Сидихін Євген Володимирович
Євген Сидіхін | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 жовтня 1964[1] (59 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | актор, актор театру, телеведучий, телеактор | |||
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв | |||
Роки діяльності | 1989 — тепер. час | |||
Діти | Поліна Євгенівна Сидихінаd | |||
IMDb | nm0796606 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Сиді́хін Євге́н Володи́мирович ( нар. 2 жовтня 1964) — російський актор театру і кіно, телеведучий. Лауреат Державної премії Росії (2000).
Біографія
Народився 2 жовтня 1964 року у Ленінграді. В шкільні роки займався боротьбою, став 5-тиразовим чемпіоном Ленінграда.
По закінченні школи вступив на акторський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (курс Ігора Владимирова). На першому курсі призваний до армії.
У 1983 — 1985 роках перебував в лавах Збройних Сил СРСР, проходив військову службу в Афганістані.
Після демобілізації відновив навчання в інституті, закінчивши його у 1989 році (курс Льва Додіна).
У 1989 — 1993 роках працював у театрі імені Ленсовєта.
З 1993 року — актор Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру імені Товстоногова. Зніматись у кіно почав у 1991 році. Деякий час був ведучим програми «Двоє» на НТВ.
Родина
Ще в студентські роки одружився з Тетяною Борковською. Має трьох дочок: Поліну (1988), Аглаю (1998) і Анфісу (2007).
Фільмографія
Знявся у фільмах: «За останнею межею» (1991, Дремов), «Прорив» (1992, вантажник), «Ретро втрьох» (1998, Костя), в українській кінокартині «Остання субота» (1993) тощо.
Література
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумиры всех поколений. М., 1998. — С.580—584;
- Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.524—525;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.94-95.
Посилання
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136446779 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
|