Плішивець
| село Плішивець | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Гадяцький район | ||
| Рада | Плішивецька сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA53060050160081826 | ||
| Облікова картка | Плішивець | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 808 | ||
| Поштовий індекс | 37323 | ||
| Телефонний код | +380 5354 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°26′37″ пн. ш. 34°12′21″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 34.20583° сх. д.Координати: 50°26′37″ пн. ш. 34°12′21″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 34.20583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
171 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 37300, с.Плішивець, вул.Леніна, 55; тел. 54-4-42 | ||
| Карта | |||
  Плішивець | |||
 Плішивець | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Пліши́вець — село в Україні, в Гадяцькому районі Полтавської області. Населення становить 808 осіб. Орган місцевого самоврядування — Плішивецька сільська рада.
Географічне положення
Село Плішивець знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Кам'яне (Лебединський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дучинці, на протилежному березі - село Бобрик. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Історичні відомості
- За даними на 1859 рік у власницькому та козачому селі Гадяцького повіту Полтавської губернії, мешкало 1838 особи (893 чоловічої статі та 945 — жіночої), налічувалось 179 дворових господарств, існувала православна церква[1].
- Село постраждало внаслідок голодоморів у 1932—1933 і 1946-1947 роках.
Пам'ятки архітектури
Покровська церква була збудована протягом 1902-1906 архітектором-художником І. С. Кузнецовим. Безпосереднім прототипом церкви був дерев'яний Троїцький собор у м. Новомосковську, зведений майстром Я. Погребняком 1778 року.
Заслуга побудови Покровської церкви належить, у першу чергу, архієпископу Парфенію (в миру – Памфілу Андрійовичу Левицькому). Саме йому належить ідея будівництва храму в його рідному селі Плішивець, та саме він займався збиранням коштів. Крім самого храму, було також збудовано дзвіницю та господарчі приміщення, територію обнесено парканом. Поява храму в «українському» стилі є наслідком того, що Парфеній, перебуваючи більшу частину свого архієрейського служіння на кафедрах в Росії (1899-1904 – єпископ Можайський, вікарій Московської єпархії, 1908-1917 – єпископ Тульський), намагався підтримувати контакти з земляками. Одним із них був історик Дмитро Яворницький, котрий на той час працював у Московському університеті. Саме у його колекції владика побачив фотографію церкви у Новомосковську, загорівшись ідеєю побудувати подібну у своєму селі.[2]
У радянський період було розібрано на цеглу дзвіницю та паркан, з самої церкви скинуто куполи та перетворено на зерносховище. З 1989 р. розпочато роботу по відродженню святині: встановлено куполи, перекрито дах при священику Стефану Кавчаку. Закладено пробоїни в стінах, відремонтовано 2/3 підлоги при священику Василю Лило. З 2007 року, при протоієрею Роману Височанському, завершено ремонт підлоги, встановлено іконостас, огороджено та облаштовано територію, облаштовано колодязь,нужник, альтанку, завершується будівництво дзвіниці.
|
|
Покровська церква, 1906 рік
|
Покровська церква, 2008 рік
|
Посилання
Примітки
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 461)
- ↑ Церква у стилі козацького бароко, на яку надихнув Яворницький
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |