Незламна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:32, 6 лютого 2016, створена Fletcher L.S. (обговорення | внесок) (орфографія, replaced: Агенств → Агентств)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Незламна
рос. Битва за Севастополь
Жанрвійськова драма, біографічний фільм
РежисерСергій Мокрицький
ПродюсерЄгор Олесов, Наталя Мокрицька
СценаристМаксим Бударін, Єгор Олесов, Максим Данькевич, Леонід Корін
У головних
ролях
Юлія Пересільд, Євген Циганов, Нікіта Тарасов, Джоан Блекгем, Віталій Лінецький
ОператорЮрій Король
КомпозиторЄвгеній Гальперін
ХудожникиЮрій Григорович
КінокомпаніяТОВ Студія «Кінороб», «Новые люди»
Дистриб'юторUFD
Тривалість111 хвилин
Моваросійська, англійська
Локалізаціядубляж, студія Postmodern
КраїнаУкраїна Україна, Росія Росія
Рік2015
Дата виходу2 квітня 2015 р.
Кошторис$ 5 млн.
Касові збори$ 8 117 196[1][2] (на 10.05.15)
IMDbID 4084744
www.nezlamna.com

«Незламна» (рос. «Битва за Севастополь», англ. «Battle for Sevastopol»[3]) — українсько-російський повнометражний історико-драматичний та біографічний фільм. В основу сюжету покладений життєвий шлях жінки-снайпера, майора Людмили Павличенко, протягом 1937—1957 роках. Творці характеризували свою картину як психологічний біографічний фільм про трагічну долю жінки на війні.

Стрічку зняли українська студія «Кінороб» та російська «Новые люди». Постпродакшн виконала українська студія Postmodern[4].

Фільм вийшов у прокат 2 квітня 2015 року.

Створення стрічки

Робота над проектом була розпочата в 2012 році. Наприкінці 2013 Державне агентство України з питань кіно надало команді «Незламної» бюджетне фінансування в рамках щорічного конкурсного відбору кінопроектів[5]. Українська сторона профінансувала стрічку на 79 % (з них 33 % надало Держкіно, а решта приватні кошти), російська — 21 %.[6]

Зйомки здійснювалися в 2013—2014 роках в Україні: у Києві, Севастополі, Одесі та Кам'янці-Подільському[7]. Близько 80 % команди, вся технічна база, а також постпродакшн — українські. Cцени з комп'ютерною графікою були створені українською компанією Postmodern.[8]

Автор української версії тексту — Сергій SKA Ковальчук.[джерело?]

Сюжет

«Незламна» — перший фільм, присвячений легендарній жінці-снайперу Людмилі Павличенко.

Вона народилась у Білій Церкві у 1916 році. На початок Другої світової війни навчалась на історичному факультеті Київського державного університету. Напад Німеччини на Радянський Союз застав дівчину в Одесі на практиці і 24-річна Людмила в липні 1941 пішла на війну добровольцем. Маючи спортивні досягнення в стрільбі, була прийнята на службу снайпером у 25-ту стрілецьку дивізію. В жовтні потрапила в Севастополь у складі Приморської армії, що відступила морем з Одеси. У боях при обороні Севастополя, аж до свого поранення у червні 1942, Людмила Павличенко здобула славу одного з кращих радянських снайперів Другої світової війни.

В кінці 1942 Людмила Павличенко була відряджена до Сполучених Штатів у складі делегації молоді та військових. Вона стала першою громадянкою СРСР, допущеною до Білого Дому, подружилась із Елеонорою Рузвельт. На запрошення Першої леді Людмила зголосилася на турне містами Америки. В своїх промовах вона надихала американців на відкриття другого фронту в Європі. Знаменитими стали слова з її промови в Чикаго:

Джентльмени, мені лише 25 і я вбила 309 фашистських окупантів до цього часу. Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною?

Також у США згадують і шанують Людмилу Павличенко через її боротьбу за права жіноцтва[9]. В Україні на її честь названі вулиці в Севастополі та в рідній Білій Церкві, де знаходиться меморіальний музей.

Актори

До роботи над кінокартиною долучилась міжнародна акторська група. Головні ролі зіграли Юлія Пересільд і Євген Циганов. Також у фільми знімалися: Віталій Лінецький, Андрій Франчук та інші. На роль Елеонори Рузвельт була запрошена Джеральдін Чаплін, однак зрештою роль виконала англійка Джоан Блекгем.

Для актора Київського театру на лівому березі Дніпра Віталія Лінецького цей фільм став одним з останніх, він загинув через декілька тижнів після завершення зйомок[10].

Звукова доріжка

Музику для кінострічки написав французько-російський композитор Євгеній Гальперін, а виконав її Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Запис здійснювався з листопаду 2014 р. по січень 2015 р.

Також у фільмі звучать пісні «Обійми» гурту «Океан Ельзи» та «Зозуля» Віктора Цоя в аранжуванні Костянтина Меладзе та виконанні Поліни Гагаріної.[11]

Прокат

Окрім СНД, прокат картини був запланований в таких країнах та регіонах: у Прибалтиці, Німеччині, Франції, Японії, Китаї та Латинській Америці.[8]

Україна

В Україні прокатом стрічки займається кінопрокатна компанія Ukrainian Film Distribution (UFD). Дублювання українською мовою виконала студія Postmodern[4]. Допрем'єрні покази картини відбулися 23 березня 2015 року у Києві, 27 березня в Одесі, 29 березня у Білій Церкві та 31 березня у Львові. У широкий прокат фільм вийшов 2 квітня 2015 року.[12] В Україні стрічка демонструвалася на 112 екранах. За перший вікенд прокату (2-5 квітня) фільм переглянули 87 тис. глядачів, а касові збори склали 4 млн. 777 тис. грн.[13] Попри меншу кількість глядачів, «Незламна» побила рекорд українського кінопрокату, зібравши на 180 тис. грн. більше, ніж попередній рекордсмен — фільм «Поводир».[14]

На окупованих територіях, підконтрольних ЛНР та ДНР, фільм демонструвався під російською назвою «Битва за Севастополь».[15][16]

9 травня 2015 року на телеканалі «Україна» відбулася українська прем'єра 4-серійної телевізійної версії стрічки.[17][18]

Решта країн СНД

Прокатом стрічки в країнах СНД (окрім України) займається компанія «20 століття Фокс СНД». За рішенням прокатника[19] в СНД кінокартина отримала іншу назву — «Битва за Севастополь». У широкий прокат картина вийшла 2 квітня 2015 року у 1 825 копіях. За стартовий вікенд фільм переглянули 834 тис. глядачів, а збори склали $ 3 580 324.[20][21]

9 травня 2015 року, в той самий день, що і українська, відбулася російська телепрем'єра стрічки на «Першому каналі».[22]

Далекий Схід

Японський постер з місцевою назвою стрічки.

Права на показ стрічки у Китаї придбала компанія Lotus Film International Culture Media Co. Ltd. Вихід у китайський широкий прокат був запланований на вересень 2015 року,[23] проте був відкладений та поставлений під питання після того, як в мережі Інтернет була виявлена якісна копія фільму з китайськими субтитрами. Компанія FILM.UA, яка займалась продажем прав, та продюсер Наталя Мокрицька відмовились коментувати ситуацію, що склалася.

В Японії стрічка отримала прокатну назвою «Російський снайпер»[24] (яп. ロシアン・スナイパー, англ. Russian Sniper).

Нагороди та фестивалі

Проект фільму «Незламна» було презентовано на стенді українського кіно 64-го Міжнародного Берлінського кінофестивалю[25], на фестивалях в Каннах, Торонто та Одесі. Також кінокартина була представлена в конкурсній програмі 5-го Пекінського міжнародного кінофестивалю, де отримала приз «Храм неба» (Tiantan) у номінації «Найкраща жіноча роль» за гру Юлії Пересільд.[26] В тій же номінації Пересільд здобула російську національну кінематографічну премію «Золотий орел».[27]

Ще одну нагороду «Золотий орел», але в категорії «Краща операторська робота», отримав за роботу над «Незламною» український оператор Юрій Король.[28] А режисер Сергій Мокрицький був нагороджений щорічною кінематографічною премією Російського військово-історичного товариства «За вірність історичній правді».[29]

Фільм увійшов в шорт-лист премії VES Awards (спецнагорода Товариства фахівців з візуальних ефектів) в номінації Видатні візуальні спецефекти в фотореалістичному епізоді.[30]

Оскарівські комітети України та Росії висловлювали бажання висунути цю картину претендентом на премію «Оскар».[31][32] Попри це, через організаційні проблеми стрічка не була заявлена на здобуття «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою.[33]

Відгуки

Стрічка отримала змішані відгуки кінокритиків.

В Україні

Шаблон:Найважливіше Відомий український режисер Любомир Левицький рекомендував «Незламну» до перегляду як стрічку, що розкриває вічні теми — любов, жорстокість, дружбу і незламну силу духу.

Українські телеведучі Анна Панова та Олександр Скичко також рекомендують кінокартину та схвально відгукуються про гру акторів та режисуру, зазначають актуальність фільму для сучасної молоді в умовах військового конфлікту на сході України.[34] Кореспондент «Вголосу» Юлія Сівакова охарактеризувала стрічку як лаконічну та позбавлену романтичної наївності, доречною для сучасної України, вважає її обов'язковою до перегляду.[35] Оглядач Юлія Найденко («Zефир») високо оцінює художню та технічну якість кінокартини та вважає її дуже антирадянською.[36]

За словами голови Держкіно Пилипа Іллєнка та кінокритиків Дарії Бадьор («Лівий берег»), Ярослава Підгори-Гвяздовського («Дзеркало тижня. Україна») та Олекси Мельника («PlayUA»)[37] стрічка повністю позбавлена радянської пропаганди.[38] На думку Дарії Бадьор фільм демонструє історію людини на війні з антивоєнної позиції.[39] Ярослав Підгора-Гвяздовський зауважує високу якість спецефектів, музичного супроводу, та гри акторів другого плану, а Олекса Мельник висловлює думку, що картина може не сподобатись лише надто політизованому проросійському чи проукраїнському глядачеві. В свою чергу кінокритик Антон Філатов вважає, що стрічка гармонійно «підспівує» як українській, так і російській пропаганді.

На думку голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича фільм не є антиукраїнським та позбавлений культу війни, характерного для радянських і сучасних російських фільмів. Він називає стрічку проукраїнською, антивоєнною, антирадянською і навіть антиросійською.[40]

Кінокритик Андрій Кокотюха («Телекритика») назвав фільм етапним для українського кіно.[41]

Кінокритики Анастасія Лях («Forbes Україна») та Орест Дрималовський («Високий Замок») зустріли кінострічку негативно. На думку Анастасії Лях стрічка не є «українською» за змістом, а з українського в ній лише назва та дублювання.[42] Орест Дрималовський розкритикував якість українського дубляжу, факт оригінальної російськомовності фільму та не відчув декламованого авторами антивоєнного спрямування.[43] Український письменник та соціальний психолог Олег Покальчук розкритикував стрічку за базування сценарію на офіційній радянській версії біографії Людмили Павліченко, яка має багато білих плям та суперечностей із історичними фактами.[44] Кінокритик Ігор Грабович висловився про стрічку критично, розкритикувавши ідеологічну складову фільму.[45]

Також негативно зустрів стрічку і один з впливових кінопродюсерів та медіа-менеджерів України, Богдан Батрух. На його думку «Незламна» є не українською стрічкою, а є російським пропагандистським фільмом[46]. Він назвав верхом цинізму позиціювання як української кінокартини, де, як вважає, прославляється Радянський Союз, образ якого є основним інструментом російської пропаганди.[47] Ще Батрух наголосив, що як пацифіст не розуміє, як можна «героїзувати жінку, яка вбила 300 людей».[48]

В Росії

Російський кінокритик Єлена Полякова вважає фільм відверто антивоєнним, позбавленим пієтету до радянського керівництва, зазначає слабкість діалогів, відсутність смакування смерті в кадрі, характерного для сучасного російського кінематографу, та більшу відповідність української назви змісту стрічки, оцінює «Незламну» як воєнне кіно середнього рівня.[49] Водночас російський оглядач Михайло Трофименков («Коммерсантъ») назвав картину «Незламна» кращим за останню чверть століття «вітчизняним фільмом про Велику Вітчизняну війну». Він теж зазначив більшу відповідність змісту української назви, антивоєнне спрямування, і відсутність ​звичних штампів пострадянського військового кіно.[50]

Цікаві факти

  • На кінопроби Юлія Пересільд прийшла вагітною на останніх термінах. Через вагітність початок зйомок довелося відкласти.[51]
  • Радянський авіалайнер Ту-104, що сідає на початку фільму, є комп'ютерною моделлю. Задля її створення був особливим чином сфотографований з усіх боків експонат київського авіамузею.
  • У сцені виступу Павличенко в США на вулиці мав з'явитися жартівливий пам'ятник золотому батонові, але виконавці комп'ютерної графіки не встигли його домалювати.[52]

Див. також

Джерела

Примітки

  1. БОКС-ОФИС СНГ (рос.)
  2. БОКС-ОФИС УКРАИНЫ (рос.)
  3. «Канни-2015: про свободу у фільмах і не лише» — euronews, новини у світі
  4. а б Battle for Sevastopol ((англ.)) . Postmodern LLC. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
  5. Сторінка присвячена кінострічці на сайті Агентства
  6. «Незламна» чи «Битва за Севастополь» — ZAXID.NET
  7. Фотоальбом зі зйомок картини на сайті Сегодня.ua
  8. а б Продюсер Єгор Олесов: Фільм «Незламна» можливо окупиться ще до виходу в прокат
  9. Стаття Eleanor Roosevelt and the Soviet Sniper на smithsonianmag.com
  10. Новина про смерть Лінецького на Телекритиці
  11. Саундтрек «Битва за Севастополь» *** (рос.)
  12. kino-teatr.ua: Незламна / Битва за Севастополь
  13. Бокс-офіс № 14 за 02-05 квітня 2015. Касові збори України. Огляд касових зборів фільмів в прокаті — Kino-teatr.ua
  14. «Незламна» побила рекорд украинского кинопроката — oKino.ua
  15. У «ДНР» та «ЛНР» працюють 4 кінотеатри і показують голлівудські фільми українською
  16. На окупованих територіях показують кіно українською — ZAXID.NET
  17. «Незламна» за перший вікенд прокату зібрала в Україні 4,5 млн грн
  18. Нашумевший украинско-российский фильм «Незламна» покажут по телевизору (рос.)
  19. Режиссер фильма «Незламна»: «Мы не знали, что фильм Анджелины Джоли назовут „Несломленный“» (Forbes поговорил с Сергеем Мокрицким и узнал, как снять фильм о войне за $5 млн)
  20. «Битва за Севастополь» возглавила российский прокат — Известия
  21. Кассовые сборы (бокс офис) СНГ: уикенд № 14 2.04.15 — 5.04.15
  22. Мини-сериал «Битва за Севастополь» с псковичкой в главной роли Первый канал покажет 9 мая: Центр Деловой Информации. Бизнес-новости Пскова и области. / ЦДИ. (рос.)
  23. Фільм «Незламна» вийде на великі екрани в Китаї
  24. «Битва за Севастополь» испытывает трудности с выходом в Китае (рос.)
  25. Держкіно України: Український стенд на Берлінале-2014
  26. Фільм Незламна отримав приз на міжнародному фестивалі — Korrespondent.net
  27. Юлия Пересильд получила «Золотого орла» за роль в фильме «Битва за Севастополь»
  28. «Золотий орел-2016»: Нагороду за «Кращу операторську роботу» отримав українець — Hromadske.tv
  29. Фильм «Битва за Севастополь» наградили за верность исторической правде
  30. Український фільм можуть визнати кращим за «Гру престолів» (відео) — UaPost — Ukrainian American Media
  31. ВЗГЛЯД: Фильм «Битва за Севастополь» захотели выдвинуть на «Оскар» и Россия, и Украина (рос.)
  32. Фильм «Незламна» может стать эпицентром оскаровского скандала — Mignews.com.ua (рос.)
  33. Продюсери фільмів «Брати» і «Незламна» вимагають вирішити питання з висуванням фільму від України на «Оскар»
  34. Что думают о фильме «Незламна» первые зрители [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  35. Зафільмована історія української снайперки Обов'язкова для перегляду
  36. «Война — это очень страшно!» — Zefir.ua
  37. Огляд фільму «Незламна» — PlayUA
  38. «„Незламна“ — Її не зламати…» — gazeta.dt.ua
  39. «Незламна»: Битва за историческую память — портал новостей LB.ua (рос.)
  40. «Причиною теперішньої війни є твердження, що ми з росіянами — один народ» — Gazeta.ua
  41. «Незламна»: снайперський постріл у поетичне кіно
  42. Forbes Україна: Прем'єра тижня: український фільм «Незламна» Сергія Мокрицького, 25 Березня 2015
  43. Високий Замок: «Незламна» чи «Битва за Севастополь»?
  44. Олег Покальчук. Поправка на ветер // LB.ua, 04.04.2015. (рос.)
  45. http://www.telekritika.ua/kontent/2015-04-07/105803 Телекритина: «Незламна»: снайперський постріл у поетичне кіно, 07.04.2015
  46. Российское или украинское? Как #КіноКраїна искала зрителя и патриотические корни — «Медианяня» (рос.)
  47. "Година "ЧЕ" з Єгором Чечериндою", 26 травня, частина 2 на YouTube
  48. Яке кіно мають знімати українські режисери? — Урядовий кур'єр, 12 вересня 2015
  49. «Битва за Севастополь»: бедная смерть — Информационное агентство МАНГАЗЕЯ (рос.)
  50. Ъ-Газета — Выстрел в душу (рос.)
  51. Сім цікавих фактів про те, як знімали Незламну
  52. VFX-продюсер фильма «Незламна» Игорь Климовский: «Если наших ребят не остановить, то они будут вносить правки и улучшения до бесконечности»

Посилання