Кобринський синод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кобринський синод уніатської церкви 1626, також Кобринський собор 1626 — з'їзд владик греко-католицької (унійної) церкви на чолі з митрополитом Йосифом Велямином Рутським в Кобрині. Скликаний королем Сигізмундом ІІІ Вазою 6 вересня 1626 року для двох східних Церков. Бойкотований православними. Проводився в кобринському Спаському монастирі василіян.

Ухвали

  • скликати церковні собори щочетвертий рік;
  • засудити симонію;
  • заборонити суперечки між чернечим і світським духівництвом;
  • підтвердити автономію ордену василіян в церкві;
  • заборонити вищому білому духовенству займати посади в ордені василіян;
  • зобов'язати єпископів і протоархімандріта (генерала) василіян щорічно звітувати перед митрополитом;
  • віддати василіянам провід єпархіального семінару;
  • запровадити в семінаріях навчання латини, церковнослов'янської та руської мов;
  • перевести самооподаткування всіх єпископів та манастирів на заснування Головної Гімназії (Семінарії), «до якої і усіх частин Руси люди шляхетського стану грецького обряду посилали б своїх хлопців для навчання добрих наук і своєї рідної віри, що в ній вони народилися». При цьому заможніші учні мали б харчуватися власним коштом, а бідніші — коштом школи;
  • організувати систему церковних архівів за допомогою централізованої передачі документів парафіяльних архівів до єпископських;
  • просити «Священну конгрегацію посприяти їм фінансово, аби у них з'явилася можливість видрукувати згадані книги».

Ставлення Папи Римського

Папа Урбан VIII листом від 6 грудня 1629 року затвердив лише частину рішень собору, відкинувши ті, котрі суперечили існуючим вимогам.

Джерела