Джанлуїджі Буффон

Джанлуїджі Буффон
Джанлуїджі Буффон у 2014 році
Особисті дані
Народження	28 січня 1978(1978-01-28) (46 років)
	Каррара, Італія
Зріст	1,90 м
Вага	92 кг
Прізвисько	Супермен (італ. Superman) Джиджи (італ. Gigi) Ель-Буфф (італ. El Buff) Бетмен (італ. Batman)
Громадянство	Італія
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	Ювентус
Номер	1
Юнацькі клуби
1991—1995	Парма
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1995—2001 2001—	Парма Ювентус	168 (-159) 484 (-339)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
1995—1997 1997—	Італія U21  Італія	11 (-7) 168 (-127)
Звання, нагороди
Нагороди	Adidas Golden Balld (2017) Трофей Браво (1999) Serie A Goalkeeper of the Yeard (1999, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006, 2008, 2012, 2014, 2015, 2016, 2017) Клубний футболіст року за версією УЄФАd (2003) Голкіпер року в Європі (2003, 2016, 2017) Голкіпер року в світі (2003, 2004, 2006, 2007, 2017) Golden foot (2016)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 7 квітня 2017.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 7 квітня 2017.

Джанлуї́джі «Джи́джи» Буффо́н (італ. Gianluigi "Gigi" Buffon; *28 січня 1978, Каррара) — італійський футболіст, що виступає на позиції воротаря. Один з найвидатніших голкіперів в історії футболу. Капітан туринського «Ювентуса» та національної збірної Італії. Чемпіон світу, володар кубка УЄФА, кубка та суперкубка Італії, кількаразовий чемпіон Італії. Буффон отримував титул найкращого воротаря Серії A рекордну кількість разів — 9. Окрім цього, Пеле відніс його до 125 найкращих футболістів світу сьогодення.

Клубна кар'єра

Початок кар'єри

Джанлуїджі Буффон народився в спортивній сім'ї. Його мати, Марія Стелла Мазокко, була чемпіонкою Італії зі штовхання ядра і метання диска. Його дядько, Данте Мазокко, був баскетболістом, грав в дивізіоні А1. Батько, Адріано, був штовхачем ядра. Його сестри, Джендаліна і Вероніка, були ватерполістками. Буффон далекий родич воротаря збірної Італії Лоренцо Буффона, який є двоюрідним братом дідуся Джанлуїджі.

У дитинстві Буффон був уболівальником клубу «Дженоа». Він почав кар'єру в аматорській команді міста Спеція, «Каналетто Сепор», яка виступає при футбольній школі, де навчався Буффон. Після навчання у футбольній школі Буффон повернувся в рідне місто Каррара і став там виступати за аматорський клуб «Пертіката» на позиції півзахисника. У віці 12 років перейшов в інший клуб з Каррари, «Бонаскола».

«Парма»

13 червня 1991 року Буффон був куплений клубом «Парма», яка витримала конкуренцію з боку двох інших команд, які бажали бачити його в своїх рядах, «Болоньї» і «Мілана». Купівля Буффона обійшлася «Пармі» в 15 млн лір, які клуб виплачував два роки: в перший рік - 3 млн лір і в другій - решту 12 млн. У віці 14 років Буффон вперше став у ворота молодіжної команди клубу, яка втратила обох своїх воротарів і через два тижні виступів став основним воротарем.

Дебютував у серії A 1995 року у матчі «Парма» — «Мілан». У наступній грі з «Ювентусом» Буффон пропустив свій перший гол в Серії А; його ворота вразив Чіро Феррара, майбутній наставник Буффона. У наступному сезоні Буффон завоював місце в основному складі «Парми» і провів 27 матчів в чемпіонаті країни. У 1997 році дебютував в єврокубках, зігравши 24 вересня в матчі Кубка УЄФА з клубом «Віторія» Гімарайнш, в якому «Парма» програла 0:2. У 1999 році Буффон виграв у складі «Парми» Кубок УЄФА, а також Кубок і Суперкубок Італії.

«Ювентус»

У 2001 році Буффон перейшов до «Ювентуса» за рекордні на той час €52 млн. На придбання голкіпера особисто наполіг президент клубу, Умберто Аньєллі. У «Ювентус» Буффон прийшов разом з французьким захисником Ліліаном Тюрамом, таким чином клуб прагнув забезпечити міцну оборону команди. Незважаючи на невдалий початок, де в матчах з «К'єво» і «Ромою» Буффон діяв невдало, він провів хороший сезон. У тому ж році він виграв перший чемпіонат Італії, в якому «Ювентус» лише в останній грі випередив «Інтер». Сезон 2002-2003 Буффон провів дуже вдало. Він виграв чемпіонат і Суперкубок Італії і, разом з клубом, дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, де «Ювентус» програв «Мілану». Незважаючи на цю поразку, Буффон був визнаний кращим гравцем Ліги чемпіонів.

