Мірошниченко Віктор Миколайович
Мірошниченко Віктор Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 квітня 1937 Нечаяне Миколаївська область | |||
Помер | 23 листопада 1987 (50 років) Київ | |||
Поховання | Берковецьке кладовище | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Одеське театрально-художнє училище | |||
Роки діяльності | 1963 — 1987 | |||
IMDb | nm0592513 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Мірошниченко Віктор Миколайович (нар.15 квітня 1937, Нечаяне Миколаївська область — пом.23 листопада 1987 Київ) — радянський український актор театру і кіно. Заслужений артист Чуваської АРСР (1971). Заслужений артист УРСР (1978). Член Спілки кінематографістів України.
Життєпис
Народився Віктор Мірошниченко 15 квітня 1937 р. у с. Нечаяне Миколаївської області в селянській родині. Закінчив Одеське театрально-художнє училище у 1956 році та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого у 1964.
Віктор Мірошниченко у 1964-1974 роках працював в Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. З 1964 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. У 1974-1976 роках — актор Донецького музично-драматичного театру імені Артема.
Доробок
Знявся у стрічках:
- «Юнга зі шхуни «Колумб» (1963, Левко),
- «Наш чесний хліб» (1964, Степан),
- «Анничка» (1968, епіз.),
- «Дума про Британку» (1969, Мамай),
- «На Київському напрямку» (Павло),
- «Важкий колос» (1969, Стороженко),
- «Будні карного розшуку» та «Інспектор карного розшуку» (Білоус — роль озвучив актор П. Морозенко),
- «Сеспель» (Федір Покришкін),
- «В бій ідуть одні «старики» (комполка),
- «Гуси-лебеді летять»
- «Щедрий вечір» (Панас),
- «Дивитися в очі»,
- «Ати-бати, йшли солдати...» (1976, старшина Гарбузенко),
- «Це було в Міжгір'ї» (Семен Лодиженко),
- «Тачанка з півдня» (епіз.),
- «Єралашний рейс» (матрос),
- «Пробивна людина» (голова міськвиконкому),
- «Червоні погони» (епіз.),
- «Віщує перемогу» (Горпенко),
- «Візит у Ковалівку» (Любомир Козачина),
- «Дударики» (1979, уповноважений НК),
- «Дипломати мимоволі» (Верет),
- «Платон мені друг» (Іван Чебрець),
- «Багряні береги» (Сарнецький),
- «Чекаю і сподіваюсь» (епіз.),
- «Під свист куль» (Божидар),
- «Розколоте небо» (епіз.),
- «Танкодром» (Заруба),
- «Право керувати» (Кри-вохиж),
- «Ти мусиш жити» (епіз.),
- «Високий перевал» (1981, Чалій),
- «Житіє святих сестер» (епіз.),
- «Ще до війни» (епіз.),
- «Гонки по вертикалі» (1982),
- «Дубровський» (1988, Харитон),
- «Грішник» (1988, епіз.) та ін.
Нагороджений медалями.
Помер 23 листопада 1987 р. в Києві, похований на Берковецькому цвинтарі.
Література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 107—108.
Посилання
- Віктор Мірошниченко на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
- Народились 15 квітня
- Народились 1937
- Померли 23 листопада
- Померли 1987
- Поховані на Берковецькому кладовищі
- Випускники Одеського театрально-художнього училища
- Нагороджені медаллю «За освоєння цілинних земель»
- Народні артисти УРСР
- Заслужені артисти України
- Українські актори
- Радянські актори
- Заслужені артисти УРСР
- Уродженці Миколаївського району (Миколаївська область)
- Випускники Київського театрального інституту
- Померли в Києві
- Поховані на Берковецькому цвинтарі