Путін Володимир Володимирович

Зовнішні відеофайли
	План Путіна: стояти позаду жінок та дітей (рос. План Путина: стоять позади женщин и детей), Росія 24, 4 березня 2014

	Володимир Володимирович Путін; рос. Владимир Владимирович Путин
	Володимир Володимирович Путін
з 7 травня 2012
Попередник:	Дмитро Медведєв
8 травня 2008 — 7 травня 2012
Президент:	Дмитро Медведєв
Попередник:	Віктор Зубков
Спадкоємець:	Дмитро Медведєв
7 травня 2000 — 7 травня 2008
Попередник:	Борис Єльцин
Спадкоємець:	Дмитро Медведєв
16 серпня 1999 — 7 травня 2000 ; (в. о. 9 серпня 1999 — 16 серпня 1999)
Президент:	Борис Єльцин
Попередник:	Сергій Степашин
Спадкоємець:	Михайло Касьянов
29 березня 1999 — 9 серпня 1999
Президент:	Борис Єльцин
Попередник:	Микола Бордюжа
Спадкоємець:	Сергій Іванов
	4-й Директор Федеральної служби безпеки Російської Федерації
	4-й Директор Федеральної служби безпеки Російської Федерації
25 липня 1998 — 9 серпня 1999
Президент:	Борис Єльцин
Попередник:	Микола Ковальов
Спадкоємець:	Микола Патрушев
Народження:	7 жовтня 1952 (71 рік); Ленінград, РРФСР
Національність:	росіяни
Країна:	Росія[…]
Релігія:	православ'я
Освіта:	Академія Федеральної служби безпеки Російської Федерації, юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1975), Академія зовнішньої розвідки, Школа № 193d (1968), Школа № 281d (1970), Санкт-Петербурзький державний гірничий університет (27 червня 1997), Санкт-Петербурзький державний університет і Санкт-Петербурзький інститут ФСБ Росіїd
Ступінь:	кандидат економічних наук (1997)
Партія:	До серпня 1991 року член КПРС, в 1995 році голова регіонального відділення «НДР», з 2008 року голова «Єдиної Росії»
Рід:	Родина Володимира Путіна
Батько:	Путін Володимир Спиридоновичd
Мати:	Путіна Марія Іванівнаd
Шлюб:	Путіна Людмила Олександрівна
Діти:	дочки: Катерина і Марія
Автограф:
Нагороди:	; Орден Святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ) (2002) ; Медаль «За заслуги перед національною народною армією НДР»d (1988) Order of the Precious Wandd (2009) King Abdulaziz Medald (2007) Рейтинг найвпливовіших людей світу за версією Forbesd (2016) Рейтинг найвпливовіших людей світу за версією Forbesd (2015) Рейтинг найвпливовіших людей світу за версією Forbesd (2014) Рейтинг найвпливовіших людей світу за версією Forbesd (2013) Нагорода «Закрита устриця»d (2007) Премія миру імені Конфуціяd (15 листопада 2011) Людина року (2007) ; ; ; Памятная медаль А. М. Горчаковаd (2001) Order of St. Savad (2011) honorary professord почесний членd ; ; Заслужений тренер[d] (2006) нагородна зброяd почесний доктор Афінського університетуd honorary doctor of the Tsinghua Universityd honorary doctor of Saint Petersburg State Universityd honorary doctor of the Jawaharlal Nehru Universityd honorary doctor of the Yerevan State Universityd honorary doctor of the Turkmen State Universityd honorary doctor of the Baku Slavic Universityd honorary doctor of the University of Belgraded honorary doctor of the S. M. Kirov Military Medical Academyd Почесний громадянин Астраханіd Ігнобелівська премія (вересень 2020) Почесний громадянин Казаніd Орден Шейх-ул-Ісламіd Time 100 (2022) Time 100 (2017) Order "For contribution to the development of cooperation"d (3 жовтня 2017)
	Медіафайли у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

Володи́мир Володи́мирович Пу́тін (рос. Владимир Владимирович Путин; нар. 7 жовтня 1952, Ленінград) — російський державний і політичний діяч, другий (2000-2008) та четвертий (від 7 травня 2012 року) президент Російської Федерації.

Після відставки першого президента Бориса Єльцина виконував його обов'язки від 31 грудня 1999 до 7 травня 2000 року. Від 16 серпня до 31 грудня 1999 року та від 8 травня 2008 року до 7 травня 2012 року — голова Уряду Російської Федерації.
Має юридичну освіту. Кандидат економічних наук.
Голова політичної партії «Єдина Росія» від 7 травня 2008 року^[11].

Біографія (до серпня 1999)

Дитинство і юність

Народився 7 жовтня 1952 у Ленінграді. Батько Путіна, Володимир Спиридонович Путін (1911 — 02.08.1999) — учасник Другої світової війни (воював у військах НКВД), робітник на заводі. Мати, Марія Іванівна Шеломова (1911–1998), також працювала на заводі, пережила блокаду Ленінграда. Володимир був третім сином в сім'ї — двоє старших братів, що народилися ще у тридцяті роки, померли в дитинстві.

У дитинстві
Батько
Мати

Сім'я Путіних жила в комунальній квартирі в Ленінграді. Вже ставши президентом, Путін розповідав, що ще з дитинства він захоплювався радянськими фільмами про розвідників і мріяв працювати в органах державної безпеки.

У 1970–1975 вчився на міжнародному відділенні юридичного факультету Ленінградського державного університету імені А. Жданова. В університеті вступив до КПРС і залишався її членом до заборони партії 1991 року(формально не виходив із КПРС^[12]^[13]). Під час навчання вперше зустрів Анатолія Собчака, на той час доцента університету. Тема диплома — «Принцип найбільшого сприяння нації».

Служба в КДБ

Після закінчення ЛДУ був направлений на роботу^[14] до Комітету державної безпеки СРСР.

У 1975–1984 — співробітник Першого відділу Ленінградського управління КДБ.
1976 року закінчив «Курси перепідготовки оперативного складу» в Охті («401-а школа»).
1979 року закінчив навчання на річних курсах перепідготовки у Вищій школі КДБ в Москві.
1985 року закінчив Червонопрапорний інститут КДБ СРСР ім. Ю. Андропова.
У 1985–1990 роках працював в НДР, в Дрездені. Офіційно посідав посаду директора Будинку дружби СРСР — НДР.

Робота в Петербурзі і звинувачення в корупції

Від 1990 року — помічник ректора Ленінградського державного університету з міжнародних питань, потім — радник голови Ленінградської міської ради.
Від 12 червня 1991 року, після обрання А. Собчака на посаду мера, — голова Комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга.
На початку 1992 року був переведений в «діючий резерв» КДБ (у званні підполковника запасу), в Ленінградському державному університеті.
Від березня 1994 — перший заступник голови уряду Санкт-Петербурга.

Згодом багато хто з тих, хто разом з В. Путіним, як головою Комітету із зовнішніх зв'язків, займався заснуванням численних фірм і управлінням їхньою діяльністю (Олексій Кудрін, Герман Греф, Михайло Лесін та інші), у 2000-і роки зайняли відповідальні пости в уряді РФ. 1992 року депутатською робочою групою Ленсовета на чолі з Мариною Сальє і Юрієм Гладковим (так званою «комісією Сальє») проти Путіна, як керівника Комітету із зовнішньоекономічних зв'язків, було висунуто звинувачення в махінаціях у зв'язку з програмою постачання Санкт-Петербурга продуктами харчування в обмін на сировину. Згідно з висновком робочої групи, сировина продавалася за заниженими, проти ринкових, цінами (рідкоземельного металу скандію — в 2000 разів), тоді як продовольство купувалося за завищеними; операції укладалися з сумнівними фірмами-«одноденками» і з фірмами, на чолі яких стояли кримінальні діячі; договори оформлялися з грубими порушеннями правил і за бажання легко могли бути оголошені недійсними. За підрахунками групи, збитки, завдані місту в результаті дій В. Путіна, склали 122 млн доларів. Петросовет схвалив доповідь групи і рекомендував Анатолію Собчаку відправити Путіна у відставку і передати матеріали до прокуратури.

У серпні 1999 року журналісти Олег Лурьє і Інга Савельєва звинуватили Путіна в корупції під час приватизації, розкраданні бюджетних коштів, зв'язках з кримінальним світом та інших протиправних діях.^[15]^[16] На звинувачення жодної офіційної реакції не було.

Робота в Москві

За три роки Володимир Путін пройшов шлях від заступника керівника справами президента до секретаря Ради безпеки:

У серпні 1996 року, після поразки А. Собчака на виборах мера, запрошений на роботу до Москви на посаду заступника керівника справами президента Російської Федерації Павла Бородіна.
26 березня 1997 року призначений заступником керівника Адміністрації президента Росії — начальником Головного контрольного управління президента Російської Федерації, змінивши на цій посаді Олексія Кудріна. За словами Путіна, результати проведеною Головним контрольним управлінням перевірки, пов'язаної з виконанням оборонного замовлення, стали однією з причин відставки міністра оборони РФ Ігоря Родіонова у травні 1997 року^[17].
25 травня 1998 року призначений першим заступником керівника Адміністрації президента Російської Федерації, відповідальним за роботу з регіонами. До моменту призначення вважався однією з найвпливовіших фігур в Кремлі^[18].
Від 25 липня 1998 року — директор Федеральної служби безпеки Російської Федерації, одночасно — від 26 березня 1999 року — секретар Ради безпеки Російської Федерації.

Захист дисертації

1997 року захистив кандидатську дисертацію під назвою «Стратегічне планування відтворення мінерально-сировинної бази регіону в умовах формування ринкових відносин» в Санкт-Петербурзькому державному гірничому інституті.

2005 року Кліффорд Гадді та Ігор Данченко із Брукингського інституту у Вашингтоні, аналізуючи розуміння В. Путіним оптимальної економічної моделі сталого розвитку Росії, виявили, що 16 із 20 сторінок, якими починається основна частина роботи В. Путіна, є точним відтворенням або близьким до тексту переказом статті «Стратегічне планування і політика» професорів Вільяма Кинга і Девіда Кліланда, опублікованої 1978 року. Шість діаграм і графіків з роботи Путіна майже повністю збігаються з американськими^[19]^[20].

На чолі уряду (серпень-грудень 1999)

9 серпня 1999 року призначений тимчасово виконуючим обов'язки голови уряду Російської Федерації. Того ж дня в своєму телезверненні президент Єльцин назвав його своїм наступником.^[21]. З 16 серпня 1999 року — голова уряду.

Вторгнення бойовиків до Дагестану і вибухи житлових будинків у вересні 1999 року

У вересні 1999 року була здійснена серія терористичних актів — вибухи житлових будинків в Буйнакську, Москві і Волгодонську, жертвами яких стали більше 300 чоловік. Згідно з вироком закритого суду^[22], вибухи були здійснені карачаївцями і дагестанськими ваххабітами за замовленням арабських найманців Аміра Хаттаба і Абу Умара з метою відвернути увагу російської влади від подій в Дагестані, де в цей час йшли бої між федеральними військами і озброєними загонами бойовиків з Чечні, яких очолювали Шаміль Басаєв і арабський найманець Хаттаб. Ядро угрупування бойовиків, що напала на Дагестан, складали іноземні найманці і бійці «Ісламської міжнародної миротворчої бригади»^[23]. Прямий зв'язок безпосередніх виконавців вибухів будинків з арабськими найманцями (навчання в диверсійно-терористичних таборах Хаттаба тощо) підтверджується свідченнями самих терористів і свідченнями свідків. Басаєв категорично заперечував свою причетність до вибухів, зокрема в конфіденційному листі Путіну, написаному за 2 дні до захоплення заручників в Беслані. У листі він в той же час пропонував, як одна з умов мирної домовленості, можливість «в прийнятній формі» узяти цю відповідальність на себе.

За інформацією деяких джерел, а також згідно з однією із заяв Генпрокуратури РФ, вторгнення до Дагестану було організоване і профінансоване підприємцем Борисом Березовським, що входили в найближче оточення Президента РФ^[24], як вважає журналіст Андрій Піонтковський як складова частина так званої операції «Наступнник», що здійснювалася «Сім'єю Єльцина» під загальним керівництвом Б.Березовского.^[25] Схема мала гарантувати «Сім'ї» особисту і майнову недоторканність перед лицем можливих, зважаючи на зміну влади, корупційних розслідувань. Газета «Московский Комсомолець» у вересні 1999 року опублікувала роздруки переговорів Березовського з Казбеком Махашевим і Мовладі Удуговим. «Московский комсомолець», коментуючи цю розмову, дав своє трактування окремим фразам, натякаючи на активну співпрацю Березовського з чеченцями напередодні вторгнення чеченських бойовиків до Дагестану. Березовський категорично заперечував ці твердження і заявив, що «витоки терактів в Москві і Волгодонську треба шукати в Чечні». За словами Березовського, у нього були дуже багато розмов з різними представниками чеченських сепаратистів, включаючи Удугова і Басаєва; він заявив, що «зовсім недавно вів переговори з представником Басаєва». Проте, за його словами, "це не має нічого спільного з тією розмовою, компіляція якої була опублікована в МК. Офіційне звинувачення Березовському з боку Генпрокуратури РФ так і не було висунуте. Сайт чеченських сепаратистів Чеченпресс також спростував твердження про те, що напад на Дагестан був організований Березовським і російськими властями.

Різними діячами і організаціями висуваються також версії, згідно з якими Путіну могли бути вигідні вибухи житлових будинків: для створення сприятливої громадської думки перед введенням військ до Чечні, підняття передвиборного рейтингу і забезпечення перемоги на президентських виборах. При цьому указувалося на ряд фактів, що свідчать, на думку обвинувачів, про провокаційне походження вибухів, зокрема на закладку співробітниками ФСБ під житловий будинок в Рязані імовірно вибухового пристрою (за офіційною версією — його імітацією). Альтернативні версії не заперечують того, що терористи карачаївці, що перевозили вибухівку, були прихильниками чеченських сепаратистів і дійсно хотіли здійснити вибухи в Москві і Волгодонську. Але вибухи не житлових будинків, а військових і адміністративних об'єктів. При цьому, як припускають альтернативні версії, агенти ФСБ ввели їх в оману і використовували вибухівку, що перевозилася ними, для підриву будинків.^[26]

На чолі держави

31 грудня 1999 року у зв'язку з добровільним відходом Єльцина у відставку Путін стає виконувачем обов'язків президента Російської Федерації. З 26 березня 2000 року вибраний президент Росії. Вступив на посаду 7 травня 2000 року.

Першим державним актом, підписаним Путіним на посаді виконувача обов'язків Президента РФ, став указ «Про гарантії Президентові Російської Федерації, що припинив виконання своїх повноважень, і членам його сім'ї». Указ надавав колишньому президентові (тобто Борису Єльцину) гарантії недоторканності. Указ був підписаний на тлі звинувачень в широкомасштабній корупції, що тяжіли над Єльциним і його безпосереднім оточенням. Деякі аналітики співвідносять це з тим фактом, що Єльцин спочатку (при призначенні на посаду голови уряду) оголосив Путіна своїм наступником; з фактом дострокової відставки Єльцина і передачі Путіну президентських повноважень (що, як наголошується, підсилювало його позиції на майбутніх виборах) і низкою інших фактів, що дають їм підстави стверджувати, що Путін спочатку був висуванцем корумпованого угрупування, що оточувало Єльцина (так званою «Сем'єю»), а його прихід до влади був необхідний «Сім'ї» як гарантія від кримінальних розслідувань, які обіцяла порушити проти них, у разі обрання їхнього представника на президентський пост, конкуруюче угрупування Лужкова-Примакова.

Проте вже в перший рік перебування Путіна на посаді президента почав посилюватися тиск силових відомств на так званих «олігархів», і перш за все на Бориса Березовського і Володимира Гусинського, які згодом змушені були емігрувати. На думку американського дослідника російського походження Пола Хлебникова, таким чином Путін намагався позбавитися від спадщини 1990-х років і зобов'язань перед колишньою правлячою фінансово-політичною елітою, на якій, на поширену думку, лежить основна провина за економічний спад у Росії, що відбувався в ті роки.

Поступово посилювався тиск держави на так звані «незалежні» ЗМІ, контрольовані приватними особами. Бориса Березовського змусили розлучитися з контрольним пакетом акцій основного телеканалу Росії — ОРТ; за борги була передана у власність «Газпрому» телекомпанія НТВ, що належала Володимиру Гусинському, після чого було припинено мовлення ТБ-6 (ТВС) — телевізійного каналу Бориса Березовського, на якого перейшла працювати група журналістів НТВ. Основні телевізійні канали — ОРТ (Перший канал), «Росія» і НТВ стали належати державі або державним компаніям. Інформаційна політика керівництва, що різко змінилася, цих і решти ЗМІ викликала дискусії про свободу слова в засобах масової інформації.

Для кадрової політики Адміністрації Президента при Володимирі Путіні було характерне призначення на відповідальні пости численних колишніх товаришів по навчанню Путіна в університеті, товаришів по службі в НДР, колег по роботі в колишньому Ленінграді — і взагалі представників «петербургскої команди». У лютому 2006 року В. Сурковим● була висунута концепція суверенної демократії^[ru], яка в інтерпретації її автора полягає в тому, що політика Президента вміє в першу чергу отримувати підтримку більшості населення в самій Росії; така підтримка більшості і складає головний принцип демократичного суспільства.

У внутрішній політиці президент Путін проводив послідовний і жорсткий курс на централізацію і зміцнення «вертикалі» влади, встановлення та зміцнення у Росії політичної системи керованої демократії^[27]^[28].

Відповідно до оцінок політичного режиму у Росії часів правління Путіна, об'єднання войовничих монархістів-чорносотенців із циніками й конформістами навколо помірно-ліберальних фашистів складає ядро горезвісної «путінської більшості»^[29].

Президент (2000–2008)

За 2000–2008 роки Путін зробив 192 зарубіжних візити різного рівня — робочих, офіційних, державних, — відвідавши 74 країни. Це 187 крапок на карті світу — міста, населені пункти, географічні об'єкти. Найбільше число візитів припало на Україну (23), Казахстан (14) і Німеччину (13). До Білорусі Путін приїжджав 10 разів, зробив 7 візитів до Китаю, 6 разів був в США. Найнапруженішим за кількістю поїздок для Путіна став 2007 рік — президент 27 разів виїжджав в інші країни. Останньою країною зарубіжних візитів президента стала Італія, острів Сардінія, з якої вісім років тому починався графік міжнародних маршрутів Путіна.

У Росії Путини відвідав 212 міст, населених пунктів і географічних об'єктів. Останньою робочою поїздкою президента Володимира Путіна Росією стало Сочі, де президент виступив на нараді, присвяченій питанням підготовки інфраструктури до Олімпіади-2014, а також провів останню зустріч з президентом США Джорджем Бушем.

2000 рік

7 травня в Андріївському залі Кремля відбулася церемонія вступу до посади президента Путіна, вибраного 26 березня.
У травні призначив на посаду голови уряду Росії Михайла Касьянова.
5-6 червня в ході першого робочого візиту Володимира Путіна до Західної Європи — до Італії — глава російської держави виступив з пропозицією про створення спільно з НАТО системи протиракетної оборони в Європі.
21 червня вперше як президент Росії Володимир Путін взяв участь в засіданні Ради голів держав СНД. Путін був головою Ради голів держав з 2000 по 2003 роки, а потім з 2004 по 2006 роки.
5 липня в Душанбе Володимир Путін взяв участь в саміті країн «Шанхайської п'ятірки», перетворена в Шанхайську організацію співпраці в 2001 році.
8 липня Путін вперше звернувся до Федеральних зборів з щорічним посланням, в якому позначив головні пріоритети, — реформа влади, вільний ринок, ефективна держава, диктатура закону. Всього глава держави звертався з посланнями до парламенту 8 разів.
21-23 липня президент РФ взяв участь в саміті «вісімки» на Окінаві, Японія. У подальші роки Путін брав участь у всіх щорічних самітах «вісімки».
5 серпня Путін підписав другу частину Податкового кодексу РФ, відповідно до якого введена єдина 13-процентна ставка прибуткового податку.
12 серпня в ході проведення військово-морських навчань Північного флоту в Баренцевому морі зазнав катастрофу і затонув атомний підводний човен «Курськ». Загинули 118 чоловік. 23 серпня указом президента в Російській Федерації був оголошений день жалоби.
6-8 вересня в Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН Володимир Путін виступив на Саміті тисячоліття — зустрічі голів держав і урядів 185 країн — членів ООН. 7 вересня відбулося засідання Ради Безпеки ООН на вищому рівні. За час існування ООН було проведено всього три таких засідання — в 1992, 2000 і 2005 роках. Путін як президент РФ брав участь в двох останніх.
10 жовтня російський учений, директор Физико-технічного інституту ім. Іоффе Жорес Алфьоров став лауреатом Нобелівської премії з фізики. 12 жовтня в Кремлі Володимир Путін привітав ученого з присудженням найпрестижнішій науковій премії.
14-15 листопада в Брунеї вперше президент Росії Володимир Путін взяв участь в саміті АТЕС. Всього за 8 років глава російської держави брав участь в семи засіданнях АТЕС на вищому рівні, тільки в жовтні 2002 року він відмінив заплановану поїздку до Мексики на саміт у зв'язку з терактом на Дубровці в Москві.
25 грудня президент Росії Володимир Путін підписав пакет законів про символіку РФ. Росія набула державних символів — герб, прапор і гімн.

2001 рік

6 березня вперше пройшла інтернет-конференція президента РФ, в ході якої Володимир Путін відповідав на питання російських і іноземних користувачів глобальної мережі. Друга подібна конференція відбулася 6 липня 2006 року.
23 березня завершено зведення з орбіти російської космічної станції «Мир» — її уламки затоплені в акваторії південної частини Тихого океану. Станція пропрацювала в космосі 15 років.
23-24 березня вперше в історії Європейського союзу в його сесії на вищому рівні в Стокгольмі взяв участь президент Росії Володимир Путін — голова держави, що не є членом ЄС.
3 квітня глава держави звернувся до Федеральних зборів з щорічним посланням. Його головні теми — наведення конституційного ладу в Чечні, судова, податкова, бюджетна реформи.
11-14 квітня в Москві за ініціативою Путіна відбулася Міжнародна конференція з запобігання мілітаризації космічного простору «Космос без зброї — арена мирної співпраці в XXI столітті».
24 травня президент РФ прибув в Ленськ, щоб особисто оцінити масштаб стихійного лиха — в середині травня через катастрофічну повінь в Якутії місто Ленськ з населенням 27,5 тисяч чол. було повністю затоплене.
31 травня Володимир Путін взяв участь в першому засіданні Міждержавної ради Евразес. За вісім років президент РФ брав участь в 10 самітах Євразійського економічного співтовариства.
16 червня в Любляні, Словенія, президент РФ Володимир Путін провів першу особисту зустріч з президентом США Джорджем Бушем. Лідери двох держав за вісім років зустрічалися 27 разів.
11 липня в Росії вперше прийнятий закон про політичні партії, справлений на вдосконалення виборчого законодавства і ліквідацію нечисленних партій.
18 липня відбулася перша велика прес-конференція Володимира Путіна в Кремлі для російських і зарубіжних кореспондентів. У такому форматі президент регулярно спілкувався з представниками ЗМІ, востаннє — 14 лютого 2008 року.
20-22 липня на саміті «вісімки» в Генуї, Італія, президент Росії запропонував провести в Росії конференцію з проблем потеплення клімату. Конференція відбулася 29 вересня — 3 жовтня 2003 року в Москві.
11 вересня Володимир Путін першим з світових лідерів направив телеграму співчуття президентові США Джорджу Бушу у зв'язку з безпрецедентними за масштабами і кількістю жертв терористичними актами, в результаті яких загинули близько трьох тисяч чоловік.
25 жовтня президент РФ підписав Земельний кодекс РФ, який вперше в російській історії почав вирішувати земельне питання, — земля, один з головних ресурсів нації, знайшла правовий статус і вартість.
17 жовтня президент Росії Володимир Путін, виступаючи на нараді в міністерстві оборони Росії, повідомив про закриття з 1 січня 2002 року російської військово-морської бази в Камрані у В'єтнамі і виведенні радіоелектронного центру з Лурдеса на Кубі.
13-15 листопада відбувся перший офіційний візит президента РФ Володимира Путіна в США. 13 грудня президент США Джордж Буш офіційно повідомив Росію про вихід США з російсько-американського Договору про протиракетну оборону (ПРО) від 1972 року. У заяві по телебаченню президент РФ Путін назвав дане рішення помилковим. 13 червня 2002 року США вийшли з Договору.
24 грудня Володимир Путін вперше спілкувався із співвітчизниками в прямому ефірі. За 2 години 20 хвилин президент відповів на 47 питань. Всього за вісім років президент Росії спілкувався з громадянами шість разів — він провів в прямому ефірі близько 18 годин і відповів майже на 350 питань.
25 грудня Верховний суд Дагестану засудив чеченського бойовика Салмана Радуєва до довічного ув'язнення, визнавши його винним в тероризмі, захопленні заручників і інших тяжких злочинах. 12 березня 2000 року той був захоплений в результаті спецоперації. Радуєв помер у в'язниці 14 грудня 2002 року.

2002 рік

16 січня відкрилося перше засідання Ради Федерації Федеральних Зборів РФ в новому складі. Відповідно до Федерального закону від 19 липня 2000 року про порядок формування Ради Федерації, місця регіональних керівників у верхній палаті зайняли їхні представники.
18 квітня Володимир Путін звернувся до Федеральних зборів з щорічним посланням, яке в основному було присвячено адміністративній реформі і проблемам економіки.
23-24 квітня в Ашхабаді пройшов перший саміт п'яти прикаспійських держав — Росії, Азербайджану, Ірану, Казахстану, Туркменістану з визначення статусу Каспійського моря.
24 травня в Москві президенти РФ і США Володимир Путін і Джордж Буш підписали Спільну декларацію про нові стратегічні відносини між Росією і США і Договір про скорочення стратегічних наступальних потенціалів. Документи були підписані під час офіційного візиту президента США до Росії.
28 травня президент Росії взяв участь в саміті Рщсія-НАТО, що проходив на базі ВПС Італії Пратика-ди-Маре під Римом, де була підписана Декларація про новий формат відносин між РФ і альянсом (Римська декларація), на основі якої заснована Рада Росія-НАТО у форматі «двадцятки».
26-27 червня в Кананаскисі, Канада, президент Росії взяв участь в саміті «вісімки», де було оголошено про те, що Росія в 2006 році головуватиме на зустрічі лідерів 8 країн.
В ніч з 1 на 2 липня в небі над Німеччиною відбулося зіткнення російського пасажирського літака Ту-154 «Башкирських авіаліній» і вантажного «Боїнгу-757» міжнародного кур'єрського зв'язку DHL. В результаті катастрофи загинуло 71 людина, зокрема 52 школярі, що прямували на відпочинок до Іспанії.
24 липня президент Росії підписав Федеральний закон «Про оборот земель сільськогосподарського призначення». Документ вперше узаконив приватну власність на сільгоспземлі, купівлю-продаж землі для громадян Росії. 25 липня президентом РФ підписаний Федеральний закон «Про альтернативну громадянську службу».
14 серпня Володимир Путін підписав указ «Про Раду при президенті РФ з фізичної культури і спорту». Відтоді цей орган збирався щорічно на засідання під головуванням президента РФ.
19 серпня в Чечні над Ханкалою бойовиками був збитий вертоліт Мі-26 Міністерства оборони РФ, на борту якого знаходилися близько 150 чоловік, з них 121 загинув. Це найбільша катастрофа у ВПС сучасної Росії. Президент Володимир Путін оголосив 22 серпня днем жалоби в країні.
З 9 по 16 жовтня пройшов Всеросійський перепис населення, перший після розпаду СРСР.
14 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про видання Великої російської енциклопедії». Перший з тридцяти томів енциклопедії вийшов в світ в серпні 2004 року.
23 жовтня в Москві чеченськими терористами був захоплений Театральний центр на Дубровці. В результаті спецоперації було звільнено більше 750 заручників. Застосування за наказом В. Путіна спецзасобу призвело до загибелі 129 заручників. За його ж наказом бойовики, що в результаті застосування спецзасобу втратили свідомість, були вбиті бійцями спецзагону. 28 жовтня 2002 року указом президента Росії був оголошений загальнонаціональний траур.
7 листопада Європейський союз надав Росії статус країни з ринковою економікою.
30 грудня президент Путін підписав закон про бюджет на 2003 рік. Вперше в історії Росії бюджет був розроблений з обов'язковою умовою створення з ним фінансового резерву.

2003 рік

28 січня президент Росії поставив свій підпис під Договором про російсько-український державний кордон, що визначив сухопутний кордон між двома державами. Зафіксований статус Азовського моря і Керченської протоки як внутрішніх вод двох країн. Питання про морський кордон було виділене в окремий предмет для переговорів.
5-18 березня в Пекіні відбулася перша сесія ВСНП десятого скликання, в ході якої було вибрано нове керівництво країни. Головою КНР став Ху Цзіньтао. З першої зустрічі в травні 2003 року голів держав Росії і Китаю контакти керівників носили регулярний характер. Всього було проведено 5 зустрічей в рамках офіційних візитів і 18 — на полях міжнародних форумів.
28 квітня в Душанбе Договір про колективну безпеку, в який входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан, був перетворений в Організацію Договору про колективну безпеку.
16 травня глава російської держави в черговий раз звернувся до Федеральних зборів з посланням, в якому позначив головні пріоритети, — подвоєння ВВП за 10 років, досягнення повної конвертованої рубля, національну безпеку, військову реформу.
З 23 травня по 1 червня пройшли урочистості, присвячені 300-річчю Санкт-Петербургу. У святкуванні взяли участь лідери 44 країн.
1-3 червня в Евіані, Франція, президент Росії брав участь в роботі саміту «вісімки».
15 червня в Стрельні, в околицях Санкт-Петербурга, вперше відбулася церемонія вручення Міжнародній енергетичній премії «Глобальна енергія» — першій науковій премії в світі, яка присуджується за видатні відкриття і розробки в області енергії і енергетики.
19 червня Росія стала повноправним членом ФАТФ — Міжнародної групи з боротьби з фінансовими зловживаннями.
24-27 червня відбувся державний візит Путіна до Великобританії — в рік, коли наголошувалося 450-річчя встановлення дипломатичних відносин двох країн і через 159 років після останнього державного візиту до цієї країни.
1 липня вступив в силу новий порядок транзиту громадян Росії, що виїжджають до Калінінграда і назад через Литву.
25 вересня президент РФ Володимир Путін виступив на 58-ій сесії ГА ООН.
5 жовтня в Чечні, відповідно до нової конституції президентом республіки був вибраний Ахмат Кадиров. Він загинув 9 травня 2004 року при теракті в Грозному.
7 жовтня присуджена Нобелівська премія з фізики за 2003 рік російським ученим Олексію Абрикосову і Віталію Гінзбургу за «вирішальний внесок в пояснення двох феноменів квантової фізики: надпровідності і надтекучості». Того ж дня президент РФ привітав учених з присудженням нагороди.
23 жовтня відбулося відкриття авіабази в Канті, Киргизія, першого після розпаду СРСР російського військового об'єкта на території іноземної держави.
7 грудня пройшли вибори в Державну Думу Федеральних Зборів Російської Федерації четвертого скликання. По федеральному виборчому округу 5-процентний бар'єр подолали три політичні партії: «Єдина Росія», КПРФ і ЛДПР і виборчий блок «Родина».

2004 рік

9 січня в ході офіційного візиту президента Росії до Казахстану підписаний договір про продовження оренди космодрому Байконур до 2050 року.
23 січня офіційно почалися роботи за проектом «Сахалін-2» — будівництво наземної трубопровідної системи.
6 лютого в Москві на Замоськворецькой лінії метро на перегоні між станціями «Автозаводская» і «Павелецкая» у вагоні терористи привели в дію вибуховий пристрій потужністю від 1 до 5 кг в тротиловому еквіваленті. У тунелі виникла пожежа. В результаті теракту на місці загинули 40 чоловік, більше 130 були поранені. Того ж дня президент РФ виразив співчуття сім'ям загиблих.
24 лютого президент Росії Володимир Путін відправив до відставки уряд, очолюваний Михайлом Касьяновим. 5 березня головою уряду РФ указом президента був призначений Михайло Фрадков.
14 березня Володимир Путін обраний президентом Росії на другий чотирилітній термін, набравши 71,31 відсотка голосів.
25 березня президент РФ підписав федеральний конституційний закон про утворення у складі РФ першого суб'єкта Російської Федерації, утвореного в результаті об'єднання Пермської області і Комі-Пермяцького АО. Спочатку, відповідно до Конституції 1993 року на карті РФ було 89 суб'єктів, в 2008 у складі Росії 83 суб'єкти.
29 березня прем'єр-міністри Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії і Естонії здали ратифікаційні документи про вступ своїх країн в НАТО. Президент РФ, приймаючи 8 квітня в Кремлі генерального секретаря НАТО Яапа де Хоопа Схеффера, підтвердив негативне ставлення Москви до розширення альянсу, але пообіцяв розвивати відносини «в позитивному напрямі».
1 травня в Дубліні, Ірландія, відбулася офіційна церемонія прийому в Європейський союз 10 країн Центральної, Східної Європи і Середземномор'я — найзначніше розширення ЄС за всю історію союзу. Останніми в ЄС були прийняті 1 січня 2007 року Болгарія і Румунія.
7 травня в Андріївському залі Кремля відбулася церемонія вступу на посаду президента Володимира Путіна.
26 травня президент Росії Володимир Путін звернувся до Федеральних зборів з п'ятим посланням. Головними його темами стали: подвоєння ВВП не за 10 років (як мовилося в попередньому посланні), а до 2010 року, підвищення добробуту громадян.
5-6 червня у Франції в містах Кан і Арроманш пройшли урочистості з нагоди 60-річчя висадки десанта союзників в Нормандії. У заході взяли участь голови держав і урядів 17 країн, зокрема президент Росії Володимир Путін.
8-10 червня на острові Сі-Айленд в США, штат Джорджія, президент Росії взяв участь в саміті «вісімки».
21 липня президент РФ підписав закон, що посилює відповідальність за терористичну діяльність і за скоювання особливо тяжких злочинів аж до довічного ув'язнення.
2-6 серпня на території Казахстану і Киргизії пройшли перші повномасштабні навчання з боротьби з тероризмом «Рубіж-2004» Колективних сил швидкого розгортання країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку.
24 серпня в результаті терактів практично одночасно відбулися дві крупні авіакатастрофи пасажирських літаків, що вилетіли з московського аеропорту «Домодедово». Літак Ту-134, що слідував рейсом Москва-Волгоград, розбився в Тульській області. У Ростовській області потерпів катастрофу Ту-154, що виконував рейс Москва-Сочі. Загалом загинули 90 чоловік. 26 серпня указом президента в країні був оголошений траур.
1 вересня в місті Беслані в Північній Осетії загін бойовиків захопила в заручники 1156 дітей, батьків і вчителів в школі № 1. 3 вересня була проведена операція зі звільнення дітей і дорослих. В результаті теракту загинули 330 чоловік, зокрема 172 дитини. 6-7 вересня указом президента країни в Росії був оголошений траур.
13 вересня Володимир Путін на розширеному засіданні уряду за участю голів суб'єктів Росії запропонував новий порядок обрання вищих посадових осіб суб'єктів Федерації законодавчими зборами за поданням голови держави, а також запропонував проводити вибори в Держдуму за пропорційною системою.
11 грудня президент підписав закон, який змінив виборче законодавство, що стосуються обрання губернаторів і голів республік. Першим процедуру призначення за новими правилами пройшов губернатор Приморського краю Сергій Дарькін 31 січня 2005 року.
21 вересня почався дальній похід авіаносної багатоцільової групи Північного флоту до Атлантики. У її склад входили 11 кораблів, зокрема, флагман Північного флоту важкий атомний ракетний крейсер «Петро Великий» і важкий авіаносний крейсер «Адмірал Ковальов». У Атлантиці кораблі «Адмірал Левченко» і «Североморськ» брали участь в спільних російсько-американських маневрах «Північний орел-2004» — перших в історії відносин двох морських держав.
29 вересня в Москві на аукціоні був проданий держпакет акцій російської нафтової компанії «Лукойл» у розмірі 7,59%. Переможцем торгів стала американська нафтова компанія ConocoPhillips, що запропонувала за виставлений пакет 1,9 млрд доларів.
16-18 жовтня президент Росії Володимир Путін знаходився з першим офіційним візитом в Таджикистані. В ході візиту відкрита російська військова база. 9 грудня Росія офіційно передала Таджикистану памірську ділянку таджицько-афганського кордону (881 км), яку доти охороняли російські прикордонники.
18 жовтня в Душанбе відбувся саміт Організациі «Центрально-Азійська співпраця», що об'єднала Казахстан, Киргизію, Таджикистан і Узбекистан. В ході саміту президент Володимир Путін підписав Протокол про приєднання Росії до ЦАС.
4 листопада президент РФ Володимир Путін підписав Федеральний закон «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату». Протокол вступив в силу 16 лютого 2005 року.
19 грудня в Москві пройшов аукціон з продажу 76,79 відсотків акцій ВАТ «Юганскнефтегаз» — основного нафтовидобувного підприємства компанії ЮКОС. Пакет акцій придбала компанія «Байкалфінансгруп» за 9 млрд доларів.

2005 рік

11 січня в Новосибірську на нараді з питань розвитку інформаційних технологій президент РФ Володимир Путін оголосив про початок реалізації комплексної програми розвитку галузі на 2005–2010 роки.
27 січня в Польщі президент Росії взяв участь в заходах, присвячених 60-річчю звільнення радянськими військами концтабору Аушвіц.
8 березня в селищі Толстой-Юрт в Чечні, в результаті спецоперації убитий Аслан Масхадов.
18 березня в Єлисейському палаці в Парижі відбулася зустріч лідерів чотирьох країн — Росії, Німеччині, Іспанії і Франції, єдина в такому форматі.
3 квітня Володимир Путін висловив співчуття у зв'язку з кончиною Папи Римського Івана Павла II.
6 квітня в ході зустрічі президента Росії Володимира Путіна і президента Таджикистану Емомалі Рахмонова в Сочі був підписаний документ про передачу у власність Росії комплексу оптико-електронної розвідки «Нурек».
11-15 квітня в Ганновері пройшов найбільший в світі щорічний міжнародний промисловий ярмарок, який був відкритий президентом РФ Володимиром Путіном і канцлером ФРН Герхардом Шредером. Статус почесного гостя «країна-партнер» вперше отримала Росія. За останніх 7 років жодній державі не було присвоєно такого статусу.
13 квітня ГА ООН прийняла Міжнародну конвенцію з боротьби з актами ядерного тероризму, розроблену за ініціативою Росії. Конвенція була відкрита до підписання 14 вересня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в ході Саміту з участю понад 170 голів держав і урядів. Першим свій підпис під документом поставив президент Росії Володимир Путін.
20 квітня Володимир Путін направив поздоровлення Його Святості Папі Римському Бенедикту XVI з нагоди обрання на апостольський престол.
25 квітня президент Росії звернувся до Федеральних Зборів РФ з черговим посланням, в якому поставлені основні завдання: відміна податку на майно, що передається у спадок або шляхом дарування, відмова від перегляду підсумків приватизації, контроль за стратегічними галузями.
26-27 квітня президент РФ знаходився в Єгипті з робочим візитом — першим за 40 років візитом голови Росії в цю країну. Виступив з ініціативою проведення в Москві Міжнародної конференції з Близького Сходу.
27-29 квітня президент РФ Володимир Путін відвідав Ізраїль і території Палестинської національної адміністрації з робочими візитами. До Путіна керівники Росії і СРСР Ізраїль і Палестинську автономію не відвідували. 8-9 травня в Москві в урочистих заходах на честь 60-річчя Перемоги взяли участь глави держав і урядів з 53 країн.
10 травня в Москві на саміті ЄС-Росія були затверджені «дорожні карти» з формування чотирьох загальних просторів — економічного; загального простору свободи, безпеки і правосуддя; із зовнішньої безпеки і з науки і освіти, включаючи культурні аспекти. 7 грудня в Брюсселі відбулося перше в історії відносин Росії і Європейського союзу спільне засідання російського уряду і Європейської комісії, де був розглянутий хід реалізації «дорожніх карт».
18 травня президент РФ Володимир Путін підписав Федеральний закон «Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації». Відповідно до документа, вибори в Держдуму РФ проходитимуть тільки за пропорційною системою. До розподілу депутатських мандатів допускаються партії, що подолали 7-процентний бар'єр.
25 травня в Москві відбулася значна техногенна катастрофа. В результаті аварії на підстанції Чагино відбувся збій в енергосистемах, без електрики залишилися близько 2 млн чоловік. Аварія також торкнулася Московської, Тульської і Калузької областей.
31 травня Міщанський суд Москви засудив колишнього главу НК «ЮКОС» Михайла Ходорковського і главу Групи МЕНАТЕП Платона Лебедева до 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму. 22 вересня Мосгорсуд понизив покарання засудженим до 8 років.
2 червня президент Росії Володимир Путін і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв відвідали Байконур, де взяли участь в торжествах, присвячених 50-річчю космодрому.
14-16 червня Володимир Путін вперше взяв участь в роботі Петербурзького економічного форуму.
23 червня в Москві на сесії Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку президент РФ був вибраний головою Ради, займав цей пост до червня 2006 року. 29 червня в Сані, Йемен, на 32-ій конференції міністрів закордонних справ країн-членів Організації Ісламська конференція Росія отримала статус спостерігача.
6-8 липня в шотландському містечку Гленіглс, Великобританія, відбувся саміт «вісімки», в якому взяв участь президент Росії.
17 серпня Путін спостерігав за ученнями Північного флоту в акваторії Баренцева моря з борту важкого атомного ракетного крейсера «Петро Великий». Кульмінацією учень став успішний пуск МБР РСМ-54 «Синева» з підводного положення з борту АПЛ «Єкатеринбург».
23-30 серпня пройшли урочисті заходи, присвячені 1000-річчю Казані. 26 серпня відбувся саміт голів СНД.
1 вересня президент підписав розпорядження про відкликання російського підпису під російсько-естонськими договорами про державний кордон і про розмежування морських просторів в Нарвській і Фінській затоках. Це було зроблено у зв'язку з тим, що в червні в преамбулу документів естонська сторона додала посилання на Тартуський договір від 1920 року, згідно з яким Естонії відійшли території, які 1944 року увійшли до складу РРФСР.
5 вересня Володимир Путін виступив з ініціативою реалізації пріоритетних національних проектів на розширеній нараді з членами уряду, керівництвом ФС РФ і членами президії Держради. 21 жовтня при президенті РФ утворена Рада з реалізації нацпроєктов. 1 січня 2006 року в Росії почалася реалізація проектів «Здоров'я», «Доступне і комфортне житло — громадянам Росії», «Освіта» і «Розвиток АПК».
8 вересня під час робочого візиту до Німеччини глава російської держави підписав з федеральним канцлером ФРН Герхардом Шредером спільну заяву про співпрацю в області енергетики. У присутності лідерів держав російська компанія «Газпром» і німецькі концерни «BASF» і «E.on» підписали угоду про будівництво Північно-Європейського газопроводу.
9 вересня під час робочого візиту до Греції Володимир Путін побував на Святій горі Афон, ставши першим главою російської держави, який відвідав це святе для православних місце.
14-16 вересня в Нью-Йорку в рамках 60-ої ювілейної сесії Генеральної Асамблеї ООН відбулося пленарне засідання високого рівня — саміт-2005, в якому взяли участь глави держав і урядів 151 країни. 15 вересня з трибуни ГА виступив президент РФ Володимир Путін.
5 жовтня в ході робочого візиту до Великобританії Володимир Путін вручив російські державні нагороди британським морякам, що брали участь в операції з порятунку екіпажа російського батискафа АС-28, який зазнав лиха в Тихому океані 4 серпня.
14 листопада Володимир Путін провів велику реорганізацію у владних структурах країни. Відповідно до указів президента першим заступником голови уряду РФ призначений Дмитро Медведєв, Сергій Іванов — віце-прем'єром уряду при збереженні поста міністра оборони.
17 листопада президент РФ Володимир Путін під час робочої поїздки до Туреччини взяв участь в офіційній церемонії відкритті газопроводу «Блакитний потік».
22 листопада бундестаг ФРН вибрав новим канцлером Ангелу Меркель. За три роки Ангела Меркель зустрічалася з Путіном 11 разів.
12 грудня президент РФ Володимир Путін відвідав Грозний і виступив на першому засіданні нового парламенту Чечні, вибраного 27 листопада. Вперше Володимир Путін відвідав Чечню як в.о. президента 1 січня 2000 року, потім 20 березня 2000 року, 14 квітня 2001 року і двічі — в 2004 році.
13-14 грудня президент РФ Володимир Путін знаходився в Куала-Лумпурі, Малайзія. 13 грудня взяв участь в першому саміті Росія-АСЕАН. 14 грудня президент Росії як гість виступив на засновницькому саміті Східноазійського співтовариства, до складу якого увійшли 10 країн АСЕАН, а також Китай, Японія, Південна Корея, Індія, Австралія і Нова Зеландія.
21 грудня з атомного підводного крейсера «Дмитро Донськой» проведений запуск з підводного положення балістичної ракети морського базування «Булава», яка успішно вразила ціль на полігоні «Кура» на Камчатці.
22 грудня президент РФ підписав федеральний закон, відповідно до якого була збільшена державна допомога громадянам, що мають дітей.
23 грудня в селищі Горний в Саратовській області були знищені останні запаси хімічної зброї, що зберігалася на цьому об'єкті з 40-х років XX століття. Комбінат з переробки ОР введений в експлуатацію в грудні 2002 року. У вересні 2006 року введений в дію третій об'єкт зі знищення химічної зброї. Росія в повному об'ємі виконує міжнародні зобов'язання щодо знищення химічної зброї.

2006 рік

25 січня в Санкт-Петербурзі на саміті Евразес президент РФ Володимир Путін виступив з ініціативою створення на території Росії Міжнародного центру зі збагачення урану під контролем МАГАТЕ. 10 травня 2007 року в Астані підписана угода про установу МЦЗУ в Ангарську, Іркутська область.
20 лютого Володимир Путін підписав указ про створення Об'єднаної авіабудівної корпорації.
10 березня президент РФ Володимир Путін знаходився з офіційним візитом в Алжирі — першим в історії відносин двох країн.
11 квітня Росія стала повноправним членом Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй. З 1987 року країна мала лише статус спостерігача у ФАО. Закон «Про ухвалення Російською Федерацією Статуту ФАО» був підписаний президентом Росії Володимиром Путіном 20 лютого 2006 року.
28 квітня в Іркутській області почалося будівництво найпротяжнішого (4,13 тис. км) в Росії нафтопроводу Східний Сибір — Тихий океан.
10 травня Володимир Путін звернувся зі щорічним посланням до Федеральних Зборів РФ, в яких особливу увагу сконцентрував на сімейних і демографічних проблемах, а також на обороноздатності країни.
27 червня президент РФ Володимир Путін виступив з пропозицією до США почати переговорний процес щодо заміни Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНВ-1), термін дії якого закінчується в 2009 році.
6 липня президент РФ підписав Федеральний закон, відповідно до якого з 1 січня 2008 року передбачається перехід на 12-місячну військову службу за призовом.
9 липня в аеропорту Іркутська при посадці зазнав катастрофи Аеробус А-310, загинули 125 чоловік. 10 липня указом президента в Росії оголошений день жалоби.
10 липня в районі села Єкажево в Інгушетії в результаті спецоперації був знищений один з лідерів чеченських бойовиків Шаміль Басаєв.
15-17 липня в передмісті Санкт-Петербурга Стрельні вперше під головуванням Росії пройшов 32-й саміт «великої вісімки». Основними темами були: енергетична безпека, боротьба з інфекційними захворюваннями і освіта.
1 серпня московський арбітражний суд визнав банкротом нафтову компанію ЮКОС і відкрив конкурсне управління строком на один рік.
21 серпня Росія завершила всі розрахунки з дострокового погашення боргу колишнього СРСР Паризькому клубу і натепер не є країною-дебітором клубу. Відтоді Росія діє в рамках цієї організації як країна-кредитор.
22 серпня за 45 км від Донецька в Україні зазнав катастрофу російський пасажирський літак Ту-154М. Всі хто знаходилися на борту авіалайнера, 170 чоловік загинули. 24 серпня указом президента в країні оголошений день трауру.
5-6 вересня президент РФ Володимир Путін знаходився з офіційним візитом в ПАР, ставши першим керівником країни, що відвідав цю державу.
9 вересня атомний підводний ракетний крейсер «Єкатеринбург» вперше за останні десятиліття виконав пуск з Північного полюса балістичної ракети. Президент Росії розпорядився представити до нагород екіпаж крейсера. Командир АПК був удостоєний звання Героя Росії в 2007 році.
9 жовтня КНДР заявила про успішне проведення ядерного випробування. Того ж дня на нараді з членами уряду глава держави заявив: «Росія засуджує ядерні випробування КНДР, які завдали величезного збитку процесу нерозповсюдження ЗМЗ».
5 грудня президент РФ підписав закон про внесення змін і доповнень до виборчого законодавства, що передбачають, зокрема, зняття мінімального порогу явки виборців на виборах будь-якого рівня.
5 грудня Володимир Путін підписав федеральний закон "Про внесення змін до окремих законодавчих актів РФ в частині державної підтримки громадян, що мають дітей, а 29 грудня — федеральний закон про так званий «материнський капітал».
22 грудня Володимир Путін в Києві взяв участь в першому засіданні російсько-української міждержавної комісії «Путін-Ющенко». Друге засідання цієї комісії пройшло в Москві 12 лютого 2008 року.

2007 рік

Файл:Putin.Karykatura.WPC.jpg

Карикатура на Путіна шведського художника під псевдонімом Riber, переможець конкурсу World Press Cartoon 2007

1 січня вступив на посаду новий генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Свій перший візит до Росії він здійснив 9-11 квітня 2008 року.
10 січня вступив в силу Федеральний закон РФ «Про спеціальні економічні заходи», які глава держави зможе вводити в умовах міжнародної надзвичайної ситуації.
27 січня президент РФ Володимир Путін у Владивостоку провів спеціальну нараду з питань підготовки до головування Росії на форумі АТЕС в 2012 році. 9 вересня цього ж року лідери країн АТЕС на саміті в Сіднеї підтримали ініціативу проведення форуму в 2012 році у Владивостоку.
5 лютого президент РФ Володимир Путін підписав закон про внесення змін до Федерального конституційного закону «Про Конституційний суд РФ», відповідно до якого місця розташування Конституційного суду буде Санкт-Петербург. З 21 травня 2008 року КС працюватиме в північній столиці.
10 лютого президент РФ Володимир Путін виступив в Мюнхені на 43-ій Міжнародній конференції з питань політики безпеки, де піддав різкій критиці плани США розмістити системи в Польщі і Чехії і жорстко виступив проти однополярного трактування сучасного світоустрою.
11-12 лютого Володимир Путін знаходився з офіційним візитом в Саудівській Аравії. Він став першим російським лідером, що відвідав цю країну.
2 березня парламент Чеченської Республіки затвердив Рамзана Кадирова президентом республіки. Його кандидатуру вніс президент РФ на розгляд законодавчого органу республіки 1 березня. Рамзан Кадиров змінив на цій посаді Алу Алханова, що достроково пішов у відставку.
15 березня в Афінах відбулися переговори президента РФ Володимира Путіна з головами урядів Греції і Болгарії Костасом Караманлісом і Сергієм Станішевим. У присутності трьох лідерів підписана угода про будівництво нафтопроводу Бургас-Александруполіс.
21 березня президент РФ Володимир Путін оголосив в Російській Федерації жалобу у зв'язку з трагічними подіями, подіях в країні 17-20 березня. В результаті аварії на шахті «Ульяновская» в Кемеровській області, катастрофи пасажирського літака Ту-134 в аеропорту Самари і пожежі в будинку літніх людей в Краснодарському краю загинули 179 чоловік.
27 березня підписаний договір «Про державний кордон між Росією і Латвією». Переговори велися 10 років — основні розбіжності стосувалися Питаловського району Псковської області, який до Другої світової війни входив до складу латвійської області Латгале. Латвійська сторона відмовилася від територіальних претензій.
15 квітня новий російський головний атомний підводний човен четвертого покоління «Юрій Долгорукий» спущена на воду в Северодвінську в акваторії заводу «Севмаш». Човен матиме на озброєнні ракетний комплекс «Булава».
23 квітня на 77-му році життя помер перший президент Росії Борис Єльцин. Похорони глави держави вперше за останніх 113 років пройшли за християнською традицією. 25 квітня Борис Єльцин був похований на Новодевічому кладовищі, цього дня президент РФ оголосив у країні національний траур.
26 квітня глава держави звернувся з останнім, восьмим, посланням до Федеральних Зборів РФ, в яких зробив важливу зовнішньополітичну заяву про намір Росії ввести мораторій на дію Договору про обмеження звичайних озброєнь в Європі.
26 квітня президент РФ Володимир Путін підписав Федеральний закон про внесення змін до Бюджетного кодексу РФ, відповідно до яких федеральний бюджет затверджуватиметься на три роки. Стабілізаційний фонд перетворений у Резервний фонд і Фонд національного добробуту.
27 квітня президент РФ Володимир Путін підписав перші укази про присвоєння почесного звання «Місто військової слави» Бєлгороду, Курську і Орлу. Пізніше почесне звання було присвоєне ще 6 містам.
12 травня в Туркменістані в місті Туркменбаши відбулися трибічні переговори президентів Росії, Казахстану і Туркменістану, за підсумками яких підписана Спільна декларація про будівництво Прикаспійського газогону.
16 травня Росія отримала запрошення на вступ до Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що об'єднує 30 промислово розвинених держав світу. Заявку на членство РФ подала в 1996 році. На думку МЗС РФ, переговорний процес має завершитися до 2010 року.
17 травня в Москві в Храмі Христа Спасителя Патріарх Московський Алексій II і першоїерарх Російської Православної Церкви Закордоном митрополит Лавр підписали Акт про канонічне спілкування, що проголошує єдність Російської православної церкви. На урочистій церемонії був присутній президент РФ.
29 травня з космодрому Плесецьк проведений перший випробувальний пуск прототипу нової міжконтинентальної балістичної ракети РС-24, оснащеної головною частиною, що розділяється.
7 червня президент РФ Володимир Путін на саміті «вісімки» в місті Хайлігендамм, Німеччина, запропонував США як альтернативу розгортанню систем ПРО в Європі спільно використовувати Габалінську станцію радіолокації. Цей об'єкт, що орендується Росією в Азербайджану, входить в систему російської протиракетної оборони.
25-26 червня Росію відвідав генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, який взяв участь в урочистому засіданні Ради Росія — НАТО з нагоди 10-річчя підписання «Основоположного акту про відносини Росії і НАТО» і 5-х роковин створення Ради Росія-НАТО. Керівник НАТО був прийнятий президентом Путіним.
2-3 липня в ході робочого візиту в США відбулася зустріч президентів РФ і США Путіна і Буша в резиденції родини Бушів в Кеннебанкпорті, штат Мен. Глава російської держави став першим іноземним лідером, якого запросив в свою резиденцію Буш. Путін запропонував створити в Москві і Брюсселі центр обміну інформацією про ракетні пуски і, крім того, використовувати станцію, що будувалася на півдні Росії з попередження ракетних пусків, спільно з США.
3-4 липня Володимир Путін знаходився в Гватемалі з робочим візитом — першим в історії відносин двох країн. 4 липня на 119-ій сесії МОК виступив на презентації міста Сочі як столиці зимової Олімпіади 2014 року. 5 липня Сочі вибране столицею Олімпійських ігор.
19 липня Володимир Путін підписав Федеральний закон «Про Російську корпорацію нанотехнологій».
2 серпня вперше в світовій історії в ході унікальної арктичної експедиції на Північний полюс з науково-дослідного судна «Академік Федоров» проведено занурення на глибину близько 4300 метрів двох російських глибоководних апаратів «Мир-1» і «Мир-2». Учені і дослідники, досягнувши дна Північного Льодовитого океану, узяли зразки води, льоду і грунту і встановили на дні океану прапор Росії. Указом Володимира Путіна провідним учасникам експедиції присвоєне звання Герою Россиі.
17 серпня на полігоні Чебаркуль Челябінської області глави шести держав ШОС спостерігали за завершальним етапом спільних командно-штабних антитерористичних навчань країн Шанхайської організації співпраці.
10 вересня президент РФ Володимир Путін знаходився з одноденним офіційним візитом в Об'єднаних Арабських Еміратах. Це перша подорож російського керівника за всю 35-річну історію двосторонніх відносин.
12 вересня президент РФ Володимир Путін прийняв відставку уряду на чолі з Михайлом Фрадковим, який пропрацював три з половиною роки. Цього ж дня президент вніс до Державної Думи кандидатуру Віктора Зубкова для затвердження на посаді прем'єр-міністра. 14 вересня нижня палата дала згоду на призначення Зубкова головою уряду.
1 жовтня делегати VIII, передвиборного з'їзду «Єдиної Росії» звернулися до президента Росії з проханням очолити федеральною список партії на виборах в Держдуму п'ятого скликання. У виступі на з'їзді Володимир Путін заявив про згоду очолити список «Єдиної Росії». На виборах до Державної думи Російської Федерації 2007 року очолював виборчий список політичної партії «Єдина Росія», залишаючись безпартійним^[30].
6 жовтня в Душанбе пройшло засідання Міждержавної ради Євразійського економічного співтовариства. Головний підсумок зустрічі — підписання президентами Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Таджикистану і Узбекистану угоди про формування єдиної митної території.
26 жовтня Путін взяв участь в ювілейній, 20-ій зустрічі на вищому рівні Росія-ЄС, яка проходила в місті Мафра в Португалії.
30 жовтня президент РФ Володимир Путін підписав закон «Про Державну корпорацію з будівництва олімпійських об'єктів і розвитку міста Сочі як гірськокліматичного курорту».
15 листопада територію Грузії покинув останній ешелон з технікою і майном російської військової бази в Батумі. У червні 2007 року була розформована російська база в Ахалкалакі.
23 листопада указом президента РФ створена Державна корпорація зі сприяння розробці, виробництву і експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростехнології», структурним ядром якої став «Рособоронекспорт».
1 грудня президент РФ Володимир Путін підписав Федеральний закон "Про Державну корпорацію з атомної енергії «Росатом».
2 грудня відбулися вибори депутатів Державної Думи п'ятого скликання. «Єдина Росія», чий список очолив Путін, набрала 64,30% голосів виборців, КПРФ — 11,57, ЛДПР — 8,14, «Справедлива Росія» — 7,74.
12 грудня опівночі Росія ввела на своїй території мораторій на дію Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Росія припинила виконання договору до ратифікації країнами НАТО Угоди про адаптацію ДЗЗСЄ, підписаного в Стамбулі в 1999 році.
10 грудня президент РФ в Кремлі прийняв представників чотирьох партій — «Єдина Росія», «Справедлива Росія», Аграрна партія і партія «Громадянська сила», які запропонували кандидатуру Медведєва як єдиного кандидата на посаду президента РФ. Володимир Путін підтримав кандидатуру першого віце-прем'єра Дмитра Медведєва в якості кандидата на пост президента РФ. В свою чергу Медведєв оголосив про своє бажання бачити Путіна прем'єр-міністром Російської федерації, якщо він буде обраний президентом.
21 грудня до Шенгенської зони увійшли дев'ять країн Європи (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Мальта, Латвія, Литва і Естонія). З цього дня були відкриті внутрішні сухопутні і водні кордони між країнами, повітряні межі — 30 березня 2008 року. Шенгенський простір об'єднує 24 країни.
У 2007 році в Росії була відмічена рекордна за останніх 25 років динаміка приросту народжуваності: народилися 1 млн 602,4 тисяч чоловік, що на 145 тисяч більше, ніж в попередньому. Володимир Путін, виступаючи 14 лютого 2008 року на великій прес-конференції в Кремлі заявив, що в Росії спостерігається бум народжуваності — «головне досягнення останніх восьми років». Підписані в кінці 2006 року закони про індексацію допомоги при вагітності і пологах, догляду за дитиною, материнському капіталу були ініційовані особисто президентом РФ.

