Краковець
| смт Краковець | |||
|---|---|---|---|
| |||
,_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83_%D0%A3%D0%9F%D0%90,_%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%83.jpg)
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Львівська | ||
| Район | Яворівський | ||
| Рада | Краковецька селищна рада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1320 | ||
| Магдебурзьке право | 1425 | ||
| Статус | із 1940 року | ||
| Площа | 1,46 км² | ||
| Населення | ▲ 1146 (01.01.2017)[1] | ||
| Густота | 757,5 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 81033, 81034 | ||
| Телефонний код | +380 3259 | ||
| Географічні координати | 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д.Координати: 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 209 м | ||
| Водойма | річка Шкло, Краковецьке озеро
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Яворів | ||
| До станції: | 23 км | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 23 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 2 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 1; тел. 2-24-58 | ||
| Голова селищної ради | Мамчур Ольга Іванівна | ||
| Карта | |||
  Краковець | |||
 Краковець | |||
| |||
|
| |||
Кракове́ць — селище міського типу Яворівського району Львівської області України. Розташоване між річками Шкло та Ожомлею, за 19 км на захід від районного центру і за 21 км від залізничної станції Яворів.
Історія
Поселення вважається заснованим 1320 р., хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 р., а 1425 р. містечку було надане магдебурзьке право[2].
Того ж року було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел у Краківці. У XVI-першій половині XVII ст. парафія належала кальвіністам, у костелі діяв, так званий кальвінський збір, що був заснований у XVІ ст. за сприяння самбірського войського Станіслава Фредра. Припускають, що він був закритий за ініціативою перемиського єпископа РКЦ Мацея Пстроконського[3] 1604 р., а будівлю повернули католицькій громаді міста.
У 1590 р. за сприяння власника містечка князя Олександра Острозького було споруджено замок, який до наших днів не зберігся[4]. Про нього згадував в своїх спогадах німецький мандрівник Ульріх фон Вердум. Після першого поділу Польщі 1772 р. містечко відійшло до Австрії, а від 1867 р. — у складі Австро-Угорщини. Краковець побіжно охарактеризував австрійський географ Бальтазар Гакет у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795 рр. через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», в частині, присвяченій маршрутові 1794–1795 рр. зі Львова через Карпати та інші міста до Нового Сонча.
По смерті Острозького Краковець стає власністю Белзецьких, пізніше надовго стають власністю Цетнерів, потім були Потоцькі, які у 1845 р. продали краковецький маєток без меблів, ікон, картин, порцеляни, колекцій бронзи, книг, монет, табакерок, опудал птахів князю Адаму Любомирському. Про цей прикрий випадок згадував Еварист Анджей Куропатницький у своїй праці «Географія або детальний опис королівств Галіції та Лодомерії»[5], потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця та фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла у 1942 р.)[4].
Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста, але 27 березня 1934 р. Краковець знову його отримав[6].
Станом, на 1 січня 1939 р. у місті було 1840 мешканців (640 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 350 поляків та 770 юдеїв)[7].
Радянський період
17 січня 1940 р. Краковець став райцентром Львівської області. У березні 1941 р. організовано колгосп імені Т. Г. Шевченка.
Під час німецької окупації за допомогу червоноармійцям були розстріляні місцеві мешканці Каранкевич М. та Адамчик С..
27 липня 1944 р. в ході львівсько-сандомірської наступальної операції радянських військ Герой Радянського Союзу, командир танкової роти, старший лейтенант Геннадій Корюкін у складі передового загону 45-ї гвардійської танкової бригади форсував річку Сян поблизу с. Висоцько та намагався у результаті стрімкої атаки оволодіти с. Острів, але усі радянські танки, що переправилися через річку були знищені вогнем німецької артилерії, а сам Корюкін загинув та пізніше був похований на краковецькому цвинтарі[8].
До заборони УГКЦ у 1946 р. Краківець був осідком Краковецького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також Передвір'я, Будзинь, Руда-Краковецька та Гуки (нині — частина села Коханівка.
1957 р. Краковець отримав статус селища міського типу[2].
На території селищної ради у 1960-их рр. діяв колгосп «Прикордонник», який посідав 1392 га орної землі. Із зернових — вирощували пшеницю та жито, а з технічних — льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Спорудили молочарню, льоносушильню та льонопереробний пункт.
