Пекту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пекту
спрощ. кит.: 长白山
кор. 백두산
кор. 장백산
маньчжурська: ᡤᠣᠯᠮᡳᠨ ᡧᠠᠩᡤᡳᠶᠠᠨ ᠠᠯᡳᠨ
трад. китайська: 長白山

Небесне озеро в кратері гори Пектусан
41°59′34″ пн. ш. 128°04′38″ сх. д. / 41.99277777780577736° пн. ш. 128.07722222224776942° сх. д. / 41.99277777780577736; 128.07722222224776942Координати: 41°59′34″ пн. ш. 128°04′38″ сх. д. / 41.99277777780577736° пн. ш. 128.07722222224776942° сх. д. / 41.99277777780577736; 128.07722222224776942
Країна  КНДР і  КНР
Регіон Самджійонd
Fusong Countyd
Аньту
КНДР
Система Five Mountains of Koread
Тип гора
стратовулкан і територія
Висота 2744 м
Висота відносна 2593 м
Пекту. Карта розташування: КНДР
Пекту
Пекту
Пекту (КНДР)
Мапа
CMNS: Пекту у Вікісховищі

Пектусан, Байтоушань[1][2] (кор. 백두산, кит. 长白山, маньчжурська: ᡤᠣᠯᠮᡳᠨ
ᡧᠠᠩᡤᡳᠶᠠᠨ
ᠠᠯᡳᠨ) — білоголова гора) — стратовулкан, найвища вершина плоскогір'я Чанбайшань. Один із священних символів корейського народу. Розташований на корейсько-китайському кордоні. Висота вулкана 2744 метрів.

Загальні відомості

Гора складається переважно з білої пемзи, якій власне й завдячує назвою.

Вулкан діючий — останнє виверження, вибухи з викидами газів та каміння, сталося в 1904 році. В кратері вулкана розташоване досить велике Небесне озеро. На схилах вулкана знаходяться витоки річок Туминьцзян, Сунгарі, Ялуцзян.

Інші назви: гора Чанбай (спрощ.: 长白山; кит. трад.: 長白山; піньїнь: chángbáishān, чанбайшань, «вічнобіла гора»), гора Голмін Санґіян (мань.: Golmin Šanggiyan Alin, «всюдибіла гора»).

Географія та геологія

Мапа рельєфу

Гора Чанбай є стратовулканом, чий конус обрізаний великою кальдерою, яка має бл. 5 км у ширину та 850 м у глибину. Кальдера частково заповнена Небесним озером.[3], яке має периметр 12-14 км, середню глибину 213 м та максимальну глибину 384 м. З середини жовтня до середини червня озеро переважно вкрито кригою.

2011 року експерти Північної та Південної Кореї зустрілися для обговорення ризику значного виверження у близькому майбутньому,[4] оскільки вулкан прокидається в середньому раз на сто років, а останнє виверження було 1903 р.[5]

Геологічні сили, які формують гору Пекту, остаточно не визначені. Дві основні теорії включають гарячу точку та неокреслену частину Тихоокеанської плити, яка зазнає субдукції у надрах під горою.[6]

Центральна частина гори піднімається на 3 мм на рік під дією зростання кількості магми на глибині під нею. Кальдеру оточують 16 вершин висотою понад 2 500 м.н.м. Найвища вершина, Янггун (Janggun), вкрита снігом 8 місяців на рік. Схили вулкану відносно пологі до висоти приблизно 1800 м.н.м.

Озеро має витік з північної сторони, поблизу якого є водоспад висотою 70 м. На схилах вулкана знаходяться витоки річок Туминьцзян, Сунгарі, Ялуцзян. Річки Туминь та Ялу далі формують північний кордон Північної Кореї з Китаєм та Росією.

Клімат

Небесне озеро

Погода на горі може змінюватись дуже раптово і бути досить жорсткою. Середньорічна температура на вершині становить -4.9°C, при цьому середня температура січня становить -24°C, а липня - +10°C, і в цілому лишається нижче нуля 8 місяців на рік. Влітку температура може сягати 18°C і вище, а взимку падати до -48°C. Рекорд найнижчої температури зафіксовано на рівні -51°C 02 січня 1997 р. Середня швидкість вітру становить 42 км/год, деколи сягаючи 63 км/год. Відносна вологість повітря в середньому становить 74%.

Виверження тисячоліття

Докладніше: 946 eruption of Paektu Mountain

Кальдера вулкану утворилась 946 року під час колосального (VEI 7)[7] "Тисячолітнього" або "Тяньчі" виверження, одного з найбільш потужних за останні 5 000 років, яку можна порівняти з виверженням 180 р.н.е. озера Таупо та 1815 року вулкану Тамбора.[8] Виверження, чия тефра була знайдена на південній частині Хоккайдо, та аж у Гренландії,[9] зруйнувало значну частину вершини вулкану та утворило кальдеру, яка зараз частково заповнена Небесним озером.

According to the Book of Koryo History, "thunders from the heaven drum" (likely the explosions from the Millennium eruption) were heard in the city of Kaesong, and then again in the capital of ancient Korea about 450 km (280 mi) south of the volcano, which terrified the emperor so much that convicts were pardoned and set free.[джерело?] According to the book of Heungboksa Temple History, on 3 November of the same year, in the city of Nara (Japan), about 1,100 km (680 mi) southeast from the mountain, an event of "white ash rain" was recorded. Three months later, on 7 February 947, "drum thunders" were heard in the city of Kyoto (Japan), about 1,000 km (620 mi) southeast of Paektu.[8]

Виверження Тяньвеньфень

Дата виверження Тяньвеньфень точно не встановлена, but the carbonized wood in Heifengkou's lag breