Металург (Запоріжжя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Металург.
«Металург» (Запоріжжя)
Повна назва ТОВ «Професіональний
футбольний клуб
"Металург-Запоріжжя"»
Засновано 1935
Населений пункт Запоріжжя, Україна
Стадіон стадіон «Славутич-Арена»
Вміщує 11 883
Президент Україна Курганський Андрій Вікторович (в.о.)
Головний тренер Україна Лутков Олег Анатоліойвич (в.о.)
Ліга Прем'єр-ліга
2008—09 7-е
Домашня


«Металу́рг» — український футбольний клуб вищої ліги чемпіонату з міста Запоріжжя. Заснований у 1935 році. До 1949 року виступав під назвою «Сталь». Всі чемпіонати України провів у вищій лізі. У 2006 році грав у фіналі Кубка України, де програв «Динамо» (Київ).

Учасник Кубка УЄФА:

В 2008 році та в червні 2009 року було заявлено про можливу зміну назви клубу на "ФК Запоріжжя"[1], всупереч переконанням вболівальників[2].

Історія

Колишні назви:

  • 1935—1949: «Сталь»
  • 1950—дотепер: «Металург»


Початок

Історія команди почалася в середині 30-х років, коли "Запоріжсталь" виділилася із структури "Днепрокомбіната" в самостійне підприємство. У деяких цехах були створені футбольні команди, які почали розігрувати між собою першість заводу. Кращі гравці увійшли до складу збірної команди "Сталь", яка представляла завод в різних змаганнях.

Честь "Запоріжсталі" захищали Пономарьов, Бороденчик, Швачка, Акопянц, Атос, Тіщенко, Сільванов, а також воротар Блізнюк і захисник Шереметьєв, які багато разів включалися в збірну міста. Тренував заводську команду колишній командувач миколаївського "Суднобудівника" Борис Войтенко.

У 1935 році запорізька окружна рада фізкультури додала "Сталі" статус основної команди міста. Футболісти "Сталі" часто грали в товариських матчах з командами, що брали участь в чемпіонатах СРСР. І небезуспішно. Так в 1938 році нічийний результат був зафіксований в зустрічі з московським "Спартаком". А ще один представник столиці - "Харчовик" програв з рахунком 1:2. Осінню цього ж року футболісти "Сталі" провели 12 матчів в містах Донбасу. 10 з них вони виграли, один звели внічию і лише один програли.

Відродження

У 1946 році разом із Запоріжсталлю відродилася і команда "Сталь". Але перші успіхи почали приходити до неї тільки через три роки.

Саме у 1949 році, після невдалого виступу "Локомотива" в першості СРСР постало питання про необхідність відродження запорізького футболу.

В кінці жовтня команда "Запоріжсталі", яка отримала вже нове ім'я, - "Металург" - виграла і другий турнір на приз газети "Більшовик Запоріжжя". У вирішальному матчі запоріжстальовці обіграли команду ДСО "Наука" з рахунком 1:0. У складі переможців виступали І. Бабенко, Р. Подлесний, Ст. Авдєєв, Н. Хвостик, А. Макаренко, А. Есмеральдо, І. Гаркуша, А. Касьянов, Е. Артего, Ст. Ізотов, П. Попов.

Перші вершини

Починаючи з 1950 року "Металург" грає в першості республіки і три роки підряд виходить у фінальну пульку, де веде боротьбу з іншими переможцями зон за путівку в клас "Б". У 1952 році добивається наміченої мети, завоювавши звання чемпіона України.

Окрім золотих медалей "Металург" отримує статус команди майстрів і право брати участь в першості СРСР.

Успішно грали запорожці і в Кубку України, двічі, в 1951 і 1952 рр., виграючи головний приз. Окрім цього в 1951 році вони виграють ще три кубки - міста, області, і ЦС ДСО "Металург". У 1950 році "Металург" дебютує і в Кубку СРСР. У 1/64 фіналу він крупно виграє у "Локомотива" з Петрозаводська - 5:0. На наступному етапі команда, хоча і програє 2:3, але гідно протистоїть сталінградському "Торпедо".

У наступному сезоні "Металург" доходить до 1/8 фіналу, обігравши мінське "Динамо" - 1:0, московський "Локомотив" - 4:0 і переможця кубка Узбецької РСР команду Московського району - 9:2. Лише неодноразовий чемпіон СРСР, московське "Динамо", зупиняє запорожців - 1:5. Але команда набиралася досвіду, швидко прогресувала і за 50 років вписала не одну славну сторінку в історію футболу України.

Склад команди

Склад «Металургу» (Запоріжжя)
№ Прівище та і'мя футболіста Дата народж. Країна № фут № заявки І М
1. Аржанов Володимир 29 листопада 1985 Україна Україна 17 січня 1900 10 липня 2007 6 1
2. Глущенко Андрій 18 березня 1974 Україна Україна 1 січня 1900 10 липня 2007
3. Богуш Станіслав 25 жовтня 1983 Україна Україна 19 січня 1900 10 липня 2007 1
4. Годін Олексій 2 лютого 1983 Україна Україна 27 січня 1900 10 липня 2007 3
5. Вернидуб Віталій 17 жовтня 1987 Україна Україна 5 січня 1900 10 липня 2007 2 1
6. Кабанов Тарас 23 січня 1981 Україна Україна 9 січня 1900 10 липня 2007 1
7. Квірквелія Дато 27 червня 1980 Грузія Грузія 16 січня 1900 10 липня 2007 5
8. Кашевскі Мікалай 5 жовтня 1980 Білорусь Білорусь 7 січня 1900 10 липня 2007 5 1
9. Любарський Руслан 29 вересня 1973 Україна Україна 21 січня 1900 10 липня 2007 5
10. Масев Данчо 16 грудня 1983 Македонія 18 січня 1900 10 липня 2007
11. Мороз Володимир 4 вересня 1985 Білорусь Білорусь 6 лютого 1900 23 серпня 2007
12. Польовий Володимир 28 липня 1985 Україна Україна 14 січня 1900 10 липня 2007 4
13. Постранський Віталій 2 серпня 1977 Україна Україна 12 січня 1900 10 липня 2007 4
14. Модебадзе Іраклі 4 жовтня 1984 Грузія Грузія 15 січня 1900 10 липня 2007
15. Невмивака Дмитро 19 березня 1984 Україна Україна 3 січня 1900 10 липня 2007 4
16. Перішич Драган 27 жовтня 1979 Югославія 6 січня 1900 10 липня 2007 2 1
17. Смірнов Денис 18 червня 1975 Україна Україна 30 січня 1900 10 липня 2007
18. Степаненко Тарас 8 серпня 1989 Україна Україна 4 січня 1900 10 липня 2007 5 1
19. Сілюк Сергій 5 червня 1985 Україна Україна 13 лютого 1900 10 липня 2007 5 2
20. Тцігарєв Ян 10 березня 1984 Білорусь Білорусь 20 січня 1900 10 липня 2007 4
21. Челядзінскі Арцьом 29 грудня 1977 Білорусь Білорусь 2 січня 1900 10 липня 2007 5 1

Емблеми клубу

  • Сучасна емблема
    Сучасна емблема
  • Колишня емблема
    Колишня емблема
  • Колишня емблема
    Колишня емблема
  • Колишня емблема
    Колишня емблема

Статистика

Гвардійці клубу (станом на 4.11.2008, джерело: [1]):

  1. Ігор Лучкевич — 215 матчів
  2. Юрій Маркін — 214
  3. Сергій Ключик — 200
  4. Армен Акопян — 191
  5. Андрій Демченко — 177
  6. Валентин Полтавець — 168
  7. Іван Богатир — 162
  8. Тарас Гребенюк — 153
  9. Андрій Глущенко — 141
  10. Олег Ратій — 122
  11. Олексій Годін — 118
  12. Артем Челядинський — 108
  13. Володимир Польовий, Сергій Сілюк — по 100

Примітки

  1. ↑ gazeta.ua ”Металург” можуть перейменувати на ФК ”Запоріжжя”, 13.05.2008
  2. ↑ fcmetallurg.zp.ua - "Еще раз о переименовании", 12.05.2009

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Металург (Запоріжжя)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Металург_(Запоріжжя)&oldid=2684809