Каратницький Роман
| Роман Каратницький | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1 квітня 1893 с. Григорів, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 26 жовтня 1970 (77 років) м. Прага |
| Країна |  ЗУНР |
| Приналежність | УГА |
| Роки служби | 1918-1922 |
| Звання |  Хорунжий (файнріх),поручник |
| Формування |  УСС УГА |
| Командування | комендант Гуцульської сотні 1–го піхотного полку 1-ої бригади УСС |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 Українсько-радянська війна |
Роман Каратницький (1 квітня 1893 р., с. Григорів[1], нині Монастириського р-ну Тернопільскої області – 26 жовтня 1970, м. Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч у Чехословаччині. Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
Життєпис
Народився 1 квітня 1893 року в с. Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) у сім'ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862 - 1900 с. Григорів) та Ольги з роду де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889 р. у Чернівцях, загинув 14 серпня 1916 р. під Потуторами на Тернопільщині [2] (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с. Лісники на Бережанщині).
Австрійська армія
З початком Першої світової війни був покликаний у ряди австро-угорської армії, де воював у званні капрала у складі 5 запасної роти 24 пішого полку. У першій половині 1915 р. - поранений у верхню частину лівої руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня[3]. Наслідки напевно цього поранення він проніс через усе життя; у чехословацьких документах вказано, що його ліва рука паралізована[1].
УСС
Вступив до Легіону УСС, на 01 червня 1916 р. – підхорунжий у 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[4]. Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.
УГА
У 1918 р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові[5], комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 1 березня 1919 р. був підвищений у званні до четаря[6], пізніше поручник. Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р. Збруч. На інтерновануванні в Чехословаччині перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" у складі робітничих сотень у Ружомберку[7] та Жиліні[8] (Чехословаччина, нині Словаччина).
Після визвольних змагань
У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» у Празі, з 1935 р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у Празі[9], з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів[1].
З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах Праги та місті Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство Чехословацької Ресубліки, за документами якої носив ім'я Roman Karatnický[1].
Станом на 1926 рік працював клерком у Страховій компанії "Прага", у 1933 р. так само клерк, точне місце роботи не вказано[1].
19 квітня 1933 року Роман Каратницький на Жижкові у Празі побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у Празі народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в Легіоні УСС брата[1].
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у Празі.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки - 4911-К 823/23
- ↑ Поіменний список бойових відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65
- ↑ Nachrichten über Verwundete und Kranke ausgegeben am, No 427
- ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
- ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
- ↑ Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. – Вінніпег, 1960. -С. 68,317
- ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.- С. - 24.
- ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.- С. - 11
- ↑ Наріжний С. Українська еміграція. – Прага, 1942 – С.-241
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
