Холодний Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мико́ла Григо́рович Холо́дний (* 22 червня 1882, Тамбов, Росія — † 4 травня 1953, Київ) — український ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог. Член-коренпондент (від 1925 року), дійсний член (від 1929 року) АН УРСР. Заслужений діяч науки УРСР (1944).

Біографічні дані

1906 року закінчив Київський університет, після чого працював у ньому (до 1941 року). Від 1926 року — професор Київського університету, завідувач кафедр фізіології і анатомії рослин, мікробіології (останнню заснував 1933 року). Одночасно (від 1920 року) — науковий співробітник Академії наук УРСР, у 1931—1949 роках — завідувач відділу Інституту ботаніки АН УРСР, якому 1971 року надали його ім'я.

Нагороджений орденом Леніна.

АН УРСР встановила премію імені Миколи Холодного.

Наукова діяльність

Автор понад 200 праць, присвячених різним питанням фізіології, анатомії та екології рослин, мікробіології та ґрунтознавства.

Основоположник фітогормональної теорії тропізмів, що пояснює ростові рухи рослин. Майже одночасно і незалежно від Холодного аналогічні ідеї висловив і обґрунтував експериментальні дані голландський фітофізіолог Ф. Вент (1928). У світі відома як гіпотеза Холодного-Вента.

Іншим важливим внеском у науку Холодного була розробка проблеми летких органічних сполук атмосфери та з'ясування їх біологічної ролі.

Провів досліди із штучної стимуляції розвитку рослин, яку широко застосовують у сільськогосподарській практиці в усьому світі. Велику цінність становлять його дослідження з морфології та фізіології залізобактерій.

Запропонував нові методи обліку кількості ґрунтових бактерій. Розробляв загальнобіологічні питання — виникнення життя на Землі, еволюційної теорії, історії науки тощо.

Твори

  • Избранные труды. — Т. 1—3. — К., 1956—1957.

Література