Воблий Костянтин Григорович
Костянтин Григорович Воблий | |
---|---|
![]() | |
Народився | 15 (27) травня 1876 Царичанка, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 12 вересня 1947 (71 рік) Київ, УРСР |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | ![]() |
Діяльність | географ, економіст |
Alma mater | Варшавський університет |
Галузь | політична економія |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Вчене звання | академік АН УРСР |
Науковий ступінь | Доктор економічних наук |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Во́блий Костянти́н Григо́рович (нар. 15 (27) травня 1876, Царичанка — пом. 12 вересня 1947, Київ) — український вчений-економіст та географ; член ВУАН; доктор політичної економії та статистики; професор Київського університету; віце-президент АН УРСР; директор Інституту економіки; Заслужений діяч науки УРСР; в 1945-1947 роках член Держплану УРСР.
Біографія
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a7/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9A._%D0%93._%D0%92%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%8F.jpg/150px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9A._%D0%93._%D0%92%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%8F.jpg)
Народився 15 (27 травня) 1876 року в Царичанці Кобеляцького повіту Полтавської губернії в сім'ї сільського священика.
По закінченню курсу у народній школі до 1896-го навчався у Полтаві в місцевому духовному училищі та семінарії. Виявляв особливі здібності до математики, історії і, пізніше, філософії. В обох цих закладах виховувався за казенний рахунок, як і обидва його брати.
В 1896–1900 роках навчався в Київській духовній академії.
У 1900 році вступив на юридичний факультет Тартуського (тоді Юр'євського) універстету, в 1901 році перевівся до Варшавського університету на юридичний факультет, який закінчив 1904 році зі ступенем кандидата права та із золотою медаллю за працю: «Сучасна заатлантична еміграція. Її причини та наслідки». У 1904—1906 роках молодший редактор Варшавського статистичного комітету. З 1906 по 1909 рік — приват-доцент політекономії і статистики Київського університету, де витримав усний іспит на ступінь магістра політекономії, пізніше — професор Київського комерційного інституту. У 1909 році обраний виконувачем обов'язки екстраординарного професора по кафедрі політекономії та статистики, пізніше ординарного професора. Магістерська дисертація «Нариси з історії польської фабричної промисловості» захищена у 1909 році, докторська дисертація «Третій професійно-промисловий перепис у Німеччині» захищена у 1911 році. У 1910—1917 роках секретар ради, 1910—1912 декан економічного відділення, з 1917 року ректор Київського комерційного інституту (нині КНЕУ), читав курс лекцій зі статистики на Вищих жіночих курсах. У 1918—1921 роках професор Таврійського університету. Згодом — голова Товариства Економістів при Всеукраїнській Академії Наук.
З 1925 по 1929 рік керував Соціально-економічним відділом АН України. Деякий час очолював Інститут для кон'юнктури та народного господарства України зі статистико-економічним семінаром, створеним при цьому відділі.
У 1927—1930 роках під керівництвом К. Г. Воблого здійснювалася розробка комплексного розв'язання проблеми Дніпра, зрошення степової зони України для сільського господарства.
У 1928–1930 роках — віце-президент АН УРСР. У 1933—1947 роках завідувач кафедри економічної географії геолого-географічного факультету. У 1939–1942 роках — завідувач сектором (відділом) економічної географії, а в 1942–1947 роках — директор Інституту економіки АН УРСР; одночасно (1933–1941 та 1944–1947 роки) — завідувач кафедрою економічної географії Київського університету. Організатор української економіко-географічної школи. Член Вченої ради відділу суспільних наук АН УРСР (1947 рік).
Помер 12 вересня 1947 року у Києві. Похований на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 20, ряд 7, місце 1).
Наукові праці
Перший серед економістів широкого профілю визначився як економіко-географ. Вивчав історію народного господарства, економічну статистику, демографію, економіку страхової справи, міграції населення. Автор робіт з організації праці науковців. Вивчав проблеми бурякоцукрової промисловості, комплексного освоєння Великого Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Виділив на території країни такі райони: Південно-Східний, Центральний і Західний. Основні наукові праці присвячені проблемам розвитку і розміщення продуктивних сил України, створенню нових галузей промисловості та комплексному розвиткові районів. Розробив наукову схему економічного районування України.
Автор понад 100 наукових праць. Автор книжок про Київ, підручника «Економічна географія», який витримав кілька видань, кількох підручників із статистики.
- (рос.) Заатлантическая миграция, ее причины и следствия. — К., 1904.
- (рос.) Статистика: Пособие к лекциям. — К., 1908.
- (рос.) Статистика: Пособие для вузов. — К., 1912 (3 видання).
- (рос.) Очерки по истории польской фабричной промышленности, том 1. — К., 1909.
- (рос.) Третья профессионально-промысловая перепись в Германии, Том 1. — К., 1911.
- (рос.) Основы экономики страхования. — К., 1915.
- Економічна географія України. — К., 1919 (6 видань).
- Нариси по історії російсько-української цукровобурякової промисловості. — К., 1928–1931. Том 1-3.
- Економічна географія УРСР. — Х.-К., 1930.
- (біл.) Праблема Вялікага Дняпра. — Мінськ, 1933.
- Київ. Статті-довідки. — К., 1948.
- (рос.) Организация труда научного работника. — К., 1943–1948 (3 видання).
Нагороди, пам'ять
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/%D0%9C%D0%94_%D0%92%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B9.jpg/150px-%D0%9C%D0%94_%D0%92%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B9.jpg)
Заслужений діяч науки і техніки УРСР 1944 року. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть».
В Києві, на будинку № 21/12 по Лютеранській вулиці, де з 1930 по 1947 рік мешкав вчений 13 вересня 1966 року встановлено гранітну меморіальну дошку (архітектор В. П. Шевченко)[1].
Примітки
- ↑ www.interesniy.kiev.ua(рос.)
Література
- Географічна наука в Національній академії наук України / Л. Г. Руденко, О. М. Маринич, В. П. Палієнко та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т географії. — К. : Ін-т географії, 2009. — 239 с., ISBN 978-966-02-5516-6
- Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.146.
- Велика радянська енциклопедія.
- Костянтин Григорович Воблий. — К., 1968.
- Географи Київського університету / Я. Б. Олійник, С. Ю. Бортник, М. Д. Гродзинський, О. Ю. Дмитрук та ін. — К., 2003.
- Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.
- Історичний факультет Київського національного факультету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення. — К., 2004.
Посилання
- Л. О. Гаврилюк. Воблий Костянтин Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 588. — ISBN 966-00-0734-5.
- Г. П. Герасимова. Воблий Костянтин Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 27 травня
- Народились 1876
- Померли 12 вересня
- Померли 1947
- Поховані на Лук'янівському кладовищі
- Викладачі Київського університету
- Члени Національної академії наук України
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Уродженці Кобеляцького повіту
- Випускники Варшавського університету
- Українські економіко-географи
- Українські економісти
- Академіки Всеукраїнської академії наук
- Науковці Київського університету
- Персоналії:Полтава
- Заслужені діячі науки УРСР
- Померли в Києві
- Поховані на Лук'янівському цвинтарі