Уторопи
село Уторопи | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Косівський район |
Рада | Уторопівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1367 |
Населення | 2218 |
Площа | 32,68 км² |
Густота населення | 67,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78622 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д.Координати: 48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д. |
Водойми | річка Уторопець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78622 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Уторопи, тел. 3-69-87 |
Карта | |
Мапа | |
У́торопи — село Косівського району Івано-Франківської області.
Найстаріше село на Гуцульщині (перша письмова згадка - 1367 р.).
Батьківщина поета-політв'язня Тараса Мельничука.
Географія
Межує з селами Стопчатів, Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Підділ, Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає річка Уторопка з притоками Кошелівка, Насарат, Підділ. На околиці села — гора Лебедин (727 м).
Історія
Перша згадка 1367 року, до середини XIX ст. — Утроп. З 1531 року — містечко, мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 роках татарами.
Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в’язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.
Пам'ятки історії і культури
- Церква Архистратига Михаїла, 1929 року належить до УПЦ КП. Настоятель митрофорний протоієрей Богдан Стефанків.
- Пам’ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні;
- Могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священика І. Бокшованого, відомого великою просвітницькою роботою;
- Меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам’ять про Марійку Підгірянку;
- Курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини; (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою);
- Хрест борцям за волю України (1992 р.);
- Пам’ятник Тарасові Шевченку (2016 р.)[1].
Пам'ятки природи
- дубовий ліс і урочище на східній околиці села;
- гора Лебедин з озером на західній околиці;
- криниця в центрі села, з якої упродовж століть селяни варили сіль.
Персоналії
- Кирило Блонський (1802-1852), священик, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту.
- дяк І. Ступніцький. Мешкав у селі з 1789 по 1840 рр. У 1794 р. відкрив першу школу.
- Марійка Підгірянка (М. Ленерт-Домбровська) - українська письменниця. Жила у селі з 1888 по 1905 рр., а потім вчителювала.
- Тарас Мельничук (20 серпня 1939 р.) - відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії. Тут його поховано 31 березня 1995 р.
- Петро Хрущ, поет-пісняр, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін.
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт села Уторопи Косівського району
- Довідник села Уторопи
- Уторопи
- Село Уторопи
- Сопілкарська традиція села Уторопи
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |