122-мм гаубиця Д-30
| 122-мм гаубиця Д-30 | |
|---|---|
 Гаубиця Д-30А | |
| Тип | Гаубиця |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1963-досі |
| Оператори | Радянський Союз та союзники. |
| Війни | Холодна війна, регіональні конфлікти, Війна на сході України. |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Ф. Ф. Петров |
| Розроблено | 1950-ті |
| Виробник | Завод № 9 |
| Виготовлення | 1963-досі |
| Варіанти | Див. модифікації |
| Характеристики | |
| Вага | Бойова: 3210 кг |
| Довжина | Похідна: 5,4 м |
| Довжина ствола | Ствол: 38 калібрів |
| Ширина | Похідна: 1,9 м |
| Висота | Похідна: 1,6 м |
| Обслуга | 1+7 |
| Калібр | 122 мм |
| Відбій | гідропневматична |
| Лафет | тринога |
| Підвищення | -7°…70° |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | Максимальна: 10-12 на хвилину Бойова: 5-6 на хвилину |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 15,4 км 21,9 км (активно-реактивний снаряд) |
122-мм гаубиця Д-30 у Вікісховищі | |
122-мм гаубиця Д-30 (Індекс ГРАУ 2А18) — гаубиця, створена в Радянському Союзі в кінці 1950-тих років в ДКБ-9 під керівництвом Ф. Ф. Петрова. Ймовірно, що при створені були використані напрацювання німців часів Другої світової війни. Була прийнята на озброєння та розпочато серійне виробництво з початку 1960-тих на артилерійському заводі № 9 (Єкатеринбург, нині — ВАТ «Завод № 9»). Належить до числа наймасовіших артилерійських знарядь[1]. В народі носить прізвисько "Жаба".[2]
Гаубиця Д-30 призначена для виконання таких основних завдань:
- знищення й придушення живої сили противника, відкритої і тієї, що знаходиться в укриттях польового типу (у окопах, бліндажах, землянках)
- знищення й придушення вогневих засобів піхоти противника
- руйнування деревоземляних вогневих точок (ДЗОТів) та інших споруд польового типу
- різання проходів в мінних полях і дротових загородженнях
- боротьба з артилерією, мотомеханізованими засобами і танками противника.
На озброєнні 35 країн, без урахування країн СНД, знаходиться близько 3600 гармат.
У гаубиці застосовано роздільно-гільзове заряджання.
Конструкція лафета гаубиці забезпечує круговий обстріл при кутах піднесення ствола від −5° до +18° і стрілянину при кутах піднесення від −7° до +70°, коли казенна частина знаходиться в секторах між суміжними станинами.
Тяговий засіб гаубиці — автомобіль Урал-4320. Найбільша допустима швидкість по хороших дорогах з асфальтовим або бетонним покриттям до 80 км/год. Гаубиця споряджається також лижною установкою для транспортування по глибокому сніжному покриву. Стрільба з лижної установки неможлива.
Модифікації
В Радянському Союзі були створені такі модифікації гаубиці Д-30:
- Д-30 — базова модель гаубиці.
- Д-30А/2А18М — модернізований варіант, остання серійна модель, у виробництві щонайменше з 1978 р. Станом на 2006–2013 рр перебувала у виробництві.
- Д-30А-1/2А18М-1 — варіант гаубиці Д-30А з напівавтоматичним досилачем снаряду. Станом на 2006–2013 рр може бути виготовлена на замовлення.
- САУ 2С1 «Гвоздика» — самохідна артилерійська установка на базі шасі МТ-ЛБ. Має гармату 2А31 створену на основі гаубиці Д-30.
Номенклатура боєприпасів
Основні боєприпаси
Для стрільби з гаубиці 2А18 застосовують бойові, практичні, та холості постріли[3].
Бойові та практичні постріли складаються з двох окремо зібраних частин, що досилають послідовно в камору гаубиці:
- снаряда з вкрученим підривником;
- гільзи з метальним зарядом, засобом запалення та обтюраційним приладом.
Снаряди з вкрученим підривником називають остаточно спорядженим.
Снаряди, в які вкручено замість підривника холосту втулку, називають неостатньо спорядженими.
Постріли з осколково-фугасними снарядами з підривником РГМ-2 призначені:[3]
- для знищення живої сили та вогневих засобів супротивника, що знаходяться в окопах, траншеях, ходах сполучення і опорних пунктах, а також за межами укриттів;
- для придушення і руйнування спостережних пунктів і захисних споруд польового типу;
- для пробиття проходів у загородах;
- для придушення тилів супротивника (залізничних вузлів, штабів, скупчення військ).
Ці постріли можуть бути використані (якщо відсутні постріли з кумулятивними снарядами) для стрільби по броньованих цілях.
Постріли з осколково-фугасними снарядами з підривниками В-90, АР-30 та АР-5 призначені для стрільби на враження та придушення наземних цілей розривами в повітрі, а також для створення повітряних реперів для цілєвказівки.
Постріли зі снарядом Ш1, наповнені стрілоподібними елементами з дистанційною трубкою ДТМ-75 призначені для враження відкрито розташованої живої сили супротивника[3].
Постріли з кумулятивним снарядом що обертається або ні призначені для стрільби по танках, самохідних артилерійських установках, та інших цілях з потужним броньовим захистом. У випадку потреби їх можна використовувати для стрільби по стінках оборонних споруд, для враження живої сили та неброньованої техніки[3].
Постріли з димовими снарядами призначені для засліплення спостережних та командних пунктів, вогневих точок і живої сили супротивника. Крім того, димові снаряди застосовують для задимлення окремих ділянок місцевості шляхом встановлення димових завіс, для цілєвказівки, сигналізації, пристрілювання для визначення напряму та швидкості вітру в районі цілі[3].
Постріли з освітлювальними снарядами призначені для освітлення місцевості зайнятої місцевості, з метою спостереження за його діями, ведення прицільного вогню, розвідки цілей, проведення пристрілювання та контролю за результатами стрільби на враження. Вони також можуть бути використані для сигналізації та постановки світлових орієнтирів та створів, що вказують на напрям руху[3].
Постріли з агітаційними снарядами призначені для перекидання до розташування супротивника агітаційної літератури.
Практичні постріли зі снарядами з інертним спорядженням призначені для навчальних стрільб.
Холостий постріл призначений для імітації стрільби бойовими пострілами. Снаряд до комплекту холостого пострілу не входить.
Дія осколково-фугасних боєприпасів
При стрільбі осколково-фугасними снарядами з підривачем РГМ-2 в залежності від установки підривача можливо отримати різну дію снаряда:[4].
- осколкову,
- фугасну, або
- фугасну з затримкою.
При встановлені підривача на осколкову дію снаряд вибухає на поверхні перепони. З цією установкою ведуть вогонь по живій силі, вогневим точкам, техніці, дротових загородах, інших наземних цілях та спорудах. Мерзлий або твердий ґрунт підвищує осколкову дію снаряду[4].
При встановлені підривача на фугасну дію снаряд вибухає після того, як дещо заглибиться у перепону. Цю установку використовують для руйнування окопів та легких польових укріплень[4].
При встановленні підривача на фугасну дію з затримкою снаряд встигає заглибитись у перепону ще більше, і тому вогонь з цією установкою використовують для руйнування міцніших польових укріплень (бліндажі, цегляні та кам'яні споруди). З цією установкою ведуть і рикошетну стрільбу[4].
При стрільбі осколково-фугасними снарядами з радіопідривачами АР-30 та АР-5 в залежності від установки підривача отримують різну висоту вибуху над ціллю[4].
Підривач В-90 дозволяє налаштовувати вибух снаряда у заданій точці траєкторії або після незначного заглиблення у перепону[4].
Обслуга 122-мм гаубиці Д-30
- 1-й номер — навідник: працює на прицільних пристроях і за допомогою поворотного і підйомного механізмів проводить горизонтальне і вертикальне наведення.
- 2-й номер — замковий: відкриває і закриває затвор, слідкує за відкатом ствола.
- 3-й номер — заряджаючий: заряджає систему снарядом і зарядом.
- 4-й номер — встановлювач: спеціальним ключем переводить підривач в положення «осколковий» або «фугасний» згідно команди.
- 5-й номер — зарядний: складає заряди, збирає невитрачені пучки пороху і складає їх в ящики.
- 6-й номер — снарядний: підносить снаряди, збирає стріляні гільзи і складає їх в ящики.
Це дії при веденні стрільби.
Бойове застосування
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Російсько-українська війна
Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачає відведення гаубиць калібром 122-мм (Д-30 та 2С1 «Гвоздика») на 16 км від лінії зіткнення[5][6]. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачає створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше[7].
Встановлені як пам'ятник
| Місце знаходження | Фото |
|---|---|
| Музей дальньої авіації у м. Полтава | [1][недоступне посилання з грудня 2018] |
Примітки
- ↑ 122-мм гаубица Д-30/2А18. Military Russia. 23.06.2014.
- ↑ СЦКК: Місія ОБСЄ зафіксувала на Луганщині артилерію бойовиків. 112.ua (укр.). Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ а б в г д е (ТО, ч. 3; с. 7)
- ↑ а б в г д е (ТО, ч. 3; с. 14)
- ↑ ОБСЄ оприлюднила текст мінського Меморандуму. Голос Америки. 20 вересня 2014.
- ↑ У Мінську домовились про буферну зону на сході – Кучма. Громадське телебачення. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 2 грудень 2018.
- ↑ Комплекс мер по выполнению Минских соглашений. Президент России. 12 лютого 2015.
Література
- 122-мм Гаубица Д-30 (2А18). Техническое описание и инструкция эксплуатации. Т. Часть III. Боеприпасы. М.: Воениздат МО СССР. 1979.
Див. також
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: D-30 122 mm howitzer |
- 122-мм гаубица Д-30/2А18. Military Russia. 23.06.2014.
|
Це незавершена стаття про артилерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![[1]](https://scontent-frx5-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/27625123_2006838109583886_8302529903263918568_o.jpg?oh=eff50fbcdbe3e4c3f2726ddf059456a3&oe=5B354941){kind=link}