Теодор Оберлендер

Теодор Оберлендер
нім. Theodor Oberländer
Народження	1 травня 1905(1905-05-01) Майнінген, Німеччина
Смерть	4 травня 1998(1998-05-04) (93 роки) Бонн, Німеччина
Поховання	Поппельсдорфський цвинтарd
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх  ФРН
Приналежність	Вермахт
Освіта	Кенігсберзький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, HU Berlin і Гамбурзький університет
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Християнсько-демократичний союз, Вільна демократична партія і Всенімецький блок/Союз вигнанців і позбавлених правd
Член	СА, Deutsche Gildenschaftd, Німецький народний союз оборони і наступу і Freikorps Oberlandd
Звання	майор
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Золотий партійний знак НСДАП Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН Баварський орден «За заслуги»

Теодор Оберлендер (нім. Theodor Oberländer; 1 травня 1905(19050501) — 4 травня 1998) — німецькій політик, військовик. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль». Після війни, у 1953–1960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини.

Біографія

Теодор Оберлендер народився 1 травня 1905 року у м. Майнінген, тогочасній Німецькій імперії. Після закінчення школи навчався в університеті у Мюнхені, спеціалізувався по сільському господарству. Пізніше навчання продовжив у Гамбурзі і Берліні. Був автором декількох праць з сільського господарства. На початку 1930-х років працював спостерігачем на Кубані і в Казані на проектах спільного військового співробітництва Німеччини та Радянського Союзу.

У 1923 році Оберлендер підтримав Гітлера під час його спроби захопити владу у 1923 році. Пізніше, у 1933 р. став членом нацистської партії. У 1933 році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті Данцига. Однак вже через чотири роки, у 1938 році пішов на службу до Вермахту, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.

Під час Другої світової війни був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на Кавказі та офіцером зв'язку в штабі командувача РОА генерала Андрія Власова. Після поразки Німеччини у війні здався в полон американським військам.

Після війни, зокрема у 1950-х роках цікавився політикою, обіймав посади у Баварії. У 1953 році Оберлендера було обрано до Бундестагу, де він приєднався до уряду Конрада Аденауера і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. В той час також почалася скоординована акція КДБ з дискредитації Оберлендера, якого звинувачували у вбивствах євреїв та польських професорів влітку 1941 р. у Львові разом з вояками батальйону «Нахтігаль». У 1960 р. Верховний Суд Німецької Демократичної Республіки навіть засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння СРСР з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Оберлендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні 26 вересня 1960 року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.

Після 1961 року не займався федеральною політикою, працював у громадських об'єданннях, займався науковою діяльністю

. У 1962 році звинувачувався радянською владою у вбивстві Степана Бандери на противагу тому, що відбувається суд над Богданом Сташинським.

У 1966 році прокуратура м. Гамбург на прохання уряду ПНР провела нове слідство у справі вбивства польських громадян у Львові 3 - 4 липня 1941 року . Було встановлено, що злочин здійснили за наказом бригаденфюрера СС Шенгарта. Оберлендер і батальйон Нахтігаль були реабілітовані.

Теодор Оберлендер помер 4 травня 1998 року у Бонні.

Сім'я

• Син: Ервін Оберлендер

Нагороди

• Золотий партійний знак НСДАП
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою
• Баварський орден «За заслуги» (1986)

Джерела

• Дзеркало Тижня: Як творилася легенда про Nachtigall (укр.)
• Батальйон «Нахтігаль»: Битви вісля війни (рос.)