Юзеф Бек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:03, 21 березня 2019, створена Andrew J.Kurbiko (обговорення | внесок) (clean up, typos fixed: Прусії → Пруссії за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Бек
пол. Józef Beck
Юзеф Бек
Юзеф Бек
Міністр закордонних справ Польщі
2 листопада, 1932 — 20 вересня, 1939
ПрезидентІгнацій Мосцицький
ПопередникАугуст Залескі
НаступникАугуст Залескі

Народився4 жовтня 1894(1894-10-04)
Варшава
Помер5 червня 1944(1944-06-05) (49 років)
Станешти, Румунія
ПохованийВійськові Повонзки
Відомий яквійськовослужбовець, дипломат, політик
КраїнаРосійська імперія і Польська Республіка
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка»
Політична партіяБезпартійний блок співпраці з урядом
Професіяполітик, дипломат, військовик
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Пам'ятна медаль за війну 1918—1921
Пам'ятна медаль за війну 1918—1921

Ю́зеф Бек (пол. Józef Beck; 4 жовтня 1894, Варшава — 5 червня 1944, Станешти, Румунія) — польський політичний діяч, міністр закордонних справ Польщі (1932-1939 рр.).

Життєпис

До Першої світової війни Юзеф Бек навчався у Львівському політехнічному інституті. Був одним із соратників Пілсудського, вступив до Легіону польського в австрійській армії, під час військових дій боровся проти царської Росії. Після розпуску легіону пішов у підпілля. Після Російської революції займався організацією польських військових загонів на території Пруссії та Австрії. У 1918 році він був відправлений до Росії, де під вигаданим ім'ям рекрутував польські загони. Пізніше був призначений особистим помічником Юзефа Пілсудського.

У 1922 році отримав призначення військовим аташе в польській місії у Парижі, однак скоро повернувся до Польщі для боротьби з опозицією Пілсудському. Повернувся до влади у 1926 році, коли був призначений помічником Пілсудського у канцелярії військового міністерства. Посів посаду віце-прем'єра у 1930 році і став міністром закордонних справ 2 листопада 1932 року.

На посаді міністра закордонних справ намагався зберегти баланс у відносинах між Радянським Союзом та Німеччиною, а також сприяв зміцненню відносин Польщі з Францією і Румунією. Після підписання Мюнхенської угоди 1938 та вторгнення Німеччини у Чехословаччину в березні 1939 року за сприяння Бека Польща взяла участь у розчленуванні Чехословаччини, анексувавши Тешинську область (т. зв. «Заолжя»).

У період Московських англійсько-радянсько-французьких переговорів 1939 відхилив радянську пропозицію щодо укладення пакту про взаємодопомогу на випадок нападу на Польщу нацистської Німеччини, справедливо вбачаючи у цій пропозиції спробу перетворення його держави у майбутньому на сателіта СРСР. 

Бек також був ініціатором підписання союзницьких угод 6 квітня 1939 року з Великою Британією на випадок нападу на Польщу інших держав, за якими Велика Британія вступила у Другу світову війну після нападу Німеччини на Польщу у вересні того ж року. Після поразки Польщі у 1939 році втік до Румунії, жив у вигнанні, арештовувався румунською владою, писав мемуари. У м. Станешти захворів на туберкульоз і помер 5 червня 1944 року.

Література