Шандор Вереш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:06, 27 серпня 2009, створена Erud (обговорення | внесок) (перейменував «Вереш Шандор» на «Шандор Вереш» поверх перенаправлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ша́ндор Ве́реш  — (*22 червня 1913) — угорський письменник і перекладач. Автор багатьох поетичних і прозових збірок, книжок з питань естетики в жанрі есе.

Перекладав твори російських (О. Пушкіна, М. Лермонтова), українських (Іван Франко, Леся Українка), грузинських (Ш. Руставелі), англійських (Вільям Шекспір) та інших письменників.

Переклав 122 твори для Шевченкового «Кобзаря», що вийшов 1953 року в Будапешті. Серед них: «Причинна», «Катерина», «Гайдамаки», «Іван Підкова», «Кавказ», «Неофіти», «Ой чого ти почорніло», «Якби мені черевики», «Якби ви знали, паничі», «Ликері», «Світе ясний! Світе тихий». Незважаючи на те, що переклад здійснено не з оригіналу, а з російських пререкладів, «Кобзар» угорською мовою дає в основному правильне уявлення про характер лірики Шевченка.

В складі делегації угорських письменників був запрошений 1964 року до Радянського Союзу для участі у святкуванні 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Про своє перебування на Україні й відвідання шевченківських місць розповів у газеті «Elet se Irodalom» (Життя і література", 29 серпня 1964). Автор «Варіацій на теми Шевченка», що складаються з трьох віршів: «Воїни-гайдамаки», «В казематі», «Кобзар» (надруковано у збірці поезій угорською мовою «Увертюра нового часу», Будапешт, 1967). Варешу належить також стаття «Шевченко» в журналі «Uj Hang» («Новий голос», 1952, № 8).

Література

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.