Руська унійна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:59, 11 вересня 2015, створена Glovacki (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Руська Унійна Церква''', також '''Київська митрополія у складі Католицької церкви''' ({{lang...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Руська Унійна Церква, також Київська митрополія у складі Католицької церкви (лат. Ecclesia Ruthena unita, пол. Ruski Kościół Unicki, біл. Руська Уніяцкая Царква) - помісна католицька церква грецького обряду (греко-католицька), утворена в Речі Посполитій в результаті Брестської унії.

Деякий час Київській митрополії було також підпорядковано близько 1600 церков в Угорщині та Трансільванії, а також Мукачівська греко-католицька єпархія.

Зараз її правонаступниками є Українська і Білоруська греко-католицькі церкви.

Предстоятелі

З укладенням Брестської унії за Михайлом Рогозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який носили київські первосвященики після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували і наступники Михайла Рогози:

Церковна структура

По Берестейській унії 1596 унійними стали Київська, Полоцька архиєпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. По смерті владики Кирила Терлецького у 1607 Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в 1702 за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналась Перемиська єпархія за владики Інокентія Винницького, а в 1700 приєдналась Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття у 1616 польськими військами Смоленська, король номінував у 1625 Лева Кревзу на архієпископа Смоленського, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію, 1646 внаслідок Ужгородської унії виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.

Структура Унійної Церкви в Речі Посполитій 1772 року

До часу поділів Речі Посполитої Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священиків і 4500000 прихожан (тоді як все населення Речі Посполитої становило 12300000 осіб[1]). Крім того, Унійній Церкві належало 172 монастиря з 1 458 ченцями[2].

Примітки

  1. Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — Warsawa: Wydawnictwo DiG, 2009. — 518 p. — P. 211. (пол.)
  2. Уніяцкая царква // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 114—116. — ISBN 985-11-0314-4.