Костел Вознесіння Святої Діви Марії (Будслав)
| Костел Внебовзяття Святої Діви Марії біл. Касьцёл Унебаўзяцьця Найсьвяцейшай Панны Марыі | |
|---|---|
 | |
| 54°47′12″ пн. ш. 27°27′05″ сх. д. / 54.78694444002777431° пн. ш. 27.451388890027779155° сх. д.Координати: 54°47′12″ пн. ш. 27°27′05″ сх. д. / 54.78694444002777431° пн. ш. 27.451388890027779155° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Розташування | Будслав |
| Конфесія | католицтво |
| Тип | мала базиліка і костел |
| Тип будівлі | парафіальний храм |
| Стиль | пізнє бароко |
| Дата заснування | 1783 |
| Початок будівництва | 28 серпня 1633 |
| Побудовано | 1783 |
| Сайт | http://site.catholic.by/budslau/ |
  Костел Внебовзяття Святої Діви Марії Костел Внебовзяття Святої Діви Марії (Білорусь) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Костел Внебовзяття Святої Діви Марії, біл. Касьцёл Унебаўзяцьця Найсьвяцейшай Панны Марыі — колишній бернардинський, тепер парафіальний католицький храм у містечку Будслав Медельського району Мінської області; пам'ятник архітектури та історії культури. Костел Внебовзяття є місцем щорічного паломництва (2 липня) християн з різних областей Білорусі і Польщі. У 2011 році процесія налічувала близько 2,5 пілігримів.[1]
Історія
Вперше згадується в документах 1504 року, коли великий князь литовський Олександр подарував вільнюським бернардинам (гілка францисканців) 6000 моргів лісу у Мінському повіті. Монахи, які отримали землю, жили по 2-4 людини у будівлях-будах, маючи при цьому каплицю.
В 1591 році був побудований деревляний храм З'яви Марією Елизаветою, в якому знаходився чудодійний образ Матері Божої, привезений й598 році Яном Пацом з Риму (подарунок Папи Климента VIII) і в 1613 році передав його у костел. У 1643 році побудований новий костел, а в 1750 — жилий корпус. 29 червня 1767 було розпочато будівництво нового костелу.
_2.jpg)
У 1783 році костел був освячений на честь Внебовзяття Матері Божої. Протягом другої половини XVIII століття до нього були прибуловані різні костельні помешкання. З 1756 року при монастирі існувала музична школа, у 1793–1842 — двохкласна школа та лікарня. У 1731–1797 роках у духовній школі монастиря вивчали моральну теологію і риторику, при цьому монахі налічувалося 4-17 людей.
Після закриття храма в 1852 році деякі його монахи брали участь у повстані 1863–1864 років.
На сьогодні у костелі служать єпархіальні священники. Поруч з храмом з'явився будинок плабанії (дім священника) XIX століття.
Примітки
- ↑ Ілля Лапато. Пешшу. Пад дажджом. Да Маці Божай // Зьвязда : газэта. — 5 ліпеня 2011. — № 124 (26988). — С. 8. — ISSN 1990-763x.