Кміт Юрій
Юрій Кміт | |
---|---|
Народився | 24 квітня 1872 с. Кобло-Старе, тепер с. Кобло Старосамбірського району Львівської області |
Помер | 25 червня 1946 (74 роки) с. Татаринів, тепер Городоцького району Львівської області |
Поховання | с. Татаринів |
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
Національність | українець |
Діяльність | священик УГКЦ, письменник, літературознавець, етнограф, публіцист |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.; 24 квітня 1872, Кобло, нині Старосамбірський район Львівської області — 25 червня 1946[1], Татаринів, нині Городоцький район Львівської області) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і священик УГКЦ.
Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого та про західно-європейських письменників.
Біографія
Юрій Кміт народився 24 квітня 1872 року в селі Кобло на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у Сокальському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. Чайковичі на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату ЗУНР, капелан Українських січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили.
Помер о. Юрій Кміт 25 червня 1946 року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району[2].
Основні праці
На початку ХХ ст. він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина.
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника Володимира Шагали, а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.
Примітки
- ↑ Дата смерті — непевна. Див.: Татаринів. Визначні місця (про місце поховання о. Юрія Кміта)
- ↑ Татаринів. Визначні місця (про місце поховання о. Юрія Кміта)
Література
- Кирчів Р. Ф. Кміт Юрій // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Лехман Т. Отець Юрій Кміт — літописець Бойківщини // Культура і життя. — 9 грудня 1998.
- Паламар І. Отець Юрій Кміт. — Львів 1995.
Посилання
- Татаринів. Визначні місця (про місце поховання о. Юрія Кміта)
- Твори Юрія Кміта // Chtyvo [дата доступу 15 жовтня 2016]
|
- Народились 24 квітня
- Народились 1872
- Померли 25 червня
- Померли 1946
- Діячі НТШ
- Діячі ЗУНР
- Капелани УСС
- Священики УГКЦ
- Українські письменники
- Українські літературознавці
- Українські етнографи
- Українські публіцисти
- Українські шевченкознавці
- Уродженці Старосамбірського району
- Померли в Городоцькому районі Львівської області
- Поховані в Городоцькому районі Львівської області
- Персоналії:Чайковичі