Дніпровсько-Бузький лиман

Дніпровсько-Бузький лиман

Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману (Тендрівська — слід читати Кінбурнська)
міні
46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д.
Частина від	Чорне море
складники	Дніпровський лиман і Бузький лиман
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна *Миколаївська область *Херсонська область
Регіон	Херсонська область Миколаївська область
Довжина	63 км
Ширина	17 км
Площа	800 км²
Середня глибина	4-6 м
Максимальна глибина	12 м
Об'єм	3 000 000 000 кубічний метр км³
Вливаються	Дніпро, Південний Буг
Міста та поселення	Очаків, Миколаїв
ідентифікатори і посилання
У проєкті OpenStreetMap	r9419998  ·R
Дніпровсько-Бузький лиман Дніпровсько-Бузький лиман (Земля)
Дніпровсько-Бузький лиман у Вікісховищі

Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.

Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма, 46°55′29″ пн. ш. 31°56′58″ сх. д.).

Дніпро-Бузький лиман утворився під час трансгресії (трансгресія — наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднуєтся протокою 3,6 км завширшки (між Очаковським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне - здебільшого, високі (до 20-35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.

Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок: Дніпро - 93,5 %; Південний Буг - 5,7 %; Інгул - 0,5 %; Інгулець - 0,3 %.

Середя солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища - близько 2 ‰).

Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:

• східний район (дніпровський) - 1-3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ - за значних попусків з Каховського водосховища);
• центральний - 1-6 ‰;
• західний - 1-11 ‰;
• бузький - 2-10 ‰.

Найбільші показники солоності характерні для періоду липень-грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.

Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).

Блиько 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.

Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.

Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.

Література

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2.