Жулин
| село Жулин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Рада | Жулинська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA46100230130090349 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1240 |
| Населення | 968 |
| Площа | 1,2 км² |
| Густота населення | 806.670 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82470 |
| Телефонний код | +380 +3803245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д.Координати: 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
327 м |
| Водойми | річка Стрий |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82470, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Жулин, тел. 65-3-84 |
| Карта | |
  Жулин | |
 Жулин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Жулин — мальовниче село біля підніжжя Карпат з населенням у 968 осіб. Розташоване за 12 кілометрів від районного центру міста Стрий.
Межує з селами Нижньою Лукавицею, Долішнім, Верхньою Лукавицею, Семигиновом, Братківцями, Гірним, Дулібами. Між Жулином і Семигиновом виявлено курганне поховання кінця ІІІ-початку ІІ тисячоліття до нової ери, що належить до підкарпатської культури з центром у Кавську.
Історичні відомості
Перші письмові згадки про церкву належать до 1507, 1515 рр. і містяться в податкових реєстрах. Як свідчить вкладний напис на рукописному Євангелії ХVІ ст., подружжя Леонтій і Пазя дали оправити його для сільської церкви. На початку ХVІІІ ст. на пагорбі за річкою споруджено за зразком латинських Станинський, Францішек Млоцький, Ожеховський, пан Баранський.
За переказами, село засновано в ХІ-ХІІІ ст., згідно з ЛОАТП – у 1346 р., перша письмова згадка належить до 1466 р. Проте на підставі сказаного вище заснування села слід віднести далеко в глибину часу. У 1620 р. татари спалили село, а жителів забрали в полон або вбили.
Поступово воно відродилось. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, почасти риболовством. За панщини вони мусили безплатно працювати на пана від 6 до 3 днів (1 особа з двору), платити податок натурою і грішми, возити на ярмарок панське збіжжя, виконувати різні шарварки, роботи "на ґвалт".
У ХVІІІ- на початку ХІХ ст. селяни сплавляли дерево р. Стрий для будівництва річкових суден. Давніше існувала солеварня, де виварювали кухонну сіль із солоних джерел на теренах села. На початку ХІХ ст. споруджено залізну гуту, що діяла до середини ХІХ ст. Згодом жителі торгували і працювали в м. Стрию. У 1790 р. австрійський цісар надав Жулину статус містечка з маґістратом, щорічними ярмарками.
Культові споруди
1797-1802 рр. коштом дідича села, каштеляна волинського Францішка Млоцького споруджено і освячено кам’яний однонавний костел Небовзяття Пресвятої Богородиці. Після Другої світової війни недіючий.
Храмове свято – на свято Великомучениці Параскеви 10 листопада
Відомі особистості
Мешканець села Маркус Яким — був діячем РУРП, делегатом Української Національної Ради ЗУНР, предсталяв Стрийський повіт.[1]
В поселенні народився:
- Цимбаліста Василь Володимирович (* 1967) — український художник.
Див. також
Примітки
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Жулин: замок. Форум. Процитовано 29 березня 2016.