Поміщик Савич 1865 року продав помістя, яке було його власністю, Івану Харитоненку. Разом із спорудами, ним були придбані пасовища та лісові масиви[4]. Парк був закладений наприкінці 19 століття[2]. Є припущення, що Киянський парк був сформований відповідно до ідей його нового власника[4]. Інші джерела містять свідчення, що парк був спроектований за участю Адольфа Абалтіна, який в 1904 році заклав парк у Сумах[2].
1891 року садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка — Марії Ліщинської[5]. Вона була дружиною сумського купця другої гільдії. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами[4]. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Після 1917–1918 років територія була спустошена[4]. Роками пізніше частину ділянки відновили. За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база[6]. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова[4]. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об'єктів[7]. Парк було оголошено пам'яткою садово-паркового загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року № 18[3]. Положення про природоохоронний статус парку було затверджено наказом № 632 від 12 грудня 2012 року Міністерства екології та природних ресурсів України[3]. В 21 столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор Сумського національного аграрного університету, на балансі якого і знаходиться парк[2], повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій[5].
Опис
На території парку розташований палац, який був побудований більше століття тому. На березі ставка в парку збудована альтанка, а парк був створений на основі дубового переліску[2]. На території природоохоронного об'єкту були елементи ландшафтної та регулярної частини[7]. Пам'ятка розміщена на тридцятому кілометрі автомагістралі Суми-Курськ[2]. Паркова територія поділялась на англійську та французьку частини[2]. Французька частина парку була прикрашена скульптурами. Були розміщені екзотичні кущі та дерева[2]. Засновники саду висаджували рослини за певним принципом. Крони дерев не створювали перешкод для проникнення світла до кущів. Від палацу до навколишньої території були спрямовані вимощені доріжки. Фонтани працювали перед будинком. Арочний міст, який створили з червоної цегли, пролягав через яр[2].