Існування

Екзистенція – унікальне особистісне єство людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи. Особистісний характер екзистенції робить її недосяжною для будь-яких логіко-дискурсивних, раціонально-об’єктивних методів пізнавального осягнення. Внаслідок загальності методи виявляються принципово „несумірними” з особистісною (неповторно-унікальною) природою екзистенції. Тому екзистенція, як принципово несумірна із „загальним”, речово-предметним об’єктивним світом, з його раціонально – логічною структурою виступає як те, „що не є” (сукупність можливостей, майбутнє та ін., що на них переважно і орієнтована „екзистенція” як на предмет своїх бажань, задумів, планів, проектів), як небуття, ніщо. ...

Посилання:

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=27805