5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття»
| 5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття» | |
|---|---|
 Нарукавний знак | |
| На службі | 11 травня 2014 — 16 січня 2015 |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип |  Механізовані війська |
| Чисельність | Батальйон |
| Походження | Івано-Франківська область |
| Війни/битви | Війна на сході України |
| Командування | |
| Командувач | Віталій Комар |
5-й батальйо́н територіальної оборони «Прикарпа́ття» (в/ч 0120) — підрозділ територіальної оборони, сформований з мешканців Івано-Франківська та області. З початку липня 2014 року 51 день ніс службу у секторі «Д», поблизу кордону з Росією. 23 серпня батальйон майже в повному складі самовільно покинув свої позиції і 29 серпня 2014 батальйон повернувся в Івано-Франківську область[1]. 4 вересня командир батальйону Віталій Комар був арештований за підозрою у дезертирстві (ст. 408 КПК України)[2][3][4][5]. Батальйон був розформований у січні 2015 року[6][7].
У серпні 2015 року почався судовий розгляд. Комбатові висунули звинувачення за ст.402, 406 та 409 КПК України (ухиляння від служби в бойовій обстановці, непокора та бездіяльність)[8][9][10].
Створення
Офіційною датою заснування батальйону є 11 травня 2014 року, коли перший командир батальйону підполковник Тарас Шевчук приступив до виконання своїх функцій[11]. До складу батальйону, окрім призовникiв, увійшли добровольці, колишні активісти Самооборони Майдану з намету «Коломия»[12]. За інформацією Івано-Франківського обласного військового комісаріату: «Перевага при формуванні батальйону віддавалася особам, які добровільно виявили бажання проходити військову службу у Збройних Силах України під час кризового періоду. Разом з тим, відповідно до вказівки вищого командування усіх військовозобов'язаних було призвано до батальйону на підставі мобілізації»[11]. Батальйон було вирішено дислокувати на території 136-го ЦЗРБ (в/ч А1807), смт Делятин, Надвірнянського району.
Матеріальну та фінансову допомогу батальйону надала Ради оборони Івано-Франківської області, трудові колективи ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», виробничого об'єднання «Карпати» та багатьох інших[11]. Також, населення Прикарпаття зiбрало 300 тисяч гривень для придбання бронежилетів[11].
Бойове злагодження новоствореного військового формування розпочалося 20 травня i проходило на полігоні «Прибан», що у містечку Сторожинець Чернівецької області. Були проведені «стрільби із штатної стрілецької зброї, в тому числі із ручних протитанкових гранатометів та автоматичних станкових гранатометів, метання бойових гранат, заняття з тактики, інженерної підготовки, ротні тактичні навчання»[11].
Озброєння і склад
Батальйон мав у складі 400 бійців.[13] Озброєння:
Як транспорт батальйон мав автомобілі ЗІЛ-131, ГАЗ-66, КАМАЗ та шкільні автобуси.
У зонi АТО
У зону АТО до угрупування Сектору «Д» батальйон прибув на початку липня. Підрозділ мав вирушати ще в червні, проте через протестні настрої за відсутності спорядження лишився вдома[14]. Основне завдання — надання допомоги ДПС України у забезпеченні охорони державного кордону[джерело?] на території Донецької області. Батальйон дислокувався бiля Амвросіївки поблизу україно-російського кордону[15]. Вояки несли варту на КПП лінії Кутейникове-Глинка-Кумачове-Тельманове[16].
На 23 липня угрупування Сектору Д налічувало близько 4000 осіб особового складу і складалось з великого числа розрізнених підрозділів.[17] Початкове завдання угрупування Сектору Д полягало в ізоляції району АТО, закритті ділянки державного кордону України з Російською Федерацією протяжністю близько 140 км на ділянці Ізварине — Кумачове. Але, за висновком Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, з моменту втрати нашими військами 7 серпня контролю на ділянці державного кордону в районі Ізварине[18] (див. «Ізваринський котел»), виконання завдання, поставленого перед Сектором Д в його первісному вигляді, втратило сенс.[17] 23 серпня 2014 року, напередодні оточення українських військ у «Іловайському котлі», особовий склад батальйону почав відступ від кордону, після чого чисельність Сектору «Д» склала не більше 700 осіб.[19][20][21] 25 серпня командний пункт командувача сектором «Д» Петра Литвина потрапив під артналіт, після чого генерал Литвин прибув на КП сектора «Б», сектор «Д» перестав існувати.
23 серпня батальйон майже в повному складі (окрім 20 чоловік) самовільно покинув ввірені йому КПП пiсля рішення командира Віталія Комара, i вирушив в напрямку Тельманове, а потiм — Розівки. Комар «в письмовій формі відмовився виконувати бойове розпорядження керівника Сектору Д і далі на зв'язок не виходив»[19][17]. Своє рішення він пізніше обґрунтував тим, що 23 серпня батальйон потрапив під щільний обстріл з артилерії,[13] втратив єдиний БРДМ i опинився перед загрозою великих людських втрат:
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Комбат 5-го БТрО Віталій Комар |
Ми вийшли з зони АТО тому що техніка батальйону була розбита. Ми просто не могли виконувати бойові завдання без техніки. Єдиний наш БРДМ був розбитий під час обстрілів[22].
При вiдступi до Запорізької області були вивезені поранені з 72-ї бригади. 27 серпня 2014 на території Кіровоградської області, біля Знам'янки колона «Прикарпаття» з декількох десятків військових автомобілів та шкільних автобусів була зупинена спецназівцями; на гвинтокрилi прибув командувач СВ ЗСУ Анатолій Пушняков з представниками військової прокуратури[23][24]. Після перемовин, батальйон здав трофейну зброю, залишив штатне озброєння, після чого одержав дозвіл продовжити рухатися до місця постійної дислокації в смт Делятин.
Згідно з висновком військового керівництва АТО, залишення підрозділом бойових позицій призвело до того, що передові частини українських військ під Іловайськом залишились без прикритого тилу[25], на батальйон покладалася відповідальність за прорив на територію України РДГ росіян і створення «Іловайського котла»[9]. За цим фактом було розпочато розслідування[26][27][28]. Решта батальйону, що відмовилась разом з усіма лишати зону АТО, повернулася на відпочинок 31 серпня; солдати заявили, що планують продовження служби[29].
Зазначається, що ще 25 серпня голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Андрій Троценко офіційно звертався до командування з проханням «вивести батальйон із зони АТО для переформатування та відновлення боєздатності»[30]. Прес-служба Івано-Франківської ОДА опублікувала відповідь РНБО України, датовану 28 серпнем, в якiй говорилося, що згідно з рішенням начальника Генерального штабу як Головнокомандувача Збройних Сил України, батальйон «Прикарпаття» виведено до місця відновлення боєздатності[31][32].
Розслідування
Кримінальне провадження за ч. 2 ст. 402 (непокора) і ч. 2 ст. 404 (опір начальникові) і ч. 3 ст. 409 (уникнення військової служби) Кримінального кодексу України було відкрито 27 серпня військовою прокуратурою Запорізького гарнізону[33]. 4 вересня командир 5-го БТрО був взятий під варту[34]. 5 вересня «Батьківщина» запропонувала внести за комбата 300 000 гривень застави для звільнення його з-під варти. 8-го, комбат Комар був відпущений з Одеського СІЗО під заставу у 60 000 гривень[35].
7 жовтня головний військовий прокурор України — заступник генерального прокурора України Анатолій Матіос назвав втечу батальйону злочином, що стала першопричиною Іловайської трагедії[36].
В свою чергу, у «Проміжному звітi ТСК Верховної Ради з розслідування трагічних подій під Іловайськом» було зазначено
Подальша спроба призначення винним в оточенні Іловайська батальйону територіальної оборони "Прикарпаття" також не спроможна. Не виправдовуючи залишення батальйоном своїх позицій, необхідно сказати, що для оборони Сектору Д, на який припадало 140 км кордону з Російською Федерацією, проти чотирьох батальйонних тактичних груп регулярних військ Російської Федерації одного батальйону територіальної оборони зі стрілецькою зброєю і 300 військовослужбовців, які в основному складаються зі штабу, зв'язківців, тиловиків і ремонтників, що залишились в розпорядженні генерала Литвина П.М., явно не достатньо. Обстановка, що склалась, стала результатом командування військовими діями з боку керівника АТО - начальника Генерального штабу Муженка В.М., а також начальника штабу АТО генерала Назарова В.М.[17].
Покарання виявилося надліберальним та «умовним»: кримінальні справи були відкриті проти п'яти вояків «Прикарпаття». Серед них, командир батальйону Віталій Комар та командир роти Володимир Процький; останній одержав в зоні АТО контузію, вимагає госпіталізації і знаходиться під домашнім арештом"[37]. Кухар 5-го батальйону був засуджений за ст. 407 ч.2 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби), на два роки умовно[38]. Солдат-кулеметник відділення охорони 2-ї роти охорони 5-го батальйону «Прикарпаття» по узгодженню із Надвірнянським районним судом отримав по ст. 402 ч. 1 КК України (непокора) до двох років позбавлення волі з іспитовим терміном[39].
