Когуч Павло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:22, 18 жовтня 2018, створена Oleh z Kalusha (обговорення | внесок) (шаблон, джерела)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Михайлович Когуч
 Поручник
Загальна інформація
Народження1922(1922)
с. Павлівка, Тисменицький район, Івано-Франківська область
Смерть24 лютого 1946
біля с. Глибока, Богородчанський район, Івано-Франківська область
Псевдо«Боян»
Військова служба
Роки служби19431946
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
Формування
Командування
командир сотень УПА «Заведії» та «Месники»
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1945

Павло Михайлович Когуч («Олесь», «Павло», «Пробій», «Славко»; 9.09.1923, с. Павлівка, Тисменицький район, Івано-Франківська область — 14.02.1951, біля с. Вікторів Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) — український військовий діяч, поручник Української повстанської армії, командир сотень УПА «Заведії» та «Месники», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис

Освіта — середня спеціальна: закінчив гімназію та педкурси. За фахом — вчитель. Працював вчителем у с. Рибне Тисменицького р-ну. Активний член товарист «Пласт», «Сокіл» та «Просвіта», особливо відзначався у драматичному та хоровому гуртках, місцевій футбольній команді «Пробій». Член ОУН із кінця 1930-х рр. В роки німецької окупації за дорученням ОУН працює в українській допомоговій поліції (1942—1943). В УНС із 1943 р., інтендант сотні «Різуна». Закінчив старшинську школу УПА «Олені» (07.1944). Командир чоти сотні УПА «Заведії» (07.1944-01.1945), командир сотні УПА «Заведії» ТВ 22 «Чорний Ліс» (01.-04.1945). 7.04.1945 р. у бою в с. Посіч Тисменицького р-ну тяжко поранений у праву руку, тривалий час лікувався. Командир сотні УПА «Месники» куреня «Смертоносці» (літо 1945 — осінь 1947). Восени 1947 р. після розформування відділу перейшов в лави збройного підпілля ОУН. Організаційний референт (осінь 1947 — 09.1950), а відтак керівник (09.1950-02.1951) Станиславівського надрайонного проводу ОУН. Загинув у криївці під час сутички з опергрупою відділу 2-Н УМДБ. Старший булавний (?), поручник (22.01.1946) УПА; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА (1945).

Джерела та література