Петер фон Бірон
| Петро Бірон нім. Peter von Biron | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1769 — 1795 | ||
| Попередник: | Ернст-Йоганн Бірон | |
| Наступник: | скасовано | |
| Народження: |
15 лютого 1724 Мітава, Семигалія | |
| Смерть: |
13 січня 1800 (75 років) Гелленау, Грац | |
| Поховання: | Мітавський палац | |
| Національність: | німець | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Релігія: | лютеранин | |
| Рід: | Бірони | |
| Батько: | Ернст-Йоганн фон Бірон[1] | |
| Мати: | Benigna Gottlieb von Trotha gt Treydend[1] | |
| Шлюб: | Princess Caroline of Waldeck and Pyrmontd, Бірон Євдокія Борисівнаd і Dorothea von Medemd | |
| Діти: | Princess Pauline, Duchess of Sagand, Princess Wilhelmine, Duchess of Sagand, Доротея Саган, Princess Johanna of Courlandd і Henriette Friederike, Gräfin von Wartenbergd[1] | |
| Нагороди: | Орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського Орден Чорного орла | |
Петро́ фон Біро́н (нім. Peter von Biron, 15 лютого 1724 — 13 січня 1800) — останній герцог Курляндії і Семигалії (1769 — 1795). Представник шляхетного німецького роду Біронів. Син курляндського герцога Ернста-Йоганна.
Біографія
- 15 жовтня 1765 року Петро одружився із князівною Кароліною-Луїзою фон Вальдек (померла 1772 року)[2].
Герцог
24 листопада 1769 року Ернст-Йоганн Бірон зрікся герцогського престолу на користь свого сина Петра. Це породило політичну кризу, спричинену відмовою курляндського лицарства присягати йому.
У червні 1770 року, спільно з російськими представниками, Петро змусив членів курляндського ландтагу скласти присягу на вірність собі. Проте весь час його правління був сповнений політичною боротьбою з лицарством і смутами.
- 8 серпня 1776 року, за посередництва барона Говена, Петро уклав із лицарством «Акт примирення», який прибирав частину суперечностей.
Перший і другий поділи Речі Посполитої не торкнулися Куляндії-Семигалії безпосередньо. У країні посилився російський вплив, проте багато державних діячів все ще шукали опору при польському дворі, а також отримували підтримку з боку Австрії і Пруссії.
- 6 березня 1774 року Петро одружився вдруге, із князівною Євдокією Юсуповою (померла 1778)[2].
- 6 листопада 1779 року Петро одружився втретє, із графинею Доротеєю фон Медем[2].
Анексія
- 31 січня 1793 року, за ініціативи барона Говена, було ухвалено так звані «Композиційний акт» між герцогом і лицарством[3], які принижували роль першого й надавали лицарям ширші права[4].
- 17 (28) березня 1795 року курляндський герцог Петро Бірон, який з лютого перебував у Санкт-Петербурзі, визнав поділ Речі Посполитої і зрікся своєї герцогської гідності[5]. Російська імперія анексувала герцогство Курляндії та Семигалії. Російська імператриця Катерина ІІ заснувала на місці герцогства Курляндське намісництво.
- 30 серпня 1795 року Петро Бірон назавжди покинув Курляндію[5].
Йому належав Жаганський палац.
Сім'я
- Батько: Ернст-Йоганн Бірон
- 1-а дружина (з 1765): Кароліна-Луїза фон Вальдек
- 2-а дружина (з 1774): Євдокія Юсупова
- 3-я дружина (1779): Доротея фон Медем
Нагороди
Примітки
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ а б в Biron, Peter v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln/Wien: Böhlau, 1970, S. 68—68.
- ↑ Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfürstlichen Durchlaucht, dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter- und Landschaft. Mitau, 1793.
- ↑ Oberländer, Keller 2008, S. 49.
- ↑ а б Arbusov 1918, S. 55.
Бібліографія
- Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Biron, Peter v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln/Wien: Böhlau, 1970, S. 68—68.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петер фон Бірон
- Biron, Peter v. // Baltisches biografisches Lexikon digital
|