У 2003 році Буффон виграв свій третій Суперкубок Італії, однак сезон для клубу видався невдалим: «Ювентус» зайняв в чемпіонаті лише третє місце і вилетів на ранніх стадіях розіграшу Ліги чемпіонів. Всього за сезон Буффон пропустив більше 50-ти голів. У 2004 році клуб очолив Фабіо Капелло. З ним «Ювентус» переміг в чемпіонаті (пізніше цей титул був скасований через Кальчополі). 14 серпня 2005 року в матчі на Трофей Луїджі Берлусконі з «Міланом» Буффон отримав сильний вивих плеча у зіткненні з Кака, через що більше трьох місяців не міг виступати. Незважаючи на повернення в лад в кінці листопада, коли Буффон вийшов на поле в матчі розіграшу Кубка Італії з «Фіорентиною», Капелло деякий час вважав за краще йому Крістіана Абб'яті, взятого в оренду у «Мілана». Лише в кінці січня Буффон повернувся в основний склад, а потім провів залишок сезону, в якому його клуб виграв другий поспіль титул (який також був скасований після Кальчополі). Незважаючи на вдалі виступи, у Буффона був тривалий період, протягом якого він за три роки не відбив жодного пенальті (з 26 жовтня 2003 по 1 грудня 2006).

2006 року в італійському футболі розгорівся скандал навколо договірних матчів зокрема за участю «Ювентуса». Буффон проходив як один із фігурантів справи, проте 27 червня всі звинувачення з гравця було знято. «Ювентус» заслали в Серію B. Незважаючи на це, Буффон залишився в команді, а за рік «Юве» повернувся у найвищий дивізіон.

У сезоні 2008-2009 Буффон знову отримав травму, потягнувши м'язи на правому стегні в матчі з «Кальярі». У наступній грі травма загострилася і він був змушений припинити виступи до січня. У листопаді 2008 року англійський клуб «Манчестер Сіті» запропонував за трансфер Буффона 75 млн євро, а самому голкіперу 5-річний контракт з щорічною виплатою 15 млн євро, що зробило б його найбільш високооплачуваним футболістом світу; «Ювентус», після деяких роздумів, відмовив. 6 січня 2009 року Буффон вперше вийшов після травми в товариській грі з «Монако», зігравши лише тільки тайм. 14 січня 2009 року Буффон повернувся на поле в матчі Кубка Італії з «Катанією», де його клуб виграв 3:0. 13 грудня 2009 року Буффон знову переніс операцію, на цей раз на лівому коліні. Після відновлення провів лише 7 ігор і отримав травму стегна, через яку вибув з ладу на місяць.

У травні 2010 року з'явилася інформація, що 32-річний Буффон, можливо, покине «Ювентус», який планує оновлення складу команди. 15 червня Джанлуїджі отримав травму - грижу і зміщення міжхребцевого диска, в результаті чого був прооперований і вибув з ладу до 2011 року. Під час періоду реабілітації Буффон відокремився від команди, за що був засуджений керівництвом клубу. У грудні 2010 року приступив до тренувань. 13 січня 2011 року в домашньому матчі Кубка Італії проти «Катанії» вперше з'явився на полі після вимушеної перерви і провів в основі всю гру.

28 жовтня 2012 року у зустрічі з «Катанією» Буффон досяг позначки в 500 матчів в чемпіонаті Італії. 23 січня 2013 року продовжив контракт з «Ювентусом» до 2015 року, при цьому пішовши на скорочення річної зарплати, яка тепер складала близько 4 мільйонів євро. 28 лютого 2016 року під час зустрічі з «Інтером» Буффон побив свій рекорд «сухих» матчів - 746 хвилин він зберігав свої ворота в недоторканності, останній раз пропускав 10 січня. Попередній рекорд був поставлений в сезоні 2013-2014 і становив 745 хвилин. 6 листопада 2016 року провів 600-й матч в Серії A. Буффон став 4-м гравцем, кому підкорився такий рубіж після Паоло Мальдіні (647), Хав'єра Санетті (615) і Франческо Тотті (607).

У сезоні 2015-2016 у матчі 28 туру Серії А проти «Аталанти» Буффон залишив свої ворота на замку і довів свою серію без пропущених голів до 836 хвилин, що є третім найкращим результатом в історії чемпіонатів Італії. А вже в матчі 30 туру проти «Торіно» він побив рекорд Себастьяно Россі за кількістю «сухих» хвилин. По завершенні матчу проти «Торіно» (4:1) суха серія воротаря склала 973 хвилини. Рекордний показник голкіпера перервав Андреа Белотті, який реалізував пенальті.

Виступи за збірну

Буффон у збірнії Італії на чемпіонаті світу 2006 року.

Буффон виступав за молодіжні збірні різного віку, починаючи з 15-річних і закінчуючи командою до 23 років. Він досяг фіналу чемпіонату Європи до 20 років в 1995 році і виграв титул чемпіона Європи з командою до 21 року в 1996 році.

У складі першої команди Буффон дебютував 29 жовтня 1997 в матчі з Росією за право виходу на чемпіонат світу. Він вийшов на поле замість Джанлуки Пальюки, який отримав травму, і пропустив гол від Фабіо Каннаваро, який забив у свої ворота. Гра завершилася внічию 1:1, а після перемоги 1:0 в матчі-відповіді Італія відібрала на світову першість. На чемпіонат світу Буффон поїхав третім воротарем, але незабаром став другим, коли травмувався Анджело Перуцці. Незабаром, в 20-річному віці, Буффон став гравцем основи збірної. В якості основного воротаря він повинен був поїхати на Євро-2000, де Італія стала другою, але був змушений залишитися в Італії через травму руки. Після цього Буффон грав на чемпіонаті світу 2002 і чемпіонаті Європи 2004, де пропустив 5 і 3 голи відповідно.

На чемпіонаті світу 2006 Буффон пропустив лише два голи, один з них - автогол від Крістіана Дзаккардо, а другий - у фіналі з пенальті від Зінедіна Зідана. До цього моменту Буффон не пропускав голи 418 хвилин, ставши володарем другої в історії збірної серії по числу хвилин без пропущених м'ячів, після Вальтера Дзенги (518 хвилин). 9 липня 2006 року Буффон став чемпіоном світу. А після закінчення змагання був нагороджений премією Яшина, яку вручають найкращому голкіперу на першості світу. Всього на першості провів 7 матчів (690 хвилин), пропустив 2 м'ячі (1 - з пенальті, 1 - автогол захисника), парирував 27 ударів в створ своїх воріт і заробив на собі 2 фолу.

На Євро-2008 Буффон провів 4 гри, всі в якості капітана команди. Пов'язку капітана Буффон отримав після травми Каннаваро, що не поїхав на турнір. У чотирьох іграх першості він пропустив чотири голи. У другому матчі з Румунією відбив пенальті після удару Адріана Муту, чим врятував команду від поразки. У матчі 1/4 фіналу з Іспанією не пропустив в основний час, а в додатковий відбив пенальті від Даніеля Гуїси, проте це не врятувало команду від поразки. На Кубку Конфедерацій 2009 Буффон провів 3 гри, в яких пропустив 5 голів, а Італія з трьох ігор програла дві.

На чемпіонаті світу 2010 вийшов на поле лише в першій грі з Парагваєм. Буффон був замінений після перерви, отримавши грижу міжхребцевого диска, і став першим воротарем в історії збірної Італії, заміненим на іграх чемпіонатів світу.

На Євро-2012 Буффон був капітаном збірної, яка за підсумками чемпіонату дійшла до фіналу. Сам воротар пропустив 7 голів у 6 матчах. У чвертьфіналі проти Англії не пропустив в основний і додатковий час, а в серії пенальті намертво зафіксував м'яч після удару Ешлі Коула. У фіналі проти діючих чемпіонів іспанців пропустив чотири голи.

На Кубку Конфедерацій 2013 Буффон провів всі 5 матчів турніру в яких пропустив 10 м'ячів. У півфіналі проти діючих чемпіонів світу та Європи іспанців не пропустив голів протягом основного і додаткового часу, проте в серії пенальті Італія все ж поступилася Іспанії. Єдиний промах допустив Леонардо Бонуччі. У матчі за третє місце з командою Уругваю основний і додатковий час завершився внічию 2:2, а в серії пенальті Буффон відбив три з п'яти ударів і приніс команді бронзу турніру.

На чемпіонаті світу 2014 Буффон був змушений пропустити перший матч турніру зі збірною Англії, його місце в воротах зайняв Сальваторе Сірігу. Матч закінчився перемогою італійців з рахунком 2:1. У наступних двох матчах з командами Коста-Ріки і Уругваю Буффон повернувся на поле і виводив на поле команду з капітанською пов'язкою. Обидва ці матчі закінчилися поразкою збірної Італії з однаковим рахунком 0:1. У підсумку «Скуадра Адзурра» зайняла в групі лише третє місце.

На Євро-2016 Буффон провів 4 матчі, пропустивши лише один гол. Перший м'яч був пропущений в матчі з Ірландією, де збірна поступилася з рахунком 0:1, але в воротах стояв не Буффон, так як збірна вже виконала завдання виходу з групи завдяки попереднім перемогам в матчах зі збірною Бельгії (2:0) і Швеції (1:0). На стадії 1/8 фіналу збірна Італії в матчі зі збірною Іспанією забила два м'ячі. В 1/4 фіналу італійці грали з діючими чемпіонами світу - збірною Німеччини, які на тому ж Євро-2012 поступилися італійцям в півфіналі з рахунком 2:1. В основний час Буффон пропустив один м'яч від Месута Озіла (який відзначився голом у ворота Буффона і чотири роки тому), однак завдяки пенальті, реалізованому Бонуччі, Італія зрівняла рахунок і зберегла його до серії пенальті. У серії пенальті німці та італійці зробили по 9 ударів, і лише допущений промах Маттео Дарміана і успішно реалізований удар Йонаса Гектора стали вирішальними. Італія вперше програла німцям в матчі міжнародного турніру і вилетіла з чемпіонату.

Досягнення

Джанлуїджі Буффон під час матчу між збірними Італії та  Англії на Євро 2012.

Командні

Парма

• Володар Кубка УЄФА: 1998-99
• Володар Кубка Італії: 1998-99
• Володар Суперкубка Італії: 1999

Ювентус

• Чемпіон Італії: 2001–02, 2002–03, 2011–12, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17 (перемоги «Ювентуса» в чемпіонатах 2004-05 та 2005-06 років було скасовано)
• Володар Кубка Італії: 2014-15, 2015-16, 2016-17
• Володар Суперкубка Італії: 2002, 2003, 2012, 2013, 2015
• Переможець Серії B: 2006–07
• Фіналіст Ліги чемпіонів: 2002-03, 2014-15

Збірні

• Молодіжний чемпіонат Європи: 1996
• Чемпіонат світу: Чемпіон 2006
• Чемпіонат Європи: Срібний призер 2012

Індивідуальні

• Найкращий молодий футболіст Європи (Трофей Браво): 1999
• Найцінніший гравець Ліги чемпіонів: 2003
• Клубні нагороди УЄФА Найкращий воротар: 2003
• ФІФА 100
• Нагорода Яшина: 2006
• Зіркова збірна Чемпіонату світу 2006
• Футболіст року в Європі (Срібний м'яч): 2006
• Воротар року в серії A: 1999, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2008, 2012, 2014, 2015
• Onze d'Onze (Досконала збірна року, воротар): 2003, 2006
• Збірна року УЄФА: 2003, 2004, 2006
• ФІФПро XI: 2006, 2007
• Найкращий воротар світу IFFHS: 2003, 2004, 2006, 2007
• Збірна Євро-2008

Особисте життя

Народився у сім'ї спортсменів. Його мати, Марія Стелла, була метальницею диска, а батько, Адріано, займався важкою атлетикою. Його сестри Вероніка та Джендаліна грають у волейбол, а дядько Анджело Массоко — баскетболіст. Окрім цього він є троюрідним племінником воротаря Лоренцо Буффона (кузена діда Джанлуїджі).

Джанлуїджі одружений із чеською моделлю Аленою Шередовою, з якою має двох синів: Луїс Томас (народився 28 грудня 2007) та Девід Лі (народився 31 жовтня 2009). Першого сина Буффон назвав на честь Томаса Нконо — камерунського воротаря, яким Джіджі захоплювався в дитинстві.

Хорошим другом Буффона є Алессандро Дель П'єро.

Посилання

• Джанлуїджі Буффон на Footbalistic
• Офіційний сайт (італ.) (англ.)
• Профіль на офіційному сайті FIFA
• Профіль на офіційному сайті Ювентуса
• Фан-клуб Джанлуїджі Буффона
• Кар'єра, фото та детальна статистика на footballdatabase.com
• Профіль на ESPN
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)