Софроній (Ющук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:37, 27 травня 2015, створена Fessor (обговорення | внесок) (правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Софроній
Єпископ Брестський та Кобринський
4 лютого 2001 — 7 жовтня 2002
Попередник: Костянтин (Хомич)
Філарет (Вахромєєв)
Наступник: Іоанн (Хома)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія (1986) і Санкт-Петербурзька духовна семінарія (1982)
Діяльність: ігумен, пресвітер
Ім'я при народженні: Степан Петрович Ющук
Народження: 11 квітня 1951(1951-04-11) (73 роки)
село Котельня-Боярська, Брестський район, Брестська область, Білорусь
Священство: 20 травня 1987
Чернецтво: 9 квітня 1987
Єп. хіротонія: 4 лютого 2001

Нагороди:

Орден Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня


Єпи́скоп Софро́ній (Степа́н Петро́вич Ющу́к; 11 квітня 1951, село Котельня-Боярська, Брестський район, Брестська область, Білорусь) — єпископ Російської православної церкви, від 7 жовтня 2002 – Могилевський та Мстиславський.

Життєпис

19691971 – відбував службу у большевицькій армії.

1982 – закінчив Лєнінградську духовну семінарію.

1986 — Сатнкт-Петербурзьку духовну академію.

9 квітня 1987 – пострижений в ченці у Жировицькому монастирі.

21 квітня 1987 – рукопокладений в ієродиякона, 20 травня – в ієромонаха.

1990 — зведений в сан ігумена.

1994 — в сан архімандрита.

1990-1994 — благочинний Жировиьцкого монастиря. 1994-2001 — намісник Благовіщенського монастиря (с. Ляди, Мінської області). 27 грудня 2000 – єпископ Брестський та Кобринський.

4 лютого 2001 – хіротонія в єпископа.

4 червня 2002 – призначений на Могилевську катедру.

7 жовтня 2002 — єпископ Могилевський та Мстиславський.

27 грудня 2005 – призначений тимчасовим управителем Бобруйської єпархії.

23 серпня 2009 – перед початком літургії на єпископа Софронія був здійснений напад у катедральному соборі в Могилеві.[1] Чоловік 37 років, що перебував на обліку в обласній психіатричній клініці, підійшов до єпископа, наніс йому удар ножем у живіт.[2]

Нагороди

  • Орден святого благовірного князя Данила Московського ІІ ступеню[3][4]
  • Орден преподобного Сергія Радонезького ІІ [5] та III ступенів.

Примітки

Посилання