Багрій Олександр Васильович

|матір=

Багрій Олександр Васильович
Народився	23 квітня 1891(1891-04-23) Летичів, нині Хмельницька область
Помер	22 червня 1949(1949-06-22) (58 років) Баку
Місце проживання	Самара
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	дипломат, викладач університету, бібліограф, літературознавець
Alma mater	Історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира
Заклад	Самарський державний університет Бакинський державний університет
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук (1925)

Олекса́ндр Васи́льович Багрі́й (* 11 квітня (23 квітня за новим стилем) 1891, Летичів, нині Хмельницької області — † 22 червня 1949, Баку) — український літературознавець, бібліограф та дипломат.

Життєпис

Народився 23 квітня 1891 року в містечку Летичеві на Поділлі. У 1900 році вступив до Уманської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, учень академіка Володимира Перетця. Володів французькою, німецькою та польською мовами.

Був викладачем в одній з київських шкіл. Згодом переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті. З 1917 року працював у Самарському вищому педагогічному інституті, завідував кафедрою російської літератури.

У 1918 році — працював консулом Української Держави у Самарі (РРФСР).

У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту.

У 1922 році переїхав до Баку. Працював викладачем російської літератури в Азербайджанському державному університеті.

У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив.

У 1926 році підготував наукову працю «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період друкарства (1820—1923). У збірник включено більше 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик з фольклору азербайджанського народу. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії.

У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану»

У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ). Брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». Досліджував фольклорну спадщину професора Л. Лопатинського, який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». У складі групи вчених, вперше систематизував спадщину Л. Лопатинського у царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії.

У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн».

У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН).

У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків».

Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; "До рукописної традиції поширення "Кобзаря"Т. Г. Шевченка"; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О. В. Багрія в Азербайджані було засновано нову наукову галузь — шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості Т. Г. Шевченка.

У 1939 р. вчений був призначений першим деканом філологічного факультету АДУ.

У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства.

У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки.

Помер 24 червня 1949 року після тривалої хвороби.

Твори

Опублікував понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень з питань літератури, фольклору та бібліографії.

• Шевченко і Квітка-Основ'яненко // Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. — Харків, 1929.
• Т. Г. Шевченко. — Т. 1—2. — Харків, 1930—1931.
• Киевский список Чуда свт. Николая об утопшем детище // Изв. Отделения русского языка и словесности Имп. Академии наук. СПб. 1914. Т. 19/2
• В защиту ценностей духа, Самара, 1918;
• Шевченковская студия, Владикавказ, 1923;
• Литературные поминки: (Библиографические заметки) «Известия Горского института народного образования», 1923
• Шевченко в русских переводах, Баку, 1925;
• Шевченко в литературной обстановке, Баку, 1925;
• Формальный метод в литературе (Библиографическое пособие), вып. I, Владикавказ, 1926; вып. II, Баку, 1927;
• Указатель по народной словесности Кавказа, Баку, 1926;
• Русская литература XIX и первой части ХХ вв.: Пособие к лекциям. — Баку: Восточный факультет АГУ. — 1926;
• Литературный семинарий, Баку, 1926;
• Древнерусское сказание…
• Фольклор Азербайджана и прилегающих стран. Т.1. Баку, 1930, и др.

Література

• Бажинов І. Д. Багрій Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 63—64.
• Багрій Олександр Васильович // Твої люди, Летичівщино (Відомі люди нашого краю). – Летичів, 2009. – С. 7.
• Багрій Олександр Васильович //Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 3. – К., 2011. – С. 13-14.
• Назаренко Є. Шевченкознавець з Летичева // Поділля. – 1993. – 22 верес. – С. 4.