Сучасність
15 липня 1990 р. на головному майдані села було закладено пам'ятний камінь, а 1997 р. на тому місці було споруджено пам‘ятник Романові Шухевичу — військовому, роботи скульптора Петра Штаєра та архітектора Володимира Блюсюка[9].
На початку 1998 р. на кордоні з Польщею введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску «Краківець» — Корчова з пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча Степана Лукашика.
-
Митний перехід «Краковець-Корчова» з українського боку -
Митний перехід «Краковець-Корчова» з польського боку -
Латинський цвинтар. Фігура Матінки Божої з немовлям -
Пам'ятник Роману Шухевичу у Краковці
.jpg)
Пам'ятки архітектури
- Час фундації та будівництва дерев'яного костелу в місті невідомий, але відома дата його концекрації — 29 травня 1744 р.[2].
- Костел святого апостола Якова — діючий римо-католицький храм, споруджений у 1785—1787 рр. коштом дідича Ігнатія Цетнера у стилі неокласицизму на заміну старому дерев'яному костелу 1744 р. побудови. У 1846 р. проведена реконструкція святині, по якій храм мав вже 7 вівтарів, а 1854 р. — освячений. Через спустошливі пожежі протягом XVII-XVIII ст. костел неодноразово відбудовувався, переважно — коштом Цетнерів[2]. На початку ХХ ст. вхід прикрашав великий портик на чотирьох колонах. У вересні 1939 р. святиня зазнала пожежі, під час якої повністю вигорів інтер`єр костелу. 1946 р. храм був закритий радянською владою, а саме приміщення у 1958 р. координально перебудували (високу наву святині розділили на три поверхи) під виробничі потреби та згодом відкрили завод «Ритм» — структурний підрозділ Львівського заводу телеграфної апаратури, що спеціалізувався на виробництві плат друкованого монтажу для потреб систем зв'язку військового призначення[4]. У 2000 р. костел передано в користування римо-католицькій громаді Краковця, яка почала його відновлення[10]. 15 листопада 2000 р. архієпископ-митрополит Львівський Мар'ян Яворський освятив тимчасову каплицю у поверненому костелі[2].
Відомі люди
Народились
- Гурко Богдан-Ярослав — фахівець у галузі механіки.
- Шухевич Юрій — український співак, інженер, брат Романа Шухевича.
Пов'язані з Краковцем
- Кохановський Іван — український суддя, громадсько-політичний діяч.
- Францішек Фредро — каштелян любачівський; вдало оборонив Любачів від нападу татар-ногайців.
- Єжи Фредро — войський самбірський.
- Острозький Олександр
- Анна Алоїза Острозька-Ходкевич
- Белжецькі
- Ігнатій Цетнер
- Анна з Потоцьких — донька Ігнатія Цетнера, княжна лотаринзька, фундаторка «закладу хворих» в місті, дружина, зокрема, димерського старости Каєтана Потоцького[11]
- Леон Потоцький
- Любомирські
Див. також
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ а б в г д Краковець. Костел св. Якова Апостола
- ↑ Kowalska —H. Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — Tom XXІX/2, zeszyt 121. — S. 267. (пол.)
- ↑ а б в Краковець
- ↑ Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi...S.35-36
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 30.
- ↑ Корюкин Геннадій Петрович (рос.)
- ↑ Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам’ятники командиру УПА в Україні
- ↑ Краковець: костел св. ап. Якова
- ↑ Anna hr. Cetner h. Przerowa
Джерела та література
- Данилюк Ю. Краковець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 290. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Мамчур О. Краковець // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4. — С. 178—179.
- Данилюк Ю. Краковець // Енциклопедія історії України: Кон-Кю / Смолій В.(голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — 568 с.
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П.(голова) та ін. — Київ : Головна редакцыя УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 927.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 312—322. (пол.)
- Ewaryst Andrzej Kuropatnicki (hrabia) Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi. — Lwow : Nakł. W. Manieckiego, 1858. — 100 s. (пол.)
- Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.)
- Hacquet B. Hacquet's neueste phisikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788–1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpathen. — Nürnberg: Raspe, 1791. — 291 s.(нім.)
Посилання
| |||||||
| |||||