Пісняр-лісовик золотистий
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Mykola Swarnyk (внесок, журнали) о 04:38 UTC (2336536 хвилин тому). |
| Пісняр-лісовик золотистий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пісняр-лісовик золотистий на гілці
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Setophaga petechia (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
 Поширення пісняра-лісовика золотистого Гніздовий ареал Поширений круглий рік Ареал зимівлі | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
Близько 35 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Dendroica petechia
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пісняр-лісовик золотистий (Setophaga petechia) — дрібний комахоїдний птах, один з найбільш поширених представників свого роду, а то й усієї родини піснярових (Parulidae).
Поширення
Гніздиться майже на всій території Північної Америка та зимує в північних районах Америки Південної.
Опис
Дрібний птах (близько 12 см в довжину) з характерним цитриновим забарвленням, на якому у дорослих особин, більше в самців, проступають цеглясто-бурі поздовжні пацьорки на грудях та боках, а криючі пера на крилах та хвості - сіруваті, також більш виразні у дорослих самців. Поза тим, не в період розмноження самці і самиці не дуже відрізняються ані кольором, ані розміром[2]. Є деякі специфічні відмінності у тропічних підвидів у вигляді бурої шапочки чи бурого забарвлення всієї голови. Загальна закономірність - темніший верх, світліший низ.
Спосіб життя
Птах пурхає по гілках дерев і кущів (особливо часто можна побачити на вербах), вишукуючи дрібних комах. Може ловити комах, які намагаються втекти, на льоту, однак в основному ловить їх у листі та складках кори. Іноді живиться ягодами та клює соковиті плоди. Полюбляє прибережні зони, узлісся і чагарники.
Самці приваблюють самичок короткою пісенькою з кількох послідовних звуків, поєднаних у стаккато.
Будує малі, але дуже міцні гнізда, у які самиця відкладає 3—6 яєць. Вигодовуванням молоді займаються обоє батьків.[3]
Посилання
- ↑ BirdLife International (2012). Dendroica petechia. IUCN Red List of Threatened Species. 2012. Процитовано 26 November 2013.
- ↑ Yellow Warbler/Paul Sterry. Warblers and other songbirds of North America. — New York : Harper Collins Publishers, 2017. — P. 209
- ↑ Bachynski K., Kadlec M. (2003): Animal Diversity Web – Dendroica petechia (sensu lato). Retrieved November 5, 2009.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |