Бондарихинська культура
Бондарихинська культура — археологічна культура бронзової доби, що існувала в лісостепу лівобережжя України (переважно Харківська та Луганська[1] області) та прикордонних землях Російських чорноземів (Липецька область[2]) в XI–VII сторіччях до Р. Х.. Відкрита на початку 1950-х років співробітниками Інституту археології АН УРСР і археологами Харківського держуніверситету поблизу поселення Бондариха.
Припинила своє існування під натиском племен чорноліської культури.
Генетичні зв'язки
Попередниками бондарихинської культури є пізняківська культура й мар'янівська культура. Бондарихинська культури стала основою формування юхнівської культури й лебедівської культури.
Етнічна приналежність
Більшість дослідників схильні відносити носіїв даної культури до племен Балтської групи[3], інші бачать в ній представників угро-фінського населення[4].
Житла
Основний тип житла — землянки.
