Сагайдак
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2013) |
Сагайдак, Саайдак, Сагадак, Сагодак (запозичнення з монгольської) — назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев'яним футляром зі стрілами, пізніше просто колчан зі стрілами.
Старовинний руський відповідник — туло, ймовірно від слова «тулити» (вкладати).
Рідко — те саме, що лук; чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.
Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на Русі до XVII століття.
Від слова сагайдак походять прізвища Сагайдак, Сагайдачний.
Походження
Назва походить від тюрк. sadaq — сагайдак, монг. sagadag — лук разом зі стрілами.
У літературі
… Тугар був старий вояк і старий ловець,— він не знав, що то тривога. Тож, не говорячи ані слова, не відзиваючися ні до кого, він вихопив важку залізну стрілу з сагайдака, положив на лук і намірявся до звіра…
Пантелеймон Куліш «Чорна Рада»:
… Іще ж по стінах висять і їх шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, шитії золотом ронди, німецькі гаркебузи, сталеві сорочки, шапки-сисюрки…
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |