Кобринський синод
Кобринський синод уніатської церкви 1626, також Кобринський собор 1626 — з'їзд владик греко-католицької (унійної) церкви на чолі з митрополитом Йосифом Велямином Рутським в Кобрині. Скликаний королем Сигізмундом ІІІ Вазою 6 вересня 1626 року для двох східних Церков. Бойкотований православними. Проводився в кобринському Спаському монастирі василіян.
Ухвали
- скликати церковні собори щочетвертий рік;
- засудити симонію;
- заборонити суперечки між чернечим і світським духівництвом;
- підтвердити автономію ордену василіян в церкві;
- заборонити вищому білому духовенству займати посади в ордені василіян;
- зобов'язати єпископів і протоархімандріта (генерала) василіян щорічно звітувати перед митрополитом;
- віддати василіянам провід єпархіального семінару;
- запровадити в семінаріях навчання латини, церковнослов'янської та руської мов;
- перевести самооподаткування всіх єпископів та манастирів на заснування Головної Гімназії (Семінарії), «до якої і усіх частин Руси люди шляхетського стану грецького обряду посилали б своїх хлопців для навчання добрих наук і своєї рідної віри, що в ній вони народилися». При цьому заможніші учні мали б харчуватися власним коштом, а бідніші — коштом школи;
- організувати систему церковних архівів за допомогою централізованої передачі документів парафіяльних архівів до єпископських;
- просити «Священну конгрегацію посприяти їм фінансово, аби у них з'явилася можливість видрукувати згадані книги».
Ставлення Папи Римського
Папа Урбан VIII листом від 6 грудня 1629 року затвердив лише частину рішень собору, відкинувши ті, котрі суперечили існуючим вимогам.
Джерела
- Кобринський синод//Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів: Афіша, 1996. — С. 156.
- Сяргей Казуля. Кобрынскі сабор 1626 / Пад рэд. Г. П. Пашкова і інш. // Вялікае княства літоўскае.: Энцыклапедыя ў 2 т.. — Мінск: БелЭН, 2007. — Т. 2. 2-е выд.. — С. 128.
- Рудович І. Кобринський синод 1626 р. // Богословія.— Львів, 1924.— Т. 1, кн. 1.
- Стрельбицкий М. Униатские церковные соборы…— Вильна, 1888.