Права жінок
Жінки не мали ніяких прав!
Право голосу
Деякі політики доводили, що право голосу можуть мати лише ті, хто володіє нерухомістю чи брав участь у бойових діях. Але в 19 столітті ці ідеї було піддано сумніву. Право голосу поширювали на бідних, однак жінок реформаційний рухи не торкнулися. На кінець 19 століття в багатьох куточках світу ширився рух суфражисток, які боролися за надання жінкам виборчих прав. Першими право голосу отримали жінки Нової Зеландії в 1893 році. До 1920-х років в більшості демократичних країн жінки отримали право голосу. Швейцарські жінки отримали таке право тільки в 1970-х роках. У деяких мусульманських державах жінки й сьогодні не рівні з чоловіками, не можуть голосувати і претендувати на виборчі посади.
Див. також
Література
- О. В. Буткевич. Права жінок // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Велика ілюстрована енциклопедія школяра «Маномах»
- Права жінки // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 435. — ISBN 978-966-937-233-8.
Посилання
- Вагітні жінки // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Права жінок // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Праця жінок // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
|
![]() |
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |