Шпак Аліна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:08, 25 січня 2020, створена J. Gradowski (обговорення | внесок) (→‎Кар'єра: виправлення приміток)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/7 січня 2020. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Шпак Аліна Володимирівна|7 січня 2020}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Аліна Володимирівна Шпак
Народилася24 грудня 1980(1980-12-24) (43 роки)
Луцьк, Українська РСР, СРСР СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьдослідниця, історик, громадська активістка
Alma materВолинський державний університет ім. Лесі Українки
Галузьісторія, доступ до архівів
ЗакладУкраїнський інститут національної пам'яті
Відома завдяки:роботі в УІНП
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шпак (значення).

Аліна Володимирівна Шпа́к (нар. 24 грудня 1980, м. Луцьк) — українська громадська та державна діячка, архівістка, перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті, виконувала обов'язки голови інституту. Один з лідерів процесу декомунізації в Україні.

Освіта

Закінчила філологічний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки за спеціальністю англійська мова та література, ступінь - магістр[1].

Кар'єра

Брала активну участь у громадському житті Луцька, в 1999-2000 роках згадана як лідер «Молодої Просвіти» у Луцьку, яка зареєстрована 10 грудня 1999 року[2].

З 18 квітня 2000 року — заступник координатора та член колегії Волинської обласної організації молодіжної ініціативи «Альтернатива».

В 2002 році заснувала та зареєструвала, разом з Ігором Гузем та Ігором Куликом, Волинську обласну організацію «Молодіжний націоналістичний конгрес», у 2003 році — заступник голови цієї організації [3].

В 2004 році була одним із засновників Волинської обласної організації «Студентське Братство Волині»[4].

Вже весною 2004 року були згадані серед керівництва «Пори» лідери — «ідеалістка» Аліна Шпак і «прагматик» Владислав Каськів.

В 2005 році фігурує як речниця всеукраїнської молодіжної громадської організації «Національний Альянс»[5].

У 2005-2006 роках керувала штабом виборчого блоку, сформованого на виборах у Луцьку міську раду 5-го скликання - "Блок Ігоря Гузя "Національний Альянс" (список блоку очолили, разом з Гузем і Шпак, також Ігор Кулик, Андрій Бокоч, Микола Господарик, Павло Данильчук, Олександр Панасюк), але блок зазнав поразки, хоча його членам фаворизував, обраний 2006 року, новий мер Луцька Богдан Шиба.

У 2006-2008 роках працювала в Луцькій міськраді, була начальником управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності[6].

У 2008-2010 роках працювала в Службі Безпеки України: консультантом, заступником начальника управління та заступником директора департаменту. Зокрема, на запрошення Володимира В'ятровича, в 2009-2010 роках, працювала на посаді заступника директора Департаменту архівного забезпечення Служби безпеки України[7]. Обох було усунуто з посад, як нелояльних до нового курсу президента Януковича.

У 2010-2012 роках тимчасово не працювала, проживала в Луцьку.

У 2012-2013 роках — директор Державної бюджетної установи «Волинський регіональний центр з інвестицій та розвитку»[8].

У 2013-2014 роках згадана у джерелах, як директор Центру досліджень визвольного руху, фактично ж була на той час заступником Вятровича, який був юридичним головою організації, та керівником її наукової ради.

З 21 червня 2014 року до січня 2015 року — 1-ий заступник директора Українського інституту національної пам'яті[9].

Від 4 лютого 2015 року — перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті[10]. В листопаді 2016 року була офіційним представником установи на міжнародних обговореннях перебігу декомунізації в Україні[11].

З 18 вересня 2019 року по 11 грудня 2019 року, після звільнення з посади Володимира В'ятровича, виконувала обов'язки голови УІНП.

Особисте життя

Батьки — Шпак Володимир Маркович, 1952 року народження, мешканець Луцька, викладач психології ВДУ, та Шпак Алла Дмитрівна, 1959 року народження, мешканка Луцька.

Брат — Шпак Віталій Володимирович, 1986 року народження, уродженець Луцька, був головою Волинського крайового «Пласту».

Посилання

Примітки

  1. ↑ Біографія
  2. ↑ ДУМКИ ПРО ТЕПЕРІШНЮ УКРАЇНУ
  3. ↑ “Тиждень регіонів”
  4. ↑ СТУДЕНТСЬКЕ БРАТСТВО ВОЛИНІ
  5. ↑ Яких українців заарештовано у Мінську?
  6. ↑ Аліна Шпак
  7. ↑ Аліна Шпак. Біографія
  8. ↑ НА ВОЛИНІ ВІДБУВСЯ ФОРУМ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СПІВПРАЦІ
  9. ↑ Контакти | Офіційний веб-сайт УІНП. www.memory.gov.ua. Процитовано 13 грудня 2016.
  10. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. Розпорядження
  11. ↑ ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ІНСТИТУТУ АЛІНА ШПАК РОЗПОВІСТЬ У ЛОНДОНІ ПРО ВИКЛИКИ ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпак_Аліна_Володимирівна&oldid=27096482