько 1 кВт. Середнє споживання енергії одного домашнього господарства у США становить приблизно 8900 кВт · год за рік, це відповідає рівномірно споживаної потужності 1 кВт протягом року. |
6 × 10 4 ват | Легковий автомобіль з двигуном у 80 кінських сил має потужність приблизно рівну 60 кВт. |
12 × 10 6 ват | Електропоїзд Eurostar має потужність близько 12 МВт. |
8,2 × 10 9 ват | Електростанція Касівадзакі-Каріва у місті Касівадзакі (Японія), найбільша у світі атомна електростанція, при пікових навантаженнях виробляє 8,212 ГВт електроенергії. |
2,24 × 10 10 ват | Найбільша існуюча електростанція Санься (ГЕС Три ущелини) (Китай). Проектна потужність ГЕС — 22,4 ГВт електроенергії. |
10 12 ват | Пікова потужність середнього удару блискавки приблизно дорівнює 1 ТВт. |
1,9 × 10 12 ват | Загальна потужність споживаної людством електроенергії у 2007 р. у середньому оцінювалося в 1,95 ТВт; |
174 × 10 15 ват | Виходячи з середньої потужності потоку енергії на поверхні Землі в 1,366 кВт /м², загальна потужність потоку енергії сонячного випромінювання, що падає на Землю, приблизно дорівнює 174 ПВт. Таким чином, якби Земля не перевипромінювала енергію у навколишній простір, вона ставала б важчою на 1,94 кг щосекунди. |
3,86 × 10 26 ват | Повна потужність випромінювання Сонця оцінюється вченими в 386 ЙВт,[1] що більш ніж в два мільярди разів більше, ніж потужність випромінювання, що падає на поверхню Землі. Іншими словами, внаслідок термоядерних реакцій в центрі Сонця, наше світило щомиті втрачає масу близько 4 000 000 тонн. |
Різниця між поняттями кіловат і кіловат-година
Через схожість назв кіловат і кіловат-годину часто плутають у повсякденному вжитку, особливо коли це стосується електроприладів. Однак ці дві одиниці вимірювання стосуються різних фізичних величин. У ватах і, отже, у кіловатах вимірюється потужність, тобто кількість енергії, спожита приладом за одиницю часу. Ват-година і кіловат-година є одиницями вимірювання енергії, тобто ними визначається не характеристика приладу, а кількість роботи, виконаної цим приладом.
Ці дві величини пов'язані наступним чином. Якщо лампа розжарювання потужністю у 100 Вт працювала протягом 1 години, її робота вимагала 100 Вт · год енергії, або 0,1 кВт · год, а 40-ватна лампочка споживе таку ж кількість енергії за 2,5 години. Потужність електростанції вимірюється у мегаватах, але кількість проданої електроенергії буде вимірюватися у кіловат-годинах (мегават-годинах).
Див. також
- Ват-година — одиниця вимірювання роботи.
- Ватметр
Примітки
- ↑ The Sun on nineplanets.org (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 3 квітня 2010.
Джерела
- ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці.
- Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Пер. з 8-го, переробл. і випр. рос. вид. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3
|
|
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2013) |