Покровська церква (Волокитине)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покровська церква
Файл:Покровська церква (Волокитине).jpg
Загальний вигляд церкви. Фото кінця XIX ст.
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаВолокитине, Путивльський район, Сумська область
ЗасновникАндрій Миклашевський
Початок будівництва1857
Кінець будівництва1857
Зруйновано19551958
Відбудованоне відбудовувалася
СтильКласицизм

Покровська церква — мурований храм, збудований коштом поміщика та власника порцелянової фабрики Андрія Миклашевського 1857 року в селі Волокитине Чернігівської губернії (нині Путивльський район Сумської області). До нашого часу не зберігся.

Опис

Архітектура

Мурована, хрещата в плані, однобанна, з триярусною дзвіницею на західному фасаді церква в перехідній стилістиці від пізнього класицизму до романтизму. Класицистичною за характером є загальна хрещато-банева структура храму, а на романтичні впливи вказують неоготичні деталі фасадного декору. Цей храм був центром палацово-паркового ансамблю Миклашевських.

Інтер'єр

Порцеляновий іконостас церкви

В інтер'єрі містилися великий порцеляновий іконостас, порцелянові вікна, з бані звисали чотири величезні порцелянові люстри. Інше церковне начиння також було порцеляновим, виконане в білій, синій і золотавій гамі кольорів: кіоти, дарохранильниці, панікадило, полікадила, дев'ять підсвічників метрової висоти, тощо. Все порцелянове начиння церкви було виготовлене на Волокитинському порцеляновому заводі Миклашевських.

Подальша доля

Церква простояла рівно сто років і була знищена протягом 19551958 років за розпорядженням Сумського облвиконкому від 26.06.1955 р. для «побудови корівника». При цьому були розграбовані й знищені безцінні порцелянові вироби, включно з іконостасом. Проти цього варварства протестував видатний український художник Василь Касіян, надіславши 29 червня 1956 року гострого листа до заступника голови Ради Міністрів Української PCP М.Гречухи. Проте це не допомогло. І в 1958 році М.Цапенко зафотографував процес розбирання руйнованих залишків церкви.
З фрагментами унікального порцелянового декору церкви можна ознайомитися в музейних колекціях Києва, Сум, Чернігова, Путивля й Шостки[1].

Див. також

Примітки

Посилання

Література

  • Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — К.: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.