2008 рік

2 січня Володимир Путін взяв участь в церемонії відкриття гірськолижного туристичного центру «Червона Поляна», побудованого в рамках підготовки Сочі до зимових Олімпійських ігор 2014 року.

В ніч з 27 на 28 січня було здійснено 8-е і останнє постачання російського ядерного палива до Ірану для 1-го енергоблока АЕС в Бушері (перша партія поступила на АЕС 16 грудня 2007 року). Транспортування кожної партії палива відбувалося «з дотриманням жорстких правил безпеки відповідно до вимог МАГАТЕ».
17 лютого парламент Косово в односторонньому порядку проголосив незалежність краю від Сербії. Президент Росії Володимир Путін, виступаючи в квітні на засіданні Ради Росія-НАТО в Бухаресті назвав ситуацію навколо Косово «в числі прикладів кричущого порушення міжнародного права».
21 лютого ВАТ «Газпром», Французька компанія «Тоталь» і норвезька «Статойлгидро» підписали угоду з реалізації першої фази освоєння Штокманівського газоконденсатного родовища, визначеного ресурсною базою для експорту російського газу до Європи через газопровід «Північний потік».
22 лютого Володимир Путін востаннє як голова держави виступив на саміті СНД в Москві.
2 березня в Росії відбулися чергові, п'яті вибори президента РФ. За вищий пост боролися 4 кандидати. Главою держави був вибраний перший віце-прем'єр РФ Дмитро Медведєв (70,28 відсотків голосів), висунутий партією «Єдина Росія». Інавгурація вибраного президента РФ відбулася 7 травня.
4 квітня в Бухаресті на засіданні Ради Росія-НАТО на вищому рівні виступив президент РФ Володимир Путін. На прес-конференції за підсумками засідання, яке проходило в закритому режимі, президент заявив, що поява на кордонах Росії могутнього військового блоку буде сприйнята в Росії як пряма загроза безпеці країни. Напередодні Грузії і Україні на саміті НАТО було відмовлено в приєднанні до Плану дій зі вступу до Північноатлантичного альянсу.
5-6 квітня в Сочі відбулася остання, 27-а за ліком, зустріч Володимира Путіна і Джорджа Буша. За підсумками переговорів була схвалена Декларація про стратегічні рамки двосторонніх відносин.
15 квітня на 1Х з'їзді Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» була введена вища виборна посада — пост голови партії. Делегати з'їзда одноголосно вибрали на цей пост Володимира Путіна, він займе його 7 травня після закінчення терміну президентських повноважень.
16-17 квітня президент РФ знаходився з офіційним візитом в Лівії. У історії двосторонніх відносин Володимир Путін став першим керівником країни, що відвідав Лівію.
17-18 квітня Володимир Путін знаходився з візитом в Італії на острові Сардінія. Це остання країна, яку президент відвідав як голова держави.
26 квітня в Ново-Огарьові президент РФ провів переговори з прем'єр-міністром Японії Ясуо Фукуда. Прем'єр-міністр став останнім з лідерів країн «вісімки», з ким зустрівся Володимир Путін як глава російської держави.
7 травня закінчився другий президентський термін Володимира Путіна. Цього дня на посаду президента Російської Федерації вступив Дмитро Медведєв.

На чолі уряду (2008–2012)

На виборах в Державну думу 2007 року Путін очолив виборчий список Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» (не будучи тоді її членом), при цьому федеральний список партії складався з нього одного. На VIII з'їзді партії, давши згоду очолити її виборчий список, заявив, що після закінчення президентських повноважень згоден стати головою уряду РФ. На IX з'їзді «Єдиної Росії» погодився стати головою партії після закінчення президентського терміну. З 7 травня, після вступу на посаду президента Дмитра Медведєва, став кандидатом на пост Голови Уряду Росії. 8 травня затверджений на цій посаді 392 голосами депутатів Державної Думи.

У статті 2010 року в Sueddeutsche Zeitung запропонував створити економічний альянс на території від Лисабону до Владивостоку. У якості етапів пропонувалась уніфікація митних тарифів та технічних стандартів, скасування віз с ЄС^[31].

Президент (з 2012)

24 вересня 2011 року на пропозицію третього президента Росії Дмитра Медведєва став кандидатом від «Єдиної Росії» на президентських виборах 2012 року, а 4 березня 2012 року здобув перемогу в першому турі.

5 травня Голова ЦВК Росії оголосив про те, що вибори президента Росії відбулися, переможцем на них втретє став В. В. Путін. За даними ЦВК після обробки 99,3% бюлетенів Путін отримав 63,75% голосів. Там чином, вибори відбулись в один тур. Найбільшу підтримку Путін отримав в республіках Північного Кавказу: в Дагестані та Інгушетії він отримав трохи більше 90%, а в Чеченській Республіці — майже 100. Великий відсоток голосів було віддано за Путіна на Поволжі: в Татарстані він отримав 83%, в Башкирії — 81%, а в Мордовії — 89%.

Дані, оголошені ЦВК значно відрізнялись від результатів паралельних підрахунків, за якими Путін отримав близько 50%. Через це в багатьох містах Росії відбулись масові протести.

У 2013 році Путін зайняв перше місце у щорічному рейтингу «найвпливовіших людей світу» за версією журналу Forbes^[32]^[33]. На думку авторів рейтину, Путін заслуговує на перше місце бо у 2013 році він проявив себе як «диктатор, що активно демонструює силу у своїй країні та на міжнародній арені».^[34]

Зовнішня політика

В. Путін розглядає досягнення розколу свого головного геополітичного ворога — Заходу, й насамперед, найближчої до РФ його частини — Європейського Союзу як одне з головних геополітичних завдань. З цією метою організовуються потужні сили всередині ЄС, що намагаються підготувати ґрунт для його дезінтеграції^[35]. З цією ж метою здійснюється фінансування правих (профашистських) організацій у європейських країнах^[36].

Протистояння в Україні

Докладніше: Російська інтервенція до Криму 2014

1 березня Рада Федерації російського парламенту на запит президента Володимира Путіна дозволила йому ввести війська на територію України^[38]. Формально Путін цим дозволом не скористався; верхня палата парламенту скасувала дозвіл 25 червня^[39]. Утім, за твердженням української сторони та міжнародних експертів, 27 лютого 2014 Збройні сили Російської Федерації вступили на територію Автономної республіки Крим. Серед іншого, вони блокували військові об'єкти Збройних сил України^[40].

3 березня в ЗМІ з'явилось повідомлення, що українськими військовими була перехоплена розмова Путіна з командуванням військових операцій в Криму. Згідно з цим повідомленням Президент Росії допитувався у військовокомандуючого, чому українські солдати не відкривають вогню. Далі він перепитував, чи провокують їх росіяни, а після ствердної відповіді запитав, що вони говорять у відповідь. За словами його співрозмовника — «вони нас просто посилають»^[41].

Доктор історичних наук, професор кафедри філософії МДІМВ Андрій Зубов, та інші експерти, аналізуючи становище у Криму після початку російського вторгнення, вказували на схожість рис нинішньої кризи у відносинах між Росією й Україною до приєднання Австрії нацистською Німеччиною 1938 року, прирівнявши цим самим дії Путіна до дій Гітлера.^[42]^[43]

7 лютого 2015 року після переговорів Путіна з Президентом Франції Франсуа Олландом та канцлером Німеччини Ангелою Меркель ЗМІ повідомили, що він пропонував Україні надати статус автономії в рамках адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей, гарантія виконання Україною закону «Про особливий статус» в повному обсязі, а також гарантія конституційної реформи України, яка передбачає децентралізацію і федералізацію та створення Донецької та Луганської автономних областей, або республік. Президент України Петро Порошенко повідомив Путіну про неприйнятність для України запропонованого плану, вважаючи його спробою дестабілізувати ситуацію в країні ^[44] ^[45].

Причетність до терористичної діяльності

Дії В. Путіна представники ЗМІ та політичні діячі часто оцінюють як терористичну діяльність.

Андре Глюксман вказав^[46], що В. Путін «діяв як терорист», коли вживав заходів для звільнення заручників у будинку Театрального центру на Дубровці (Москва).

Путіна звинувачували в причетності до організації провокацій, які стали приводом до розв'язання війни і проведення військових операцій (в Чечні, Грузії). Так серію терористичних актів в Росії в 1999 році, що стали приводом для розв'язання Другої чеченської війни, повязують саме з В. Путіним. Колишні співробітники ФСБ стверджували, що існують докази про причетність до цих вибухів ФСБ (затримання її співробітників, що готували теракт у Рязані)^[47], керівником якої був Путін. Про це писав колишній працівник ФСБ Олександр Литвиненко в книзі «ФСБ взрывает Россию», вбивство якого пов'язують саме з ФСБ.

В. Путіна підозрюють в організації спецоперації по ліквідації керівництва Польщі 10 квітня 2010 року. Є вказівки на взаємодію Аль-Каїди із спецслужбами Російської Федерації^[48]^[49].

19 липня 2014 року секретар РНБО Андрій Парубій у інтерв'ю Washington Post сказав: «У нас іде не просто українсько-російська війна. Світ повинен зрозуміти, що це — глобальна війна ядерної держави-терориста на чолі з терористом № 1 проти світової системи безпеки. Просто Україна, як часто це було в історії, веде бої на передовій»^[50].

Офіційний представник Білого дому Джошуа Ернест 26 липня 2014 року повідомив, що, на думку уряду США, президент Росії Володимир Путін винен в знищенні літака Malaysia Airlines у зоні воєнних дій в Україні^[51].

Британські юристи готують колективний позов проти президента Росії через американські суди. До високопоставлених російських воєначальників і політиків, близьких до Путіна, ймовірно, також будуть висунуті правові претензії^[52].

28 липня 2014 року радник міністра внутрішніх справ України А. Геращенко зазначив: «Терористами керує Путін, і якщо він накаже здійснювати теракти по всій країні, ми зіштовхнемося з великими проблемами, котрі ми все ж вирішимо як сильна нація»^[53].

Генерал Салім Ідріс, начальник штабу Вищої військової ради Вільної сирійської армії стверджує, що «президент Путін бреше. І він брехав від самого початку революції у Сирії. Він точно знає, що режим вбиває наших громадян. Він точно знає, що режим вбиває мирне населення і використовує російську зброю та боєприпаси, російські танки Т-72 и російські ракети „Скад“ для того, щоб руйнувати усі звільнені області, щоб убивати людей скрізь. <…> І я думаю, президент Путін — терорист»^[54].

Під час Маршу Солідарності з Україною у Варшаві 23 листопада 2014 депутат польського Сейму Малгожата Гошєвська висловила свою підтримку Україні і зазначила, що «Путін — це найбільший у світі терорист. І Європа може перемогти його, тільки об'єднавшись»^[55].

В. Путіна звинувачують в намаганні дестабілізувати ситуацію у Європі, чому прислужився теракт у Парижі, причетними до якого вважають російські спецслужби^[56]

В. Путін вважається причетним до терористичних актів на території України у січні 2015 року у Донецьку, Волновасі, Маріуполі^[57].

Зникнення та появлення

Починаючи від 6 березня 2015 року Путін не з'являвся на публіці, його офіційні зустрічі з закордонними діячами були скасовані, а нечисленні прес-релізи про його заяви та зустрічі з офіційними особами Росії піддаються сумніву, у зв'язку з чим журналісти почали обговорювати його зникнення. 16 березня 2015 р. він з'явився на екранах під час зустрічі з лідером Киргизстану, свою відсутність не коментував. Російський депутат Ілля Пономарев пояснив зникнення Путіна боротьбою кланів, яка відбувається у Кремлі ^[58].

Приватне життя

Сім'я

З липня 1983 до червня 2013 був одружений з Людмилою Олександрівною Путіною. У сім'ї двоє дітей: дочки Марія (р. 1985, в Ленінграді) і Катерина (р. 1986, в Дрездені) — вчилися в СПбДУ (вступили у 2003 році) — Марія на біолого-грунтовому, Катерина — на Східному факультеті. Недоторканність приватного життя дочок Путіна ретельно охороняється.

За інформацією голландського видання De Pers, Марія заміжня за датчанином Jorrit Faassen^[59]^[60]. За опублікованими неофіційними даними, 15 серпня 2012 року в Центральній клінічній лікарні УД Президента РФ в Москві у Марії народився син. Зараз Марія з сім'єю живе у місті Voorschoten, Голландія^[61]

У сім'ї Путіна також багато різних домашніх тварин, більшість були подаровані. Чотири собаки — чорний лабрадор по кличці Коні, два пуделя і каракачан Баффі. А також коза Казка і її козеня, карликова конячка (поні) Вадик.

6 червня 2013 року після балетної вистави у Кремлі в інтерв'ю російському телеканалу подружжя повідомило про свій намір розлучитися^[62]. У квітні 2014 року стало відомо про те, що розлучення офіційно оформлено^[63].

Захоплення

Майстер спорту зо самбо (1973), дзюдо (чорний пояс) (1975). Був неодноразовим чемпіоном Ленінграда з самбо.

Захоплюється катанням на гірських лижах. У молодості катався, зокрема на Чегеті (Кабардино-Балкарія) і в Славському (Львівська область)^[64]. Чемпіон Ленінграда з дзюдо (1975)^[65], чемпіон ЦС ДСО «Праця»^[66], призер розіграшу Кубка Союз Радянських Соціалістичних Республік, переможець першостей ДЗГ «Жальгіріс» і «Калев», ставав неодноразовим переможцем чемпіонатів вишів.^[67]

У 1999^[68] році вийшла книга Володимира Путіна у співавторстві з Василем Шестаковим і Олексієм Левицьким з практичних занять дзюдо — «Вчимося дзюдо з Володимиром Путіним». 6 жовтня 2008 року в Костянтинівському палаці пройшла презентація навчального фільму, відеододатку до даної книги. Фільм був знятий в Санкт-Петербурзі за участі Володимира Путіна в ролі самого себе.^[69]^[70]

Улюблений музичний колектив — група «Любе»^[71].

Володимир Путін з дитинства любить твори Редьярда Кіплінга і використовує образи письменника в політичній полеміці^[72].

Вільно володіє німецькою мовою, також трохи англійською^[73]^[74]^[75]^[76]^[77]^[78]^[79]^[80].

