Боголюбов Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Боголюбов Олексій Миколайович (12(25) березня 1911, м. Ніжин, нині Чернігівська область) — учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор техічних наук (1966), професор (1972), член-кориспондент АН УРСР (1969). Премія М. Крилова (1997). Іспанський орден “За громадянські заслуги” (1996). Заслужений діяч науки і техніки (2001). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.

Біографія

Закін. Харків. ун-т (1936) та мех.-машинобуд. ін-т (1938). Працював на інж. посадах, викл. у Харків. мех.-машинобуд. ін-ті (1940—41); 1956—62 — ст. інж., гол. інж. Мін-ва вищої та серед. спец. освіти, 1958—81 — викл., проф. Київ. інж.-буд. ін-ту; водночас від 1962 — м. н. с., від 1963 — ст. н. с., 1975—89 — гол. н. с. Ін-ту математики, а також ст. н. с. сектору історії техніки й природознавства Ін-ту історії АН УРСР (1963—74). Один із фундаторів наук. школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизн. математики, мех. машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966—70 вийшли 4-томна монографія “История отечественной математики” та біогр. довідник “Математики. Механики” (К., 1983). Автор циклу наук.-істор. праць з історії культур. зв’язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інж. Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у Мадриді 1990 передруковано працю Бетанкура і Ланца “Трактат о построении машин” — першу в світі книгу з теорії машин і механізмів.

Праці

  • История механики машин. К., 1964;
  • Развитие проблем механики машин. К., 1967;
  • Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968;
  • Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967;
  • Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967 (співавт.);
  • Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974;
  • Доктор Роберт Гук. Москва, 1980.

Література

  • Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001.
  • Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 141