Основні гірські породи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Осно́вні гірські́ поро́ди (рос. осно́вные горные породы, англ. basic rocks; нім. basische Gesteine n pl, Basite m pl) — магматичні гірські породи, відносно бідні на кремнезем (до 55%) і багаті на кальцій та магній. Головні породотвірні мінерали О.г.п.: основні плагіоклази (близько 50%), моноклінні та ромбічні піроксени, магнетит, олівіни тощо. О.г.п. поділяють на інтрузивні та ефузивні. Поширені в основному в літосфері Землі, Місяця, Венери, Марса. На Землі О.г.п. переважно поширені в океанічній корі, а на континентах базальти більш ніж в 5 раз перевищують за об'ємом всі інші магматичні гірські породи. О.г.п. — похідні мантійних магм, склад яких є індикатором певного геодинамічного режиму: океанічні рифти — толеїтові базальти; гарячі точки — сублужні і лужні базальти; континентальні рифти — асоціація толеїтових і лужних базальтоїдів; острівні дуги і активні континентальні околиці — вапняковолужні базальти. З кожною серією О.г.п. пов'язані специфічні корисні копалини (руди міді, нікелю, платини, рідкісних елементів), а самі О.г.п. використовуються у будівельній індустрії. На території України є на Донбасі, Закарпатті та в межах Українського щита.

Див. також

Література