Генеральна округа Таврія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
Генеральна округа Криму (частина Таврії)[3][4], також Генеральна округа Криму[5], Генеральна округа Таврія[1][6], Генеральна округа Мелiтополь[7], Генеральна округа Крим (півокруга Таврія)[8][9] (нім. Generalbezirk Krim (Teilbezirk Taurien)) — адміністративно-територіальна одиниця Райхскомісаріату Україна часів Другої світової війни, утворена на частині території сучасних Херсонської та Запорізької областей України. Створена 1 вересня 1942 року на чолі з Генеральним комісаром Альфредом Фрауенфельдом.
Остання форма назви зумовлена намірами німецького керівництва утворити за сприятливіших обставин на фронті другу частину (півокругу) цієї округи під назвою «Генеральна округа Крим (півокруга Крим)» (нім. Generalbezirk Krim (Teilbezirk Krim))[джерело не вказане 2665 днів], яка б охоплювала Кримський півострів.
Щодо назви генеральної округи
У публікаціях трапляються різночитання щодо назви генеральної округи. В одних випадках її називають генеральною округою Таврія, в інших — Крим. У документі про попередній поділ РКУ на генеральні округи за серпень 1941 р., опублікованому у збірнику документів «Німецько-фашистський режим на Україні 1941—1944 рр.» ця генеральна округа носить назву Таврія. Вона мала включати колишню Кримську АРСР та південні частини Миколаївської і Запорізької областей. У коментарі до неї було зазначено, що фактично «розміри цієї генеральної округи були обмежені лише районами згаданих областей УРСР, а через це округа звалася Teilbezirk Taurien (частина Таврії). Центр був у місті Мелітополі»[4].
За оцінкою Тетяни Себти (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України), коментар цілком відповідає дійсності за винятком одного — назви генеральної округи, яку дано не повністю. Цю генеральну округу було створено 1 вересня 1942 р. і офіційно названо Генеральна округа Крим (частина Таврії) (Generalbezirk Krim (Teilbezirk Taurien)). Звідси всі непорозуміння. Скорочуючи таку довгу назву, західні дослідники називали її, як правило, Генеральною округою Крим, а українські, опираючись на вказаний документ, — Генеральною округою Таврія. Керівник цієї генеральної округи офіційно називався генеральний комісар Криму (Generalkommissar für die Krim). Можна допустити вживання скороченої назви Генеральна округа Крим, але лише за однієї умови — за першої згадки у тексті цієї генеральної округи обов'язково потрібно вказувати її повну назву[4].
Історія
Генеральну округу офіційно утворено о 12 годині дня 1 вересня 1942 року[2], на окупованій нацистською Німеччиною території розміщеної на південь від нижньої течії Дніпра частини тодішніх Миколаївської (нині ця частина у складі Херсонської) і Запорізької областей та Кримської АРСР. Вона мала складатися з 14[1] округ (ґебітів, нім. Kreisgebiet). Округою керував генеральний комісар, штаб-квартира якого могла бути розміщена у Сімферополі або Севастополі. На ділі розміри цієї генеральної округи обмежувалися тільки районами двох згаданих областей і тому вона дістала назву Teilbezirk Taurien (частина області «Таврія») з місцем перебування генерального комісара у Мелітополі. Генеральним комісаром Криму (частини області «Таврія») було призначено гауляйтера НСДАП Альфреда Фрауенфельда. Також до Генерального комісаріату входив начальник СС і поліції, який перебував у Сімферополі. Ним спочатку був бригадефюрер СС (генерал-майор військ СС) Людольф фон Альвенслебен, який займав цей пост ще з 19 листопада 1941 року. З 3 березня 1943 р. обов'язки начальника поліції тимчасово виконував оберфюрер СС і полковник поліції Гайнц Рох, ставши з 6 жовтня 1943 повноцінним начальником СС і поліції Таврії, Криму і Сімферополя. 25 грудня 1943 р. його змінив на цій посаді обергрупенфюрер СС Ріхард Гільдебрандт з Миколаєва, який продовжував керувати до 5 вересня 1944 р.[2]
Генеральна округа припинила існування із захопленням радянськими військами Мелітополя 23 жовтня 1943 р.
Адміністративно-територіальний поділ
Генеральна округа складалася з 5 округ:
- Генічеський ґебіт (нім. Kreisgebiet Genitschesk): Генічеський район, Новотроїцький район, Сиваський район.
- Каховський ґебіт (нім. Kreisgebiet Kachowka): Горностаївський район, Каланчацький район, Каховський район, Чаплинський район.
- Мелітопольський ґебіт (нім. Kreisgebiet Melitopol): міський район Мелітополь (нім. Melitopol-Stadt), сільський район Мелітополь (нім. Melitopol-Land), Нововасилівський район, Приазовський район.
- Олешківський ґебіт (нім. Kreisgebiet Aleschki): Голопристанський район, Олешківський район, Скадовський район.
- Якимівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Akimowka): Веселівський район, Іванівський район, Нижньосірогозький район, Якимівський район.
Крим
Розширення меж райхскомісаріату Україна проектувалося з великим розмахом. За німецькими планами, територія Райхскомісаріату Україна, окрім виключно українських земель, мала охоплювати Волгоградську (Сталінградську), Воронезьку, Тамбовську, Орловську, Ростовську області РРФСР та Кримську АРСР[10], включаючи область розселення німців Поволжя, оформлену в окрему генеральну округу. У жовтні 1941 року прискіпливо планувалося подальше територіальне розширення. Після поразки під Сталінградом жодних розширень більше не здійснювалося. Так званий Східний операційний район залишався під військовою адміністрацією. Крим так і не було передано у відання Генеральної округи Крим. Цьому була така причина: Гітлер і Кох не ладнали, а, між тим, Гітлер хотів після остаточної перемоги у війні населити Крим південними тірольцями. Він побоювався серйозних проблем з Кохом, якщо той як райхскомісар України матиме у своєму віданні Крим.
Проте плани німецьких окупантів не виключали можливості створення «Генеральної округи Крим (частина області Крим)». Якби це сталося, то т. зв. частина області (або півокруга, підокруг, підобласть — залежно від українського перекладу німецької назви) «Крим» поділялася б на такі округи (ґебіти)[11]:
- Сімферопольський міський ґебіт (нім. Kreisgebiet Simferopol-Stadt).
- Севастопольський міський ґебіт (нім. Kreisgebiet Sewastopol-Stadt).
- Керченський міський ґебіт (нім. Kreisgebiet Kertsch-Stadt).
- Євпаторійський ґебіт (нім. Kreisgebiet Eupatoria).
- Джанкойський ґебіт (нім. Kreisgebiet Dshankoj).
- Курман-Кемельчинський ґебіт (нім. Kreisgebiet Kurman-Kemeltschi).
- Сімферопольський ґебіт (нім. Kreisgebiet Simferopol).
- Ялтинський ґебіт (нім. Kreisgebiet Jalta).
- Севастопольський ґебіт (нім. Kreisgebiet Sewastopol).
- Судацький ґебіт (нім. Kreisgebiet Sudak).
- Ічкинський ґебіт (нім. Kreisgebiet Itschki).
- Керченський ґебіт (нім. Kreisgebiet Kertsch).
Джерела та література
- О. В. Романько. Кримська влада в період окупації півострова Вермахтом // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 356. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Посилання
- Generalbezirk Krim (Teilbezirk Taurien). Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874-1945: Rolf Jehke, Herdecke.).(нім.)
- Verein für Computergenealogie. GOV: Generalbezirk Krim (Teilbezirk Taurien) (нім.)
Примітки
- ↑ а б в г Нариси історії державної служби в Україні. — К. : Ніка-Центр, 2008. — С. 403. — ISBN 978-966-521-503-5
- ↑ а б в Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. (нім.)
- ↑ Себта Т. Райхскомісаріат Україна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 126—128. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ а б в Себта Т. М. Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: Походження та сучасне бачення. В кн.: Збірник праць молодих вчених та аспірантів [Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України], т. 19, кн. 2, ч. 2. К., 2009. — С. 116—128.
- ↑ Доля українських архівів — Архіви України
- ↑ Ю. І. Левченко. Утвердження адміністративно-територіального поділу України під час окупації 1941—1942 рр.
- ↑ В iсторiографiчнiй лiтературi Генеральна округа Криму називається також Генеральною округою «Таврiя» або Генеральною округою «Мелiтополь», оскiльки «Таврiя» — це попередня запланована назва (див: Нiмецько-фашистський окупацiйний режим на Українi 1941—1944 рр.: Зб. документiв. — К., 1963. — С. 34–36.), а «Мелiтополь» — це назва за мiсцем перебування управлiння генеральної округи у мiстi Мелiтополi (див.: Amtliche Mitteilungen des Generalkommissars für die Krim. — 1. Jahrgang. — Nr.1, 2. — Melitopol, 24. 02. 1943; або карту Райхскомiсарiату України, опублiковану в тижневiй газетi: Das Reich: Wochenzeitung. — Nr. 3. –Berlin, den 17. 01. 1943.)
- ↑ Олександр Задорожній. Анексія Криму — міжнародний злочин: Монографія
- ↑ Verein für Computergenealogie. GOV: Generalbezirk Krim (Teilbezirk Taurien) (нім.)
- ↑ Левченко Ю. І. Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941—1944 рр. — Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 — історія України. — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. — Київ, 2015. — С. 74-75.
- ↑ Reichskommissariat Ukraine (нім.)
| ||||||||