Махтумкулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:55, 27 червня 2008, створена Turzh (обговорення | внесок) (Нова сторінка: {{Письменник | Ім'я = Махтумкулі | Оригінал імені = Magtymguly<br /> | Фото = Magtimguli Pyra...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Махтумкулі
Magtymguly
Файл:Magtimguli Pyragy.jpg
Махтумкулі Фрагі
ПсевдонімФрагі
Народився1733
с.Хаджіговшан (тепер Балканського велаята
Помер1793
там же
ПохованняAq Taqeh-ye Qadimd
Країна Сефевідський Іран
 Афшариди
 Занди
 Каджари
Національністьтуркмен
Діяльністьпоет, основоположник туркменської літератури
Сфера роботифілософія і поезія[1]
Мова творівтуркменська
Конфесіяіслам
БатькоDöwletmämmet Azadyd

CMNS: Махтумкулі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Махтумкулі́ (туркм. Magtymguly Pyragy, перс. مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi‎, псевдонім — Фрагі́, *1733, с.Хаджіговшан — 1793, там же) — туркменський поет, родоначальник туркменської літератури.

Вірш «Туркменська доля»

Нижче наведено туркменський оригінал і український переклад вірша «Туркменська доля»

тувинський оригінал український переклад
TÜRKMENIŇ

Jeýhun bilen bahry-Hazar arasy,
Çöl üstünden öser ýeli türkmeniň;
Gül-gunçasy – gara gözüm garasy,
Gara dagdan iner sili türkmeniň.

Hak sylamyş bardyr onuň saýasy,
Çyrpynşar çölünde neri, maýasy,
Reňbe-reň gül açar ýaşyl ýaýlasy,
Gark bolmuş reýhana çöli türkmeniň.

Al-ýaşyl bürenip çykar perisi,
Kükeýip bark urar anbaryň ysy,
Beg, töre, aksakal ýurduň eýesi,
Küren tutar gözel ili türkmeniň.

Ol merdiň ogludyr, mertdir pederi,
Görogly gardaşy, serhoşdyr seri,
Dagda, düzde kowsa, saýýatlar diri
Ala bilmez, ýolbars ogly türkmeniň.

Köňüller, ýürekler bir bolup başlar,
Tartsa ýygyn, erär topraklar-daşlar,
Bir suprada taýýar kylynsa aşlar,
Göteriler ol ykbaly türkmeniň.

Köňül howalanar ata çykanda,
Daglar lagla döner gyýa bakanda,
Bal getirer, joşup derýa akanda,
Bent tutdurmaz, gelse sili türkmeniň.

Gapyl galmaz, döwüş güni har olmaz,
Gargyşa, nazara giriftar olmaz,
Bilbilden aýrylyp, solup, saralmaz,
Daýym anbar saçar güli türkmeniň.

Tireler gardaşdyr, urug ýarydyr,
Ykballar ters gelmez hakyň nurudyr,
Mertler ata çyksa, söweş sarydyr,
Ýow üstüne ýörär ýoly türkmeniň.

Serhoş bolup çykar, jiger daglanmaz,
Daşlary syndyrar, ýoly baglanmaz,
Gözüm gaýra düşmez köňül eglenmez,
Magtymguly – sözlär tili türkmeniň.
ТУРКМЕНСЬКА ДОЛЯ

Джейхýн — Бахра-Хазáр: між двох оцих границь —


Пустельна просторінь жарких вітрів туркменських!
Рожевий цвіт троянд, огонь моїх зіниць,
Гірська вода річок і ручаїв туркменських!

Закон туркмена — честь, і правда тут свята;
Баский його румак на волі вироста;
Стобарвно веснами пустеля розцвіта,
Буяє дивоцвіт серед степів туркменських!

Красуня з’явиться в одінні осяйнім —
Духмяним запахом повіє медяним;
Найбільші мудреці владарять краєм цим,
Зведе нові міста хист трударів туркменських!

Туркмен — син воїна, і сам одважний він,
Він з роду Гер-оглè, не жде на нього згин,
Не схоплять вороги його серед рівнин,
Бо мужність лев’яча — в єстві синів туркменських!

Каміння плавиться, коли проходить рать,
Серця єднаються і душі променять,
А як збирається народ бенкетувать —
Злинає вище дух од стрімчаків туркменських!

Сміливцю весело не сходити з сідла!
Він гляне — сиплеться рубінами скала,
Гей річка чистими медами потекла...
Не стримать греблями лавин і злив туркменських!

Туркменові клятьба ворожа не страшна,
Ані походів даль, ні битва навісна;
В розлуці з солов’єм не опаде вона —
Троянда запашна із квітників туркменських!

Так! Доля — істини самої блиск ясний,
А слава — чесний рід, племен братерський стрій.
Оружно рушити на справедливий бій —
Ось найжаданіший з усіх шляхів туркменських!

Туркмена не схитнуть негоди й бурі злі,
Немає перепон для нього на землі;
І вічно житиме — сказав Махтумкулі —
Народна мова, скарб коштовних слів туркменських!|}

  1. Czech National Authority Database