Оцінки
Керівник Центру військово-політичних досліджень на групи «Інформаційний Опір» Дмитро Тимчук вважав, що операція по знищенню вогневих позицій і груп бойовиків в районі Іловайська та зачистці міста була зірвана не відступом 5-го БТрО, а наступом регулярних підрозділів армії РФ. Військовий експерт зазначає:
Ось з цього моменту неможливо зрозуміти, навіщо нас намагаються відволікти від головної теми міркуваннями про те, що операція в Іловайську була спланована правильно, а якби 5-й тербатальон НЕ дезертирував, то не було б трагедії. ... Суть в тому, що слідству необхідно відповісти на початковий питання: КОЛИ саме українське військове керівництво отримало інформацію про масове вторгнення військ РФ (а від кордону до Іловайська все ж танком валити не 5 хвилин), і які заходи вжити для того, щоб не сталося трагедії (прийнялося виводити війська або почало перекидати резерви). Якщо ж така розвідінформація не надійшла, якщо до появи російських вояків під Іловайськ їх ніхто не «побачив», — то з чиєї вини? Відповіді на ці питання будуть головними відповідями в цій історії[40].
В свою чергу, цивільний журналіст і головний редактор інтернет-видання «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов (який, правда, не є ні слідчим, ні військовим спеціалістом) у ходi засiдання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування обставин подій під Іловайськом заявив :
"Вважаю несправедливим і необ’єктивним, що винуватцями поразки вчора військовий прокурор, пан Матіос, назвав батальйон "Прикарпаття", а ще раніше верховний головнокомандувач Порошенко заявив, що винна у всьому 51-ша механізована бригада. Це дуже необ’єктивна оцінка ситуації. 51-ша бригада і батальйон "Прикарпаття" воювали не гірше і не краще будь-якої іншої кадрової частини, де більшість становили малонавчені мобілізовані люди[41].
Розформування
16 січня 2015 року т.в.о. військового комісара Івано-франківського облвійськкомату полковник Олег Мороз на прес-конференції повідомив, що 5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття» розформували:
Батальйон «Прикарпаття» розформований. Документи передаються в архів. Більша частина особового складу батальйону переміщена в інші військові частини[6][7].
На момент розформування в батальйоні залишалися 40 солдатів та офіцерів, які були задіяні в організаційних заходах по розформуванню; 19 військовослужбовців батальйону знаходяться у розшуку[42]. Всього, у Збройних силах України продовжать службу 135 солдатів та офіцерів колишнього 5-го БТрО: у складі 128-ї бригади і в інженерних військових частинах[43].
Потрапили в полон
- Віталій Орлов, місто Коломия, старший лейтенант, начальник автомобільної служби батальйону.[44] Потрапив у полон в середині серпня 2014 року. Звільнений в кінці серпня 2014 року за посередництва колишнього президента Інгушетії генерала Руслана Аушева[45].
Див. також
- Батальйони територіальної оборони України
- Спецпідрозділи охорони громадського порядку в Україні
- Національна гвардія України
- Добровольчий український корпус
Примітки
- ↑ Батальйон Прикарпаття: «ми не дезертири» // В'ячеслав Шрамович ВВС Україна, 29 серпня 2014. з'явилась інформація про те, що військова прокуратура Південного регіону відкрила кримінальне провадження проти батальйону за статтею ухилення від військової служби
- ↑ Анатолій Матіос: РФ системно готувалася до військового сценарію
- ↑ Більше трьохсот бійців «Прикарпаття» підозрюються в дезертирстві
- ↑ Комбата «Прикарпаття» заарештували за дезертирство під Іловайськом
- ↑ Стаття 408. Дезертирство // Кримінальний кодекс. Особлива частина. Розділ ХІХ (ст.401-435). Стаття 408. Дезертирство
- ↑ а б Батальйон «Прикарпаття» розформували // Укрінформ, 16.01.2015 18:23
- ↑ а б Батальйон «Прикарпаття» розформували // iPress.ua, 16 01 2015 19:25
- ↑ «Нас не раз обманювали», — свідки на суді у справі командира батальйону «Прикарпаття» Віталія Комара // kurs.if.ua, п'ятниця, 28 серпня, 2015 18:52
- ↑ а б На суді у справі командира батальйону «Прикарпаття» в Богородчанах заслухають 170 свідків // kurs.if.ua, понеділок, 24 серпня, 2015 Комбатові висунули звинувачення за ст.402, 406 та 409 КПК України (ухиляння від служби в бойовій обстановці, непокора та бездіяльність)
- ↑ Комбат Віталій Комар: «Один підрозділ виїжджав на зерновозі з причепом, найняли його за гроші у місцевих» // Вівторок, 6 Жовтня 2015, 16:46
- ↑ а б в г д 5 батальйон. Як все починалось…
- ↑ Фейсбук Юрія Палійчука
- ↑ а б в Gazeta.ua (5 жовтня 2015). "Один підрозділ виїжджав на зерновозі з причепом, найняли його за гроші у місцевих". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Батальйон «Прикарпаття» не поїде до Слов'янська
- ↑ Батальйон «Прикарпаття» не має чим воювати
- ↑ Батальйон «Прикарпаття»: дезертири чи цапи-відбувайли?
- ↑ а б в г Проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області
- ↑ Котел під Ізварине, — пам'ятати завжди // Анна Новик, Агенція регіональної інформації та аналітики «Galinfo», 10 серпня 2015 11:55
- ↑ а б О 14.20 23 серпня під час постановки задачі по телефону командир в/ч В0120 (5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття») заявив, що зняв усі ввірені йому блокпости і рухається з особовим складом частини в напрямку Тельманове, а далі в напрямку Розівки … О 23.00 23 серпня командир в/ч В0120 в письмовій формі відмовився виконувати бойове розпорядження керівника Сектору Д і далі на зв'язок не виходив. в підсумку, чисельність угрупування склала не більше 700 осіб.
Проміжний звіт ТСК з розслідування трагічних подій під Іловайськом - ↑ Аналіз бойових дій Генштабу: «в Кутейниково стояли наши подразделения сектора „Д“ и подразделения БТрО „Прикарпатье“. Где-то 23 числа я ездил под Старобешево из-под Многополья и заметил, что там уже подразделений нет. Они ушли к Старогнатовке, потом на Розовку и так далее, Мариуполь и дальше-дальше…»
- ↑ ТИЖДЕНЬ.UA «Іловайськ. Частина ІІ.»: «..відступ збірної роти 93-ї бригади панічно вплинув на 5-й батальйон територіальної оборони „Прикарпаття“. В обід 23-го серпня він знявся зі своїх опорних постів та поїхав на захід..»
«.. 23-го серпня з фронту дезертував батальйон „Прикарпаття“, а згодом — і батальйон „Горинь“.» - ↑ Батальйон Прикарпаття: "ми не дезертири", ВВС Україна, 29 серпня 2014
- ↑ Керівництво української армії та прокурор Матіос готували збройну засідку на батальйон «Прикарпаття»
- ↑ 5-й батальйон територіальної оборони Прикарпаття проїхав Кіровоград (ФОТО), Інформаційний портал Кіровоградщини, 27 серпня 2014
- ↑ Першопричиною трагедії під Іловайськом стали дії батальйону «Прикарпаття» — прокурор, Радіо «Свобода», 7 жовтня 2014
- ↑ Батальйон «Прикарпаття»: дезертири чи 300 спартанців?
- ↑ Командир батальйону, який звинувачують у дезертирстві: «Я вивів військових, щоб не привезти додому гору трупів» (Фото)
- ↑ Пятый батальон «Прикарпатье» прибыл из зоны АТО на место постоянной дислокации
- ↑ 31 серпня вночі повернулися решта 15 армійців 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття»
- ↑ ОДА: Батальйон «Прикарпаття» вивели для відновлення боєздатності
- ↑ ОДА: Батальйон «Прикарпаття» вивели для відновлення боєздатності
- ↑ РНБО: 5 батальйон — не дезертири
- ↑ Прокуратура взялася за батальйон «Прикарпаття», який покинув зону АТО
- ↑ Суд арештував командира батальйону «Прикарпаття»
- ↑ Комбата «Прикарпаття» відпустили під заставу, у п'ять разів меншу за присуджену
- ↑ ГПУ знайшла першопричину іловайської трагедії: батальйон «Прикарпаття» оголив фланг // Gazeta.ua, 7.10.2014
- ↑ Прокуратура чекає на командира роти батальйону «Прикарпаття», а він наполягає на госпіталізації
- ↑ Надвірнянський районний суд засудив на два роки умовно кухаря 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» за ст. 407 ч.2 КК України — самовільне залишення військової частини або місця служби.
- ↑ Надвірнянський районний суд засудив військовозобов'язаного, кулеметника 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» до двох років позбавлення волі з іспитовим терміном
- ↑ Тимчук прокоментував звинувачення батальйону "Прикарпаття" в трагедії під Іловайськом
- ↑ Причиною трагедії під Іловайськом стало несвоєчасне ухвалення рішень командуванням, - Бутусов
- ↑ У 5-му батальйоні залишилося 40 військових, ще 19 — у розшуку
- ↑ Стосовно окремих бійців «Прикарпаття», потрібен правовий висновок. Мова йде про майже 40 військовиків, котрі після повернення з зони АТО пропали
- ↑ Терористи взяли у полон бійця батальйону «Прикарпаття»
- ↑ Боєць 5-го батальйону Віталій Орлов з Коломиї повернувся з полону терористів // Газета «Вікна», 29.08.2014
Посилання
- Офіційні втрати
- Сторінка батальйону у ВК
- 5 батальйон. Як все починалось…
- Проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області
.svg)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||