Іраклій II

Іраклій II (1720, Телаві — 1798) — грузинський цар, державний діяч і полководець.

З 1744 цар Кахетії, з 1762 Картлійсько-Кахетинського царства (Східна Грузія). З династії кахетинських Багратіоні.

Прагнув до об'єднання розрізнених грузинських володінь в централізовану державу, вільну від ірано-турецького панування, і до розширення впливу Грузії у Закавказзі. Уклав Георгіївський трактат 1783 року, що встановив протекторат Росії над Східною Грузією.

Внутрішня політика Іраклія II була направлена на підняття продуктивних сил країни і зміцнення оборони. Для цього він, зокрема, заснував в 1773 постійне військо.

Намагався обмежити свавілля феодалів відносно кріпосних селян, заохочував заселення порожніх земель. Заснував державні школи і семінарії в Тбілісі (1756), Телаві (1782).

Обширна програма відродження Грузії не була виконана через відсутність матеріальних засобів і внутрішньої єдності в країні.

У 1795 році іранські війська Ага Мохаммед-хана знов вторглися до Закавказзі, захопивши і розграбувавши Тбілісі. Виконуючи зобов'язання по Георгіївському трактату, Росія направила до Ірану Каспійський корпус, проте у грудні 1796 війська були відкликані у зв'язку зі вступом на російський престол Павла I і зміною курсу зовнішньої політики.

Після смерті Іраклія II трон дістався його синові, Георгію XII Багратіоні. Георгій XII став останнім грузинським царем. Не маючи сил для боротьби з агресією Ірану і з домаганнями братів на престол, Георгій XII попросив Павла I про ухвалення Грузії в підданство Росії. 22 грудня 1800 Павло I підписав маніфест про приєднання Грузії до Росії, обнародуваний вже після смерті Георгія XII.