Галицька Трансверсальна залізниця
Тип | залізнична лінія |
---|---|
Статус | Рух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею. |
Штаб-квартира | Австро-Угорщина |
Роки функціонування | 1884-1945 |
Країна | Австро-Угорщина (Україна) |
Експлуатаційна довжина колій | 768 км |
Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі |
Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини, що йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією.
Історія
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанія (нині словацький Чадець).
До початку будівництва
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
- Загір'я — Коростенько — Хирів (фрагмент Першої угорсько-галицької залізниці Лупків — Перемишль, 1872)
- Хирів — Самбір — Стрий (Дністрянська залізниця, 1872)
- Стрий — Долина — Станіслав (Залізниця Ерцгерцога Альбрехта, 1875)
- Новий Сонч — Сторожі (фрагмент лінії Тарнів — Плавець, Словаччина, 1876)
Побудовано
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
- Освенцим — Скавіна — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
- Живець — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
- Суха-Бескидзька — Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
- Станіслав — Бучач (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
- Бучач — Чортків — Гусятин (введена 31 грудня 1884)
- Сторожі — Ясло — Сянок — Загір'я (відгалуження на Горлиці) (введена 8 квітня 1885)
Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Сонч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станіславів.
Кінець роботи
Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж Бучачем — Монастирськом — Хриплином).
Джерела
- Bernhard Neuner: Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2, Walter Drews Verlag, Wien 2002, ISBN 3-901949-00-3
Посилання
Див. також