Фобос (супутник)
.jpg) | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Асаф Голл |
| Місце відкриття | Військово-морська обсерваторія США |
| Дата відкриття | 18 серпня 1877 |
| Названа на честь | Фоб |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 9377,2 км |
| Ексцентриситет | 0,0151 |
| Орбітальний період | 7 годин 39 хвилин 14 секунд |
| Середня орбітальна швидкість | 2,138 км/с |
| Нахил орбіти | 1,093° (до екватора Марса) 0,046° (до локальної площини Лапласа) 26,04° (до екліптики) |
| Є супутником | Марса |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 27 км × 22 км × 18 км |
| Середній радіус | 11,2667 км |
| Площа поверхні | 1548,3 км² |
| Об'єм | 5783,61 км³ |
| Маса | 1,0659× 1016 кг |
| Середня густина | 1,876 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,0057 м/с² |
| Друга космічна швидкість | 11,39 м/с |
| Період обертання | синхронний |
| Нахил осі | 0° |
| Альбедо | 0,071 ± 0,012 |
| Температура | ≈233 K |
 Фобос у Вікісховищі | |
Фобос (дав.-гр. φόβος — «страх») — один з двох супутників Марса.
Відкриття
Фобос відкритий американським астрономом Асафом Голлом 1877 року і названий на честь давньогрецького бога Фобоса, супутника бога війни Ареса.
Загальна характеристика
Фобос обертається на середній відстані 2,77 радіуса Марса від центра планети (9400 км), що у 40 разів менше, ніж відстань від Землі до Місяця. Перицентр становить 9235,6 км, апоцентр — 9518,8 км. Він робить один оберт за 7 год 39 хв 14 с, що у три рази швидше обертання Марса навколо власної осі. В результаті, на марсіанському небі Фобос сходить на заході і заходить на сході.
Фобос обертається навколо своєї осі з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернутий до планети одним і тим самим боком. Його орбіта розташовується всередині межі Роша для «рідкого» супутника, однак припливні сили не розривають супутник, оскільки він має рихлу структуру і його орбіта наразі лежить поза межею Роша для «твердого» супутника. Однак через таке розташування орбіти неможливо створити штучний супутник Фобоса[1].
Припливна дія Марса поступово уповільнює його рух, і зрештою призведе до падіння Фобоса на Марс або руйнування з утворенням планетарного кільця[2].
Розміри Фобоса становлять 26,6×22,2×18,6 км, його поверхня всіяна кратерами, найбільший з яких — Стікні — має діаметр близько 9 км. З кратером пов'язана мережа розломів і тріщин.
Походження Фобоса
Гіпотези походження марсіанських супутників, як і раніше, суперечливі. Фобос і Деймос мають багато спільного з астероїдами C — типу: їх спектр, альбедо і густина в цілому характерні для C або D-типу[ru] астероїдів. Так, за старою гіпотезою Фобос, як і Деймос — це астероїди, що утворилися близько 4,5 мільярдів років тому в головному поясі астероїдів, які, поступово переміщуючись з зовнішньої його частини у бік Сонця, зрештою стали супутниками Марса[3].
Але сучасний точний аналіз даних з європейського апарату Марс-експрес показав суттєву відмінність спектру Фобоса від спектру астероїдів головного поясу. За новою гіпотезою, Фобос — об'єкт другого покоління Сонячної Системи, тобто об'єкт, що не утворився одночасно з Марсом , а виник на навколомарсіанській орбіті[4]. Можливо , в минулому Марс пережив зіткнення з великим тілом, які в часи молодості Сонячної системи зустрічалися часто, викинувши на орбіту величезну масу порід Марса. Частина цієї речовини згодом зібралася на орбіті у вигляді супутників.
Кратер Стікні на Фобосі
Кратер Стікні (англ. Stickney) — найбільший метеоритний кратер на Фобосі. Діаметр кратера становить близько 9 км, таким чином він займає значну частину поверхні Фобоса. Названий на честь Хлої Анджеліни Стікні Голл[en], дружини американського астронома Асафа Голла[5], який відкрив обидва супутники Марса 1877 року.
Дослідження Фобоса
1988 року було запущено дві автоматичні міжпланетні станції «Фобос» для дослідження Марса і його супутників. Один з апаратів було втрачено через 2 місяці після запуску, інший успішно досяг Марса і встиг виконати частину дослідницької програми до того, як контакт із ним було втрачено.
Експедиція на Фобос в межах програми Російського космічного агентства «Фобос-Ґрунт» 2011 року зазнала невдачі ще на орбіті Землі.
Див. також
- Деймос — інший супутник Марса
- «Фобос» — серія радянських автоматичних станцій, що досліджували супутники Марса.
Примітки
- ↑ Козенко А., Левитан Е. О Фобосе до «Фобоса» // Наука и жизнь. — 1988. — № 3. — С. 152—155. (рос.)
- ↑ У Марса появится сатурнианское кольцо: Космос: Наука и техника: Lenta.ru (рос.)
- ↑ Close Inspection for Phobos, ESA. (англ.)
- ↑ Европейский разведчик поведал о рождении Фобоса в катастрофе // membrana.ru (рос.)
- ↑ Blue, Jennifer. Phobos Nomenclature: Crater. Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 липня 2009.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фобос |
- Phobos Profile at NASA's Solar System Exploration site
- HiRISE Phobos
- USGS Phobos nomenclature
- Asaph Hall and the Moons of Mars
- Flight around Phobos (movie)
- Animation of Phobos
- Scale of Phobos [1] [2]
- Mars Express view of Phobos
- Phobos cartography (MIIGAiK Extraterrestrial Laboratory)
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