Носить годинник виключно на правій руці. У різний час носив годинник відомих люксових марок: A. Lange & Söhne, Breguet, Patek Philippe.^[81]

Світогляд

В інтерв'ю провідному журналістові телеканалу Сі-Ен-Ен Ларрі Кінгу 8 вересня 2000 року на запитання: Чи вірите Ви у вищі сили? Путін відповів: «Я вірю в людей. Вірю в добрі наміри. Вірю в те, що всі ми стали в цей світ робити добро».^[82]

Путін регулярно зустрічався з Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II (починаючи з 31 грудня 1999 — дня, коли Борис Єльцин передав Путіну президентську владу), бере участь у релігійних службах, в ході поїздок по країні відвідує різні православні храми і монастирі^[83].

На думку Путіна, «і традиційні конфесії Росії, і ядерний щит є тими складовими, які зміцнюють російську державність, створюють необхідні передумови для забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки країни».^[84]

На початку 2000-х в російських ЗМІ циркулювала версія про те, що духівник Путіна — архімандрит Тихон (Шевкунов)^[85]^[86]^[87]^[88]^[89], активний учасник процесу об'єднання РПЦЗ та Російської православної церкви (Московського патріархату).

Деякі політики та експерти вважають Путіна реваншистом.^[90]^[91]^[92]^[93]

Особистий статок

Див. також: Клан Путіна

За офіційними даними, опублікованими під час Виборів до Державної Думи 2007 року, доходи Путіна в 2006 році склали 2 млн руб., а всього на момент виборів Путіну належало 3,7 млн руб. на рахунках різних банків, ділянка в Московської області площею 1500 м² і квартира в Санкт-Петербурзі площею 78 кв. м^[94].

За твердженням директора Інституту національної стратегії політолога Станіслава Бєлковського, опублікованому в німецькому виданні Die Welt 12 листопада 2007 року^[95]^[96], В. Путін, можливо, "контролює 37% акцій "Сургутнафтогазу « і 4,5% акцій „Газпрому“». В інтерв'ю газеті The Guardian в грудні 2007 року Бєлковський пояснив, що Путін не фігурує в жодному офіційному списку акціонерів, але може бути бенефіціаром цих акцій через посередників. За його оцінкою статок Путіна складає як мінімум 40 мільярдів доларів.^[97] Путін на питання про свій статок заявив, що він є «найбагатшою людиною в Європі, а може бути і в світі», але його багатство — нематеріальної природи: він «багатий, оскільки збирає емоції», а також тому, що «народ Росії двічі довірив мені керівництво такою великою країною, як Росія»; твердження про його багатомільярдному стані Путін назвав «виколупати з носа і розмазали по папірцях»^[98].

У лютому 2009 року колишній заступник секретаря Ради безпеки Росії (1996–1996) 1997 заявив, що «переконаний, що особистий статок Володимира Путіна точно не менший, ніж стан Романа Абрамовича». За його оцінкою, «до світової фінансової та економічної кризи статки Володимира Путіна становили як мінімум близько 40 мільярдів доларів»^[99]

16 лютого 2015 року голова інвестиційного фонду Hermitage Capital Білл Браудер, в минулому найбільший закордонний інвестор в Росії, заявив в інтерв'ю американському телеканалу CNN, що президент Росії Володимир Путін зберігає на рахунках у швейцарських банках $200 мільярдів доларів США.^[100]

Здоров'я

Здоров'я Путіна активно обговорюється у засобах масової інформації^[101] починаючи з осені 2012 року, коли агенство Reuters повідомило про проблеми Путіна зі спиною^[102]. Ще у вересні бачили, як Путін кульгав на міжнародному саміті, а в жовтні було відмінено декілька поїздок. За словами прес-секретаря Путіна проблеми були пов'язані зі спортивною травмою^[103]. За припущенням ЗМІ, травма могла також бути пов'язана із польотом Путіна на дельтаплані із білим журавлями, але ця інформація була спростована. За інформацією Reuters, хворий хребет призвів Путіна до необхідності носити ортопедичний корсет^[104]. Пізніше Олександр Лукашенко зазначив, що травма Путіна пов'язана із його захопленням дзюдо і була отримана на одному з тренувань^[105]. В грудні 2012 погіршення стану здоров'я Путіна стало причиною офіційного скасусвання візиту японського прем'єр-міністра^[106], а також скорочення програми візита Путіна до Індії^[107].

Починаючи з 2003 року в пресі неодноразово з'являлись чутки про онкологічні захворювання Путіна, але всі вони були спростовані^[108]^[109].

В березні 2015 було скасовано ряд зустрічей Путіна. Він не з'являвся на публіці протягом тижня, що призвело до появи нових чуток про погіршення здоров'я президента^[102].

Звинувачення в українофобії

Певна частина політиків та діячів культури вважає політику та заяви Путіна українофобськими та засуджує їх^[110]^[111]^[112]^[113]^[114]^[115].

Висловлювання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Путін Володимир Володимирович

«Ти ж розумієш, Джордже, що Україна — це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її території — це Східна Європа, а частина, й значна, подарована нами!»^[116]

Джорджу Бушу під час зустрічі Росія — НАТО в Сочі (5 квітня 2008 року)

«Щодо наших стосунків з Україною… Я дозволю з вами не погодитись, коли ви зараз сказали, що якщо б ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно б перемогли, тому що ми країна переможців»

.

Він також відмітив, що статистика часів Другої світової війни показує, що найбільші втрати отримала саме РСФСР — більше 70%.

«Це означає, що війна виграна, не хочу нікого образити, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все є в документах»

За його словами, це зовсім не зменшує значення в загальній перемозі республік колишнього Радянського Союзу.^[117]

Про це прем'єр-міністр РФ заявив під час прямого включення з росіянами (16 грудня 2010 року).

Оцінки діяльності

Станом на червень 2014 діяльність Путіна на посту президента РФ схвалювало 86% населення Росії, при тому, що від 2008 року його рейтинг знижувався і наближався до 60%. Таке різке збільшення рейтингу президента Росії експерти-соціологи пояснюють передовсім анексією Криму Росією^[118].

Згідно з опитуванням, яке провела соціологічна група «Рейтинг» в 2014 році, 76% населення України негативно ставляться до Володимира Путіна, 16% — позитивно.^[119]

У мистецтві

Див. також: Путін — хуйло

Володимир Путін став прототипом Князя Володимира Удалого, одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
Телеканал «Інтер» створив мультфільм про сон Володимира Путіна^[120].
Навесні 2014 в середовищі футбольних фанатів з'явилася пісня, текст якої вичерпується двома словами — «Путін — хуйло», що багаторазово повторюються, перемежаючись з переспівками «ла-ла-ла-ла». Вперше документально зафіксована в Харкові 30 березня 2014 року, коли пісню виконали на спільному марші фанати «Металіста» та «Шахтаря»^[121]. Згодом пісню підхопили фанати інших футбольних клубів, зокрема «Динамо», «Десна», «Карпати», «Ворскла». У травні 2014 кавер-версію пісні записав гурт «Телері», слова якої були дещо видозмінені для уникнення нецензурного тексту — «Путін hello», втім в сюжеті відеокліпу герой пісні піддається тортурам у вигляді насильного годування традиційним українським продуктом — салом^[122]^[123]. Після швидко стала хітом^[124], з'явився і перший запис пісні виконаний за участі українських туристів за кордоном — в Лос-Анджелесі^[125].
Пісню «Путін — хуйло» співали також українські політики^[126] та державні офіційні особи, наприклад голова МЗСу Андрій Дещиця^[127].
Влітку 2014 року — саратовське видавництво «Наукова книга» випустило у світ віршований збірник «Путінята» з патріотичними віршами про Путіна для дітей. У книзі також пропонується вступати до лав «путінят» — захисників вітчизни і «дяді Путіна». На думку автора Ірини Кононової «малюків тепер в Росії багато хто путінятами зовуть» і потрібно створювати по всій країні дитячі гуртки любителів Путіна на зразок радянських гуртків дітей-жовтенят^[128].

Висловлювання

Мочити в сортирі

24 вересня 1999 року під час прес-конференції в Астані Володимир Путін сказав «Ми переслідуватимемо терористів скрізь. У аеропорту — в аеропорту. Значить, ви вже мене вибачите, в туалеті зловимо, ми в сортирі їх замочимо, врешті-решт. Все, питання закрите остаточно»^[129].

«Він потонув»

Він потонув, — у прямому ефірі CNN, на питання Ларрі Кінга "Що сталося з російським підводним човном «Курськ»^[130], вересень 2000 року.

«Геббельс був талановита людина»

9 липня 2014 року на зустрічі з лідерами єврейських організацій Росії Володимир Путін сказав, що головний ідеолог німецького нацизму Йозеф Геббельс був «талановитою людиною»^[131]^[132]^[133].

Наслідки діяльності для Росії

За матеріалами консалтингової компанії Cushman & Wakefield міжнародні інвестиції в нерухоме майно у Росії скоротились більш ніж на 50% за рік, починаючи із другого кварталу 2013 року. Внаслідок цього Москва перемістилася з 15-го на 48-е місце у рейтингу країн за обсягом міжнародних інвестицій. Окрім того, Москва, що раніше входила до топ-20 найбільших інвестиційних ринків, посунулася на 29-е місце. За рік, що завершився другим кварталом 2014 року, обсяг міжнародних інвестицій в Росію склав $6,284 млрд.^[134]

7 жовтня 2014 року на Національному конгресі «Модернізація промисловості Росії: пріорітети розвитку» радник президента РФ Сергій Глазьєв зазначив, що цього року з Росії вивезено більш ніж $80 млрд, відтік капиталу із Росії «зашкалює за всі мислимі межі»^[135]

За оцінкою інституту «Центр розвитку» Національного дослідного університету «Вища школа економіки» (Москва) чистий відтік капіталу приватного сектору економіки Росії у жовтні 2014 року перевищив 25 мільярдів доларів США, а від початку року до листопада вже склав 110 млрд. Ця цифра перевищила усі офіційні прогнози і, на думку дослідників, є наслідком санкцій країн Заходу, а також обмеженого доступу до світового ринку капіталу, піка платежів за зовнішнім боргом, стагнації економіки, розкручування інфляційно-девальваційної спіралі. Внаслідок цих та інших негативних очікувань відтік капіталу з країни буде продовжуватись^[136].

За повідомленням німецького джерела «Deutsche Welle», від початку року російські олігархи зазнали збитків у розмірі майже $50 мільярдів, а дехто з них втратив до 2/3 своїх статків^[137].

Правозахисник і засновник групи у Фейсбуці «Вантаж-200. З України до Росії» Олена Васильєва на прес-конференції в Укрінформі 06.01.2015 року повідомила, що під час бойових дій на Донбасі загинуло більш як 5,5 тисяч військовослужбовців РФ ^[138].

Президент України Петро Порошенко під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 21 січня 2015 року зазначив, що, за даними української розвідки, на території України перебувають 9 тисяч російських солдатів, 500 танків, важка артилерія та БТРи. «Якщо це не агресія, то що тоді агресія?» – запитав він у присутніх ^[139]. 27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором ^[140].

За роки своєї діяльності у керівництві РФ В. Путін підписав з Китаєм угоди, відповідно до яких Китаю передані в оренду на 49 років частини території Російської Федерації, площа яких у декілька разів перевищує площу окупованого РФ Криму ^[141].

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Путін Володимир Володимирович

Примітки

↑ https://www.youtube.com/watch?v=O6FTew7CjUI
↑ http://www.nytimes.com/2009/05/16/world/europe/16gazprom.html?pagewanted=all
↑ http://espn.go.com/tennis/story/_/id/11738938/tennis-maria-sharapova-no-1-chances-take-hit-loss-caroline-wozniacki
↑ http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10323103/importance-sochi-olympics-vladimir-putin-espn-magazine
↑ http://www.aif.ru/dossier/1369
↑ http://putin.kremlin.ru/bio
↑ http://www.kommersant.ru/doc/662935
↑ http://extremal-mechanics.org/wp-content/uploads/2019/03/Диссертация-Путина.pdf
↑ https://www.nbcnews.com/news/world/meet-putins-inside-russian-leaders-mysterious-family-n164331
↑ Независимая газета: Привилегии и трудности дочек Путина в ВУЗе
↑ Владимир Путин возглавил «Единую Россию», ГТРК «Россия» Кубань. krasnodar.rfn.ru. 15.04.2008 21:09.
↑ Глава 6 От первого лица.
↑ Антикомпромат. Ру. В. Прибыловский. Путин Владимир Владимирович
↑ Геворкян Н., Тимакова Н., Колесников А. От первого лица. Разговоры с Владимиром Путиным. Издательство Вагриус
↑ «Путин. Четыре вопроса наследнику престола» Опубліковано в газеті «Версия» 17 серпня 1999 року
↑ Досье на Путина. Оригинал или фальшивка? Ответить может только президент. Новая газета № 55 від 6.08.2001
↑ ГКУ объявляет войну коррупции // Коммерсантъ, 27 мая 1997
↑ Кремлёвская чистка // Коммерсантъ, 26 мая 1998
↑ Президент в кандидаты.— Коммерсант.ru, 03.04.2006, 00:00
↑ Кандидатскую диссертацию Владимира Путина объявили плагиатом
↑ http://gazeta.lenta.ru/daynews/09-08-1999/17eltsinword.htm
↑ http://terror1999.narod.ru/sud/delokd/prigovor.html
↑ Кандидат военных наук Г. Ф. Кривошеев «Антитеррористическая операция на Северном Кавказе (август 1999–2000 г.)»
↑ Березовский и его компромат //Вести, 10 марта 2002
↑ Андрей Пионтковский За Родину! За Абрамовича! Огонь!. — РДП «Яблоко», 2005. ISBN 5-89069-099-X
↑ Новая газета. ГексогеновЫй след
↑ Управляемая демократия // А. В. Моченов, С. С. Никулин, А. Г. Ниясов, М. Д. Савваитова. Словарь современного жаргона российских политиков и журналистов. Олма-Пресс, Москва, 2003. 131 с. ISBN 5-224-04486-3
↑ Володимир Ляхович. Політичний режим «керованої демократії» в Росії: сучасні виклики трансформаціям // Журнал Верховної Ради України «Віче»
↑ Александр Скобов. Безразмерный Сталин (Грани.Ru, 25.03.2008)
↑ Федеральный закон Российской Федерации о выборах депутатов Государственной Думы.
↑ http://lenta.ru/news/2010/11/25/wirtschaft/
↑ Forbes: The World's Most Powerful People 2013
↑ РИА-Новости: Путин сместил Обаму с первого места в рейтинге Forbes
↑ «Russian autocrat Vladimir Putin scores the highest points in 2013 because he so frequently shows his strength at home and on the global stage» (джерело)
↑ Блог Валерія Майданюка. П'ята колона Кремля в Європейському Союзі.— ZIK, понеділок 01 грудня, 2014, 15:33
↑ Мария Бондаренко. Марин Ле Пен нашла деньги для своей партии у российского банка.— РБК, 23.11.2014, 00:25
↑ Путин, как и Каддафи, готов свою армию прикрывать женщинами и детьми, Конфликты и законы, 04.03.2014
↑ Путін оголосив Україні війну
↑ Совет Федерации отменил разрешение использовать российскую армию в Украине (рос.)
↑ Черноморский флот России поставил ультиматум украинским военным (ИНФОГРАФИКА) 03.03.14 21:16
↑ Украинцы перехватили разговор Путина с российскими военными в Крыму, — СМИ
↑ Київський університет пропонує роботу професорові з Росії, звільненому за критику вторгнення до України Радіо свобода, 5 березня 2014 р.
↑ Это уже было Ведомости, 1 березня 2014 р.
↑ Путин предлагал Меркель и Олланду "тирольский" план по Донбассу, - "Зеркало Недели"
↑ Путін вимагав автономію для Донбаса та федералізацію - ЗМІ
↑ Андре Глюксманн: Путин действовал как террорист («La Vanguardia», Испания).— ИноСМИ.RU, 15/11/2002
↑ Скотт Андерсон. Владимир Путин — темное восхождение к власти
↑ Боровой: Через пару месяцев рубль упадет вдвое. Выживание Путина и его окружения будет зависеть от Порошенко.— Gordonua.com, 11 Января, 2015 10:00
↑ Володя Костик. Путін продавав зброю «Аль-Каїді» — офіцер ФСБ uapress.info, 26 січня 2015, 00:59
↑ Inforesist, 21:41 19.07.2014
↑ White House: Putin, Russia are «culpable» in Ukraine plane crash.— Reuters, Fri Jul 25, 2014 7:24pm EDT
↑ Putin facing multi-million pound legal action over alleged role in MH17 crash. By Robert Mendick, Ben Farmer and Tim Ross.— The Telegraph, 9:00PM BST 26 Jul 2014
↑ Советник Авакова Геращенко: Вероятность терактов достаточно высока на всей территории Украины.— «ГОРДОН», 28 июля, 2014
↑ Командующий ССА генерал Салим Идрис: Путин лжец и террорист (Видео)
↑ Марш Солідарності з Україною пройшов Варшавою.— Громадське телебачення, 23 листопада 2014
↑ «Теракт в Париже — это, безусловно, попытка радикализировать ситуацию в Европе, чтобы помочь правым националистам, а также отомстить Франции за отказ поставлять в Россию военные вертолетоносцы „Мистраль“. Но главная причина все-таки в том, чтобы нанести существенный ущерб стабильности в Европе.— Боровой: Через пару месяцев рубль упадет вдвое. Выживание Путина и его окружения будет зависеть от Порошенко.— Gordonua.com, 11 Января, 2015 10:00»
↑ Сергеев — Чуркину: Здесь не театр, у нас много доказательств прямой агрессии РФ.— Інформаційна агенція 112.ua, 26 січня, 22:15
↑ Путин таинственно исчезал из-за борьбы "кланов" в Кремле - российский депутат
↑ 'Onze' Jorrit versiert de blonde dochter van Poetin. Depers.nl. Архів оригіналу за 17 January 2011. Процитовано 22 June 2013.
↑ Russia's mysterious Dutch businessman. Rnw.nl. 12 January 2011. Процитовано 22 June 2013.
↑ Dochter Poetin woont in Voorschoten – Binnenland | Het laatste nieuws uit Nederland leest u op Telegraaf.nl [binnenland]. De Telegraaf. 8 April 2013. Процитовано 22 June 2013.
↑ Путин развелся: новые подробности российской сенсации
↑ У Кремлі підтвердили розлучення Путіна
↑ Семьянин // От первого лица. разговоры с Владимиром Путиным
↑ Наша історія. Спортивний центр «петроградец»
↑ 30 років тому Путін випробував свавілля чиновників
↑ Кидок Путіна проти подачі Буша
↑ Кузнєцова, Тетяна Путін навчить японців дзюдо Газета « Розумний місто» за Травень 12, 2009.
↑ [1]
↑ [2]
↑ http://www.rus.newsru.ua/rest/14feb2009/lube.html
↑ Путін буде розмовляти з незгодними мовою Кіплінга
↑ Виступ Володимира Путіна німецькою мовою в Бундестазі (2001)
↑ Володимир Путін відповідає німецькою мовою на прес-конференції G8 у Німеччині (2007)
↑ Володимир Путін говорить німецькою про газовий конфлікт (2009)
↑ Володимир Путін розмовляє німецькою на гірськолижній трасі в Сочі (2009)
↑ Звернення Володимира Путіна до МОК англійською мовою (2007)
↑ Володимир Путін відповідає на питання журналіста англійською в інтерв'ю CNN (2008)
↑ Володимир Путін говорить англійською мовою на чемпіонаті дзюдо у Відні (2010)
↑ PM Putin visits Russia's fire zone (2010)
↑ Новий годинник Володимира Путіна, РБК, 16 лютого 2007
↑ Інтерв'ю Ларрі Кінга у В. Путіна. (рос.)
↑ « ЧАС НОВИН»: Чотири роки Президента: Церква.
↑ Прес-конференція Президента Росії, 1.02.2007
↑ Загибель історії. уроки батька Тихона. Коммерсант в"- 14 (3831) від 31.01.2008.
↑ Олександр Солдатов. Духовні онуки. Вогник 24 — 30 грудня 2007 року.
↑ Архімандрит Тихон (Шевкунов) — духівник Президента Путіна?
↑ Оточення Президента Росії ФСК в"- 1 (13), 15 січня 2003 року.
↑ Тихон (Шевкунов) намісник Стрітенського монастиря, духівник сім'ї Путіних flb.ru
↑ «Проблема з Путіним в тому, що він не просто ревізіоніст. Він реваншист. От чому це конфлікт інтересів. Він хоче отримати Україну назад», — вважає екс-президент Грузії.
↑ Реваншисти. (рос.)
↑ Авраам Шмулевич: «Тільки ви можете зупинити Путіна». (рос.)
↑ Путін рухомий ідеологією, а не прагматикою. (рос.)
↑ Юлія Малишева (26 жовтня 2007). ЦВК розкрив доходи Путіна. Погляд. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
↑ Манфред Квірінг. Чому Путін зовсім не хоче залишитися президентом Російський переклад статті вDie Welt від 12 листопада 2007 року
↑ Warum Putin gar nicht Präsident bleiben will Оригінал статті в Die Welt від 12 листопада 2007 року
↑ Люк Гардінг. Путін, боротьба за владу в Кремлі і 40 млрд доларів. Російський переклад статті в The Guardian від 21 грудня 2007 р.
↑ Прем'єр надовго
↑ Борис Березовський: "До кризи статки Володимира Путіна становило як мінімум порядку 40 мільярдів доларів ' Березовський Борис Абрамович 16 лютого 2009 (оригінал)
↑ Глава інвесткомпанії: У Путіна на закордонних рахунках більше, ніж у Гейтса Українська правда, 16 лютого 2015р.
↑ ТОП-діагнозів, які ЗМІ "ставили" Путіну: рак та психічні розлади.
↑ ^а ^б Владимир Путин с конца прошлой недели не появлялся на публике :: Политика :: РосБизнесКонсалтинг. top.rbc.ru. Процитовано 2015-3-12. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
↑ Источники Reuters сообщили о проблемах Путина с позвоночником. forbes.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка); Текст «Forbes.ru» проігноровано (довідка)
↑ Проблемы со спиной у Путина возникли после полета со стерхами. forbes.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка); Текст «Forbes.ru» проігноровано (довідка)
↑ Лукашенко раскрыл подробности травмы спины Путина. km.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка); Текст «KM.RU» проігноровано (довідка)
↑ Визит японского премьера отложен из-за проблем со здоровьем В.Путина :: Политика :: РосБизнесКонсалтинг. top.rbc.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
↑ СМИ: В.Путин совместил визит в Индию с лечебными процедурами :: Политика :: РосБизнесКонсалтинг. top.rbc.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
↑ Focus: За 10 лет СМИ находили у Путина рак костей, мозга, карциному и саркому / Гордон. gordonua.com. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
↑ Юбиляру Примакову Путин подарил... примус (фото) - Газета «ФАКТЫ и комментарии». fakty.ua. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
↑ Держава Україна чи "проект"Україна?"
↑ Українському МЗС вказали на антиукраїнські виступи Путіна. Текст звернення
↑ Андрій Курков про рік Януковича і «провал бліцкригу»
↑ Результат українофобії Путіна: Росію позбавили статусу надійного постачальника газу
↑ Курков про Рік Януковича і «провал бліцкригу»
↑ Львівська облрада засудила антиукраїнські виступи російських політиків
↑ http://www.unian.net/rus/news/news-245248.html УНИАН, 04 квітня 2008
↑ http://news.ukrhome.net/content/1427948/23804111/Putin-Ukraina-2-aya-mirovaya-voyna.html
↑ «Левада»: рейтинг Путина взлетел из-за крымской кампании (рос.)
↑ Українці висловили своє ставлення до президента РФ: кращий навіть Сталін.
↑ Мультфільм про Путіна підірвав Інтернет (ВІДЕО)
↑ Оригінальний виступ. на YouTube
↑ Новий хіт «Путін, hello» підірвав інтернет. ТСН.
↑ Песня «Путин, hello» группы «Телери» взорвала интернет.
↑ «ПУТИН - ХУ*ЛО! »: 15 лучших доказательст (фото). Медіа-таблоїд «Дуся».
↑ ХИТ «ПУТИН - ХУ@ЛО!» теперь поют и в Лос-Анджелесе (відео).
↑ Ляшко исполнил «путин — хуйло»
↑ Нападение на посольство РФ в Киеве: глава МИД спел частушку про Путина, есть задержанные
↑ ЧАС.UA
↑ Путин: «В сортире замочим!». politota.blogspot.de (рос.). 12-07-2011.
↑ Транскрипт беседы В. В. Путина с Ларри Кингом. cnn.com (рос.).
↑ Путін: "Геббельс був талановитою людиною". www.pravda.com.ua. 10-07-2014.
↑ Путин: "Геббельс был талантливый человек" (с). youtube.com. 10-07-2014.
↑ Путин назвал Геббельса талантливым человеком. by24.org (рос.). 09-07-2014.
↑ Россия потеряла 50% международных инвестиций в недвижимость
↑ Глазьев: утечка денег из РФ «зашкаливает за все мыслимые границы». Нужно вводить ограничение на вывоз капитала.— «Московский Комсомолец»: Электронное периодическое издание «MK.ru», 12:08 7 октября 2014
↑ ВШЭ: Чистый отток капитала из России превысил $110 млрд.— Прайм: Агенство экономической информации, 11:57, 6 Ноября 2014 года
↑ ЗМІ: Через політику Путіна російські олігархи втратили 50 мільярдів доларів.— Deutsche Welle, 10.11.2014
↑ На Донбасі загинули більш як 5,5 тисячі російських солдатів - правозахисник.— Укрінформ, 18:46 06.01.2015
↑ Президент виступив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.— ТВі, 21 січня, 16:49
↑ Постанова Верховної Ради України. Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. № 129-19 від 27.01.2015
↑ "Мы что, рассудок потеряли?! Он только в одном крае полтора Крыма китайцам отдал", - российский политик о "собирателе земель русских" Путине. ВИДЕО.— Цензор.НЕТ, 19.03.15 10:23

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путін Володимир Володимирович

Шаблон:Pp-protected

[[https://www.youtube.com/watch?v=O6FTew7CjUI_https://www.youtube.com/watch?v=O6FTew7CjUI]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.youtube.com/watch?v=O6FTew7CjUI

[[http://www.nytimes.com/2009/05/16/world/europe/16gazprom.html?pagewanted=all_http://www.nytimes.com/2009/05/16/world/europe/16gazprom.html?pagewanted=all]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.nytimes.com/2009/05/16/world/europe/16gazprom.html?pagewanted=all

[[http://espn.go.com/tennis/story/_/id/11738938/tennis-maria-sharapova-no-1-chances-take-hit-loss-caroline-wozniacki_http://espn.go.com/tennis/story/_/id/11738938/tennis-maria-sharapova-no-1-chances-take-hit-loss-caroline-wozniacki]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://espn.go.com/tennis/story/_/id/11738938/tennis-maria-sharapova-no-1-chances-take-hit-loss-caroline-wozniacki

[[http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10323103/importance-sochi-olympics-vladimir-putin-espn-magazine_http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10323103/importance-sochi-olympics-vladimir-putin-espn-magazine]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10323103/importance-sochi-olympics-vladimir-putin-espn-magazine

[[http://www.aif.ru/dossier/1369_http://www.aif.ru/dossier/1369]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttp://www.aif.ru/dossier/1369

[[http://putin.kremlin.ru/bio_http://putin.kremlin.ru/bio]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttp://putin.kremlin.ru/bio

[[http://www.kommersant.ru/doc/662935_http://www.kommersant.ru/doc/662935]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] ttp://www.kommersant.ru/doc/662935

[[http://extremal-mechanics.org/wp-content/uploads/2019/03/Диссертация-Путина.pdf_http://extremal-mechanics.org/wp-content/uploads/2019/03/Диссертация-Путина.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttp://extremal-mechanics.org/wp-content/uploads/2019/03/Диссертация-Путина.pdf

[[https://www.nbcnews.com/news/world/meet-putins-inside-russian-leaders-mysterious-family-n164331_https://www.nbcnews.com/news/world/meet-putins-inside-russian-leaders-mysterious-family-n164331]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] ttps://www.nbcnews.com/news/world/meet-putins-inside-russian-leaders-mysterious-family-n164331

[10] Независимая газета: Привилегии и трудности дочек Путина в ВУЗе

[11] Владимир Путин возглавил «Единую Россию», ГТРК «Россия» Кубань. krasnodar.rfn.ru. 15.04.2008 21:09.

[12] Глава 6 От первого лица.

[13] Антикомпромат. Ру. В. Прибыловский. Путин Владимир Владимирович

[от_первого_лица-14] Геворкян Н., Тимакова Н., Колесников А. От первого лица. Разговоры с Владимиром Путиным. Издательство Вагриус

[15] «Путин. Четыре вопроса наследнику престола» Опубліковано в газеті «Версия» 17 серпня 1999 року

[16] Досье на Путина. Оригинал или фальшивка? Ответить может только президент. Новая газета № 55 від 6.08.2001

[17] ГКУ объявляет войну коррупции // Коммерсантъ, 27 мая 1997

[18] Кремлёвская чистка // Коммерсантъ, 26 мая 1998

[19] Президент в кандидаты.— Коммерсант.ru, 03.04.2006, 00:00

[20] Кандидатскую диссертацию Владимира Путина объявили плагиатом

[21] ttp://gazeta.lenta.ru/daynews/09-08-1999/17eltsinword.htm

[22] ttp://terror1999.narod.ru/sud/delokd/prigovor.html

[23] Кандидат военных наук Г. Ф. Кривошеев «Антитеррористическая операция на Северном Кавказе (август 1999–2000 г.)»

[24] Березовский и его компромат //Вести, 10 марта 2002

[25] Андрей Пионтковский За Родину! За Абрамовича! Огонь!. — РДП «Яблоко», 2005. ISBN 5-89069-099-X

[26] Новая газета. ГексогеновЫй след

[27] Управляемая демократия // А. В. Моченов, С. С. Никулин, А. Г. Ниясов, М. Д. Савваитова. Словарь современного жаргона российских политиков и журналистов. Олма-Пресс, Москва, 2003. 131 с. ISBN 5-224-04486-3

[28] Володимир Ляхович. Політичний режим «керованої демократії» в Росії: сучасні виклики трансформаціям // Журнал Верховної Ради України «Віче»

[29] Александр Скобов. Безразмерный Сталин (Грани.Ru, 25.03.2008)

[30] Федеральный закон Российской Федерации о выборах депутатов Государственной Думы.

[31] ttp://lenta.ru/news/2010/11/25/wirtschaft/

[32] Forbes: The World's Most Powerful People 2013

[33] РИА-Новости: Путин сместил Обаму с первого места в рейтинге Forbes

[34] «Russian autocrat Vladimir Putin scores the highest points in 2013 because he so frequently shows his strength at home and on the global stage» (джерело)

[35] Блог Валерія Майданюка. П'ята колона Кремля в Європейському Союзі.— ZIK, понеділок 01 грудня, 2014, 15:33

[36] Мария Бондаренко. Марин Ле Пен нашла деньги для своей партии у российского банка.— РБК, 23.11.2014, 00:25

[КіЗ-37] Путин, как и Каддафи, готов свою армию прикрывать женщинами и детьми, Конфликты и законы, 04.03.2014

[війна-38] Путін оголосив Україні війну

[39] Совет Федерации отменил разрешение использовать российскую армию в Украине (рос.)

[40] Черноморский флот России поставил ультиматум украинским военным (ИНФОГРАФИКА) 03.03.14 21:16

[Путин-41] Украинцы перехватили разговор Путина с российскими военными в Крыму, — СМИ

[42] Київський університет пропонує роботу професорові з Росії, звільненому за критику вторгнення до України Радіо свобода, 5 березня 2014 р.

[43] Это уже было Ведомости, 1 березня 2014 р.

[44] Путин предлагал Меркель и Олланду "тирольский" план по Донбассу, - "Зеркало Недели"

[45] Путін вимагав автономію для Донбаса та федералізацію - ЗМІ

[46] Андре Глюксманн: Путин действовал как террорист («La Vanguardia», Испания).— ИноСМИ.RU, 15/11/2002

[Скотт-47] Скотт Андерсон. Владимир Путин — темное восхождение к власти

[48] Боровой: Через пару месяцев рубль упадет вдвое. Выживание Путина и его окружения будет зависеть от Порошенко.— Gordonua.com, 11 Января, 2015 10:00

[49] Володя Костик. Путін продавав зброю «Аль-Каїді» — офіцер ФСБ uapress.info, 26 січня 2015, 00:59

[50] Inforesist, 21:41 19.07.2014

[51] White House: Putin, Russia are «culpable» in Ukraine plane crash.— Reuters, Fri Jul 25, 2014 7:24pm EDT

[52] Putin facing multi-million pound legal action over alleged role in MH17 crash. By Robert Mendick, Ben Farmer and Tim Ross.— The Telegraph, 9:00PM BST 26 Jul 2014

[53] Советник Авакова Геращенко: Вероятность терактов достаточно высока на всей территории Украины.— «ГОРДОН», 28 июля, 2014

[54] Командующий ССА генерал Салим Идрис: Путин лжец и террорист (Видео)

[55] Марш Солідарності з Україною пройшов Варшавою.— Громадське телебачення, 23 листопада 2014

[56] «Теракт в Париже — это, безусловно, попытка радикализировать ситуацию в Европе, чтобы помочь правым националистам, а также отомстить Франции за отказ поставлять в Россию военные вертолетоносцы „Мистраль“. Но главная причина все-таки в том, чтобы нанести существенный ущерб стабильности в Европе.— Боровой: Через пару месяцев рубль упадет вдвое. Выживание Путина и его окружения будет зависеть от Порошенко.— Gordonua.com, 11 Января, 2015 10:00»

[57] Сергеев — Чуркину: Здесь не театр, у нас много доказательств прямой агрессии РФ.— Інформаційна агенція 112.ua, 26 січня, 22:15

[58] Путин таинственно исчезал из-за борьбы "кланов" в Кремле - российский депутат

[59] 'Onze' Jorrit versiert de blonde dochter van Poetin. Depers.nl. Архів оригіналу за 17 January 2011. Процитовано 22 June 2013.

[60] Russia's mysterious Dutch businessman. Rnw.nl. 12 January 2011. Процитовано 22 June 2013.

[61] Dochter Poetin woont in Voorschoten – Binnenland | Het laatste nieuws uit Nederland leest u op Telegraaf.nl [binnenland]. De Telegraaf. 8 April 2013. Процитовано 22 June 2013.

[62] Путин развелся: новые подробности российской сенсации

[63] У Кремлі підтвердили розлучення Путіна

[64] Семьянин // От первого лица. разговоры с Владимиром Путиным

[65] Наша історія. Спортивний центр «петроградец»

[66] 30 років тому Путін випробував свавілля чиновників

[67] Кидок Путіна проти подачі Буша

[68] Кузнєцова, Тетяна Путін навчить японців дзюдо Газета « Розумний місто» за Травень 12, 2009.

[69] [1]

[70] [2]

[71] ttp://www.rus.newsru.ua/rest/14feb2009/lube.html

[Kipling-72] Путін буде розмовляти з незгодними мовою Кіплінга

[73] Виступ Володимира Путіна німецькою мовою в Бундестазі (2001)

[74] Володимир Путін відповідає німецькою мовою на прес-конференції G8 у Німеччині (2007)

[75] Володимир Путін говорить німецькою про газовий конфлікт (2009)

[76] Володимир Путін розмовляє німецькою на гірськолижній трасі в Сочі (2009)

[77] Звернення Володимира Путіна до МОК англійською мовою (2007)

[78] Володимир Путін відповідає на питання журналіста англійською в інтерв'ю CNN (2008)

[79] Володимир Путін говорить англійською мовою на чемпіонаті дзюдо у Відні (2010)

[80] PM Putin visits Russia's fire zone (2010)

[81] Новий годинник Володимира Путіна, РБК, 16 лютого 2007

[82] Інтерв'ю Ларрі Кінга у В. Путіна. (рос.)

[83] « ЧАС НОВИН»: Чотири роки Президента: Церква.

[84] Прес-конференція Президента Росії, 1.02.2007

[85] Загибель історії. уроки батька Тихона. Коммерсант в"- 14 (3831) від 31.01.2008.

[86] Олександр Солдатов. Духовні онуки. Вогник 24 — 30 грудня 2007 року.

[87] Архімандрит Тихон (Шевкунов) — духівник Президента Путіна?

[88] Оточення Президента Росії ФСК в"- 1 (13), 15 січня 2003 року.

[89] Тихон (Шевкунов) намісник Стрітенського монастиря, духівник сім'ї Путіних flb.ru

[90] «Проблема з Путіним в тому, що він не просто ревізіоніст. Він реваншист. От чому це конфлікт інтересів. Він хоче отримати Україну назад», — вважає екс-президент Грузії.

[91] Реваншисти. (рос.)

[92] Авраам Шмулевич: «Тільки ви можете зупинити Путіна». (рос.)

[93] Путін рухомий ідеологією, а не прагматикою. (рос.)

[94] Юлія Малишева (26 жовтня 2007). ЦВК розкрив доходи Путіна. Погляд. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.

[95] Манфред Квірінг. Чому Путін зовсім не хоче залишитися президентом Російський переклад статті вDie Welt від 12 листопада 2007 року

[96] Warum Putin gar nicht Präsident bleiben will Оригінал статті в Die Welt від 12 листопада 2007 року

[97] Люк Гардінг. Путін, боротьба за владу в Кремлі і 40 млрд доларів. Російський переклад статті в The Guardian від 21 грудня 2007 р.

[98] Прем'єр надовго

[99] Борис Березовський: "До кризи статки Володимира Путіна становило як мінімум порядку 40 мільярдів доларів ' Березовський Борис Абрамович 16 лютого 2009 (оригінал)

[100] Глава інвесткомпанії: У Путіна на закордонних рахунках більше, ніж у Гейтса Українська правда, 16 лютого 2015р.

[101] ТОП-діагнозів, які ЗМІ "ставили" Путіну: рак та психічні розлади.

[rbc-2015-102] а ^б Владимир Путин с конца прошлой недели не появлялся на публике :: Политика :: РосБизнесКонсалтинг. top.rbc.ru. Процитовано 2015-3-12. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

[103] Источники Reuters сообщили о проблемах Путина с позвоночником. forbes.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка); Текст «Forbes.ru» проігноровано (довідка)

[104] Проблемы со спиной у Путина возникли после полета со стерхами. forbes.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка); Текст «Forbes.ru» проігноровано (довідка)

[105] Лукашенко раскрыл подробности травмы спины Путина. km.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка); Текст «KM.RU» проігноровано (довідка)

[106] Визит японского премьера отложен из-за проблем со здоровьем В.Путина :: Политика :: РосБизнесКонсалтинг. top.rbc.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

[107] СМИ: В.Путин совместил визит в Индию с лечебными процедурами :: Политика :: РосБизнесКонсалтинг. top.rbc.ru. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

[108] Focus: За 10 лет СМИ находили у Путина рак костей, мозга, карциному и саркому / Гордон. gordonua.com. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

[109] Юбиляру Примакову Путин подарил... примус (фото) - Газета «ФАКТЫ и комментарии». fakty.ua. Процитовано 2015-2-8. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

[110] Держава Україна чи "проект"Україна?"

[111] Українському МЗС вказали на антиукраїнські виступи Путіна. Текст звернення

[112] Андрій Курков про рік Януковича і «провал бліцкригу»

[113] Результат українофобії Путіна: Росію позбавили статусу надійного постачальника газу

[114] Курков про Рік Януковича і «провал бліцкригу»

[115] Львівська облрада засудила антиукраїнські виступи російських політиків

[116] ttp://www.unian.net/rus/news/news-245248.html УНИАН, 04 квітня 2008

[117] ttp://news.ukrhome.net/content/1427948/23804111/Putin-Ukraina-2-aya-mirovaya-voyna.html

[118] «Левада»: рейтинг Путина взлетел из-за крымской кампании (рос.)

[119] Українці висловили своє ставлення до президента РФ: кращий навіть Сталін.

[120] Мультфільм про Путіна підірвав Інтернет (ВІДЕО)

[121] Оригінальний виступ. на YouTube

[122] Новий хіт «Путін, hello» підірвав інтернет. ТСН.

[123] Песня «Путин, hello» группы «Телери» взорвала интернет.

[124] «ПУТИН - ХУ*ЛО! »: 15 лучших доказательст (фото). Медіа-таблоїд «Дуся».

[125] ХИТ «ПУТИН - ХУ@ЛО!» теперь поют и в Лос-Анджелесе (відео).

[126] Ляшко исполнил «путин — хуйло»

[127] Нападение на посольство РФ в Киеве: глава МИД спел частушку про Путина, есть задержанные

[128] ЧАС.UA

[129] Путин: «В сортире замочим!». politota.blogspot.de (рос.). 12-07-2011.

[130] Транскрипт беседы В. В. Путина с Ларри Кингом. cnn.com (рос.).

[131] Путін: "Геббельс був талановитою людиною". www.pravda.com.ua. 10-07-2014.

[132] Путин: "Геббельс был талантливый человек" (с). youtube.com. 10-07-2014.

[133] Путин назвал Геббельса талантливым человеком. by24.org (рос.). 09-07-2014.

[134] Россия потеряла 50% международных инвестиций в недвижимость

[135] Глазьев: утечка денег из РФ «зашкаливает за все мыслимые границы». Нужно вводить ограничение на вывоз капитала.— «Московский Комсомолец»: Электронное периодическое издание «MK.ru», 12:08 7 октября 2014

[136] ВШЭ: Чистый отток капитала из России превысил $110 млрд.— Прайм: Агенство экономической информации, 11:57, 6 Ноября 2014 года

[137] ЗМІ: Через політику Путіна російські олігархи втратили 50 мільярдів доларів.— Deutsche Welle, 10.11.2014

[138] На Донбасі загинули більш як 5,5 тисячі російських солдатів - правозахисник.— Укрінформ, 18:46 06.01.2015

[139] Президент виступив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.— ТВі, 21 січня, 16:49

[140] Постанова Верховної Ради України. Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. № 129-19 від 27.01.2015

[141] "Мы что, рассудок потеряли?! Он только в одном крае полтора Крыма китайцам отдал", - российский политик о "собирателе земель русских" Путине. ВИДЕО.— Цензор.НЕТ, 19.03.15 10:23

[1]

[2]

[3]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]

[101]

п о р Прем'єр-міністри Росії
Російська імперія	Вітте Горемикін Столипін Коковцов Горемикін Штюрмер Трепов Голіцин
Тимчасовий уряд	Львов Керенський
РСФСР	Ленін Риков Сирцов Сулімов Булганін Вахрушев Хохлов Косигін Родіонов Чорноусов Пузанов Яснов Козлов Полянський Воронов Соломенцев Воротников Власов Силаєв Лобов (в.о.) Єльцин (в.о.)
Російська Федерація	Єльцин (в.о.) Гайдар (в.о.) Черномирдін Кирієнко Черномирдін (в.о.) Примаков Степашин Путін Касьянов Христенко (в.о.) Фрадков Зубков Путін Медведєв Мішустін

п о р Президенти Російської Федерації
Президенти	Борис Єльцин (1991–1999) · Володимир Путін (2000–2008) · Дмитро Медведєв (2008–2012) · Володимир Путін (2012–дотепер)
Віцепрезиденти (Посаду скасовано 1993)	Олександр Руцькой (1991–1993)
Виконувачі обов'язків	Олександр Руцькой (самоназваний, 1993) · Віктор Черномирдін (1996) · Володимир Путін (1999–2000)

п о р Кандидати на пост Президента Росії 2004
Сергій Глазьєв • Олег Малишкін • Сергій Миронов • Володимир Путін • Іван Рибкін¹ • Ірина Хакамада • Микола Харитонов
¹ кандидати, що зняли свої кандидатури

Путін Володимир Володимирович

Біографія (до серпня 1999)

Дитинство і юність

Служба в КДБ

Робота в Петербурзі і звинувачення в корупції

Робота в Москві

Захист дисертації

На чолі уряду (серпень-грудень 1999)

Вторгнення бойовиків до Дагестану і вибухи житлових будинків у вересні 1999 року

На чолі держави

Президент (2000–2008)

2000 рік

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

На чолі уряду (2008–2012)

Президент (з 2012)

Зовнішня політика

Протистояння в Україні

Причетність до терористичної діяльності

Зникнення та появлення

Приватне життя

Сім'я

Захоплення

Світогляд

Особистий статок

Здоров'я

Звинувачення в українофобії

Висловлювання

Оцінки діяльності

У мистецтві

Висловлювання

Мочити в сортирі

«Він потонув»

«Геббельс був талановита людина»

Наслідки діяльності для Росії

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук