Злодій (етика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Злодій, злочинець — людина, яка чинить злодіяння, злочини в тій чи іншій системі цінностей чи законів, зокрема людина, яка чинить злодіяння з точки зору іншої людини, групи людей, людства в цілому тощо. Протилежністю злодія є добродій.

Поділ людських вчинків на добрі і злі, схвалення одних і осуд інших відігравали, відіграють та будуть відігравати важливе значення у житті людства.

Природа людини, наявність у неї свободи вибору, суперечливий характер соціального буття призводять до того, що одна й та ж людина здатна робити як добрі, так і злі вчинки, будучи добродієм в очах одних і злодієм в очах інших.

Див. також

Див. також

Джерела

  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985.

Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.