Баттістелло Караччоло

Баттістелло Караччоло тобто Джованні Баттіста Караччоло (Баттістелло) (італ. Battistello Caracciolo 1578, Неаполь — 1635, ) — італійський художник доби раннього бароко.

Історія вивчення

Він був популярним у Неаполі послідовником Караваджо. Але найранні згадки про майстра знайдені у творі історіографа Бернардо Домінічі, оприлюдненого 1742 року. Пройшло забагато часу після смерті художника, тому Домінічі вимушено подав не достовірні відомості, а перекази, котрі не збіглися з даними архівних матеріалів.

Життєпис

Майбутній художник — уроджинець Неаполя. Хрестини відбулися 7 грудня 1578 року, тобто він народився трохи раніше дня хрестин. Його батьки Чезре караччоло та його дружина Єлена. Справжнє ім'я сина — Джованні Баттіста Караччоло, що повністю збіглся з іменем італійського математика і професора. В історію неаполітанського живопису і історію мистецтв митець увійшов під іменем Баттістелло Караччоло.

Первіну художню освіту здобув у майстерні місцевих художника Фабріціо Сантафеде ( 1560–1635). Навчання у Франческо Імпарато (бл.1520 — 1570) неможливе, позаяк він помер до народження Баттістелло Караччоло.

Впливи Караваджо

Народження художньої манери самого Баттістелло відбулося після вимушених відвідин міста Неаполь Мікеланджело да Караваджо на зламі 1609-1610 рр. Новітня для митців Неаполя манера працювати з темними кольорами і яскравим бічним освітленням, без ясного відтворення перспективи і наближеними до глядача персонажами була сприйнята найбільш обдарованими неаполітанськими художниками, серед котрих були Хосе де Рібера, Массімо Станціоне, Карло Селлітто, Маттіа Преті на початку своєї хуожньої кар'єри, декілька майстрів неаполітанського жанру натюрморт.

Художня манера

Обдарування Баттістелло Караччоло виявилося трохи меншим, а колористичні здібності не такі яскраві, як у Караваджо. Тим не менше він зберіг здатність до колористичних пошуків, що стане перевагою в створенні картин середнього періоду творчості. Він навіть матиме честь створити вівтарний образ для неаполтанської церкви дель Монте делла Мізерікордія, котру свого часу прикрасив сам Караваджо, створивши « Сім справ милосердя». Обидва твори розмістять неподалік один від одного.

Вибрані твори

• « Шлях на Гологофу »
• « Христос і Кайяфа », Ермітаж, Санкт-Петербург
• « Вивільнення апостола Петра із в'язниці », до 1609 року, Неаполь
• « Святі Кузьма і Дем’ян », Національний музей Прадо, Мадрид
• « Франциск Ассізький », абатство Монсеррат, Іспанія
• « Адам і Єва оплакують убитого Авеля», приватна збірка
• « Відпочинок святої родини на шляху до Єгипту», 1618 р., Палаццо Пітті, Флоренція
• « Сон Амура», Віндзорський палац, Велика Британія
• « Іван Хреститель в пустелі »
• « Мадонна з немовлям і св. Анною», Художньо-історичний музей, Відень
• « Знущання над Христом біля колони », музей Каподімонте, Неаполь
• « Страта Івана Предтечі», 1620 р., Уффіці, Флоренція
• « Не торкайся мене» або «Христос садівник і Марія Магдалина», бл. 1620 р.
• « Христос миє ноги апостолам », 1622 р.
• « Мучеництво св. Себастьяна », 1625 р., художній музей Гарвардського університета, Сполучені Штати
• «Св.Онуфрій», 1625 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
• «Венера і Адоніс», 1630 р., музей Каподімонте, Неаполь

Галерея обраних творів

Баттістелло Караччоло. «Шлях на Голгофу».

Джерела

• Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
• Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. p. 230.
• Benedict Nicolson, Caravaggism in Europe, Oxford, 1979, 2e ed., dl.I, p. 74-77
• Wittkower, Rudolf (1980). Art and Architecture Italy, 1600-1750. Penguin Books. pp. 356–358.
• Ferdinando Bologna (Herausgeber) Battistello Caracciolo e il primo naturalismo a Napoli, Ausstellungskatalog Castel San Elmo, Chiesa della Certosa di San Martino, 1991/92
• Causa, Rafaello (1950). "Aggiunte al Caracciolo" [Additions to Caracciolo]. Paragone (in Italian) I (9): 42–45.
• Stefano Causa Battistello Caracciolo: L'Opera Completa 1578-1635,Neapel 2000 (Causa promovierte über Battistello an der Universität Neapel: Ricerche su Battistello Caracciolo 1994/95)
• Nicola Spinosa u.a. Tres Siglos de Oro de la Pintura Napolitana. De Battistello Caracciolo a Giacinto Gigante, Ausstellungskatalog, Museum der Schönen Künste Valencia 2003/4, Ed. Caja Duero, 2003
• Longhi, Roberto (1915). "Battistello Caracciolo". L'Arte 18: 120–137.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баттістелло Караччоло

Див. також

• Караваджизм
• Живопис бароко
• Релігійний живопис
• Хосе де Рібера
• Лука Джордано
• Сальватор Роза
• Монсу Дезідеріо
• Неаполітанська художня школа
• Римська художня школа
• Бароко у Неаполі