Краковець
| смт Краковець | |||
|---|---|---|---|
| |||
,_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83_%D0%A3%D0%9F%D0%90,_%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%83.jpg)
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Яворівський район | ||
| Рада | Краковецька селищна рада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1320 | ||
| Статус | із 1940 року | ||
| Площа | 1.46 км² | ||
| Населення | ▲ 1146 (01.01.2017)[1] | ||
| Густота | 757,5 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 81033—034 | ||
| Телефонний код | +380 3259 | ||
| Географічні координати | 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д.Координати: 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 209 м | ||
| Водойма | р. Шкло, Краковецьке озеро
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Яворів | ||
| До станції: | 23 км | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 23 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 72 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець | ||
| Карта | |||
  Краковець | |||
 Краковець | |||
| |||
|
| |||
Кракове́ць — селище міського типу Яворівського району Львівської області України. Розташоване між річками Шкло та Ожомлею, за 19 км на захід від районного центру і за 21 км від залізничної станції Яворів.
Історія
Краковець вперше згадується в історичних документах за 15 століття. У 1425 році містечку було надане магдебурське право.
У 1590 р. за сприяння власника міста князя Острозького Олександра було збудовано замок, який не зберігся.[2] Про нього згадував в своїх спогадах німецький мандрівник Ульріх фон Вердум.
Кальвінський збір, що діяв у місті, був заснований в 16 столітті за сприяння самбірського войського Станіслава Фредра. Припускають, був закритий за ініціятивою Перемиського єпископа РКЦ Мацея Пстроконського[3] 1604 року, а будівлю повернули католицькій громаді міста.
Куропатніцький у своїй праці «Geografia Galicyi» згадував про значну колекцію цінних речей в замку Іґнатія Цетнера, зокрема, ікон, портретів, книг, монет, табакерок, опудал птахів, які зникли безвісти.
Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста. Але 27 березня 1934 р. Краковець знову його отримав[4]. На 01.01.1939 у місті було 1840 жителів (640 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 350 поляків і 770 євреїв)[5].
Радянський період
17 січня 1940 р. Краковець став райцентром Львівської області.
В березні 1941 р. організовано колгосп ім. Т. Г. Шевченка.
У роки ІІ Світової війни жителі Краковця м. Каранкевич та С. Адамчик допомагали червоноармійцям, за що були розстріляні гітлерівцями. У боях за Краквець у 1944 р. загинув Герой Радянського Союзу Г. П. Карюкін.
До заборони УГКЦ в 1946 році Краківець був осідком Краковецького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також Передвір'я, Будзинь, Руда-Краковецька і Гуки.
На території селищної ради у 60-их рр. ХХ ст. діяв колгосп "Прикордонник", який посідав 1392 га орної землі. Із зернових - вирощували пшеницю та жито, а з технічних - льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Побудували молочарню, льоносушильню, льонопереробний пункт.
Сучасність
15 липня 1990 року на головному майдані села було закладено пам'ятний камінь, а 1997 року на тому місці було споруджено пам‘ятник Романові Шухевичу — військовому, роботи скульптора Петра Штаєра та архітектора Володимира Блюсюка[6].
На початку 1998 року на кордоні з Польщею введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску «Краківець» — Корчова пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча Степана Лукашика.
-
-
Краковець — Корчова -
Латинський («польський») цвинтар -
Пам'ятник Роману Шухевичу у Краковці
.jpg)
Пам'ятки архітектури
- Час фундації та будівництва першого костелу в місті невідомий.
- Сучасний Костел святого апостола Якова (Якуба, 1785—1787) — існуючий храм в неокласичному стилі, збудований коштом дідича Іґнація Цетнера.
У 1846 р. мурована святиня мала 7 вівтарів. Була освячена («консекрована») в 1854 році.
Відомі люди
Народились
- Гурко Богдан-Ярослав Романович — фахівець у галузі механіки.
- Шухевич Юрій Йосипович — український співак, інженер, брат Романа Шухевича.
Пов'язані з Краковцем
- Кохановський Іван — український суддя, громадсько-політичний діяч.
- Францішек Фредро
- Єжи Фредро
- Острозький Олександр
- Анна Алоїза Острозька-Ходкевич
- Белжецькі
- Іґнацій Цетнер
- Анна з Потоцьких — донька Іґнація, княжна лотаринзька, фундаторка «закладу хворих» в місті, дружина, зокрема, димерського старости Каєтана Потоцького[7]
- Леон Потоцький
- Любомирські
Див. також
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Krakowiec (пол.)
- ↑ Kowalska Halina. Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — Tom XXІX/2, zeszyt 121. — S. 267. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 30.
- ↑ Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам’ятники командиру УПА в Україні
- ↑ Anna hr. Cetner h. Przerowa (ID: 2.899.112)
Джерела та література
- Данилюк Ю. Краковець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 290. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Мамчур О. І. Краковець // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4. — С. 178—179.
- «Історія міст і сіл УРСР. Львівська область», 1968. — С. 927.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 312—322. (пол.)
- Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.)
Посилання
| |||||||
| |||||