Феодосій Макаревський

Макаревський Олександр Григорович, преосвященний Феодосій (1822 — 5 лютого 1885, Катеринослав) - 14 епископ Катеринославської губернії.

Олександр Макаревський народився на Чернігівщині. 1845 закінчив семінарію на у Чернігівськй єпархії. 1849 закінчив Київську духовну академію.

Викладав історію у Смоленську. З 1853 року священник Свято-Троїцького собору у місті Вязьма. 1861 року після смерті дружини стає монахом, стає інспектором Смоленської семінарії і приймає ім'я Феодосій на честь Феодосія Печерського. 1862 року працює у Петербурзькій семінарії. З 1863 року — ректор Воронізької семінарії.

23 червня 1871 року його призначено єпископом Таганрозьким і Катеринославським з кафедрою у Преображенському соборі Катеринослава. Прослужив на епископській службі майже 14 років. З 1872 року почав видавати «Єпархіальний вісник», закінчив чоловічі духовні училища у Катеринославі, Бахмуті і Маріуполі, впорядкував жіноче училище у Катеринославі. 1884 року створив Єпархіальну училищну раду, що відкрила 108 церковно-парфіальні школи.

Досліджував історію краю. Його працями слугувалися Дмитро Яворницький, Д.І Багалій, М. Дубецький. Збирав пам'ятки церковної старовини, найліпші з яких відправляв до музею Церковно-археологічного товариства (почесним членом якого був з 1873 року)при Київській духовній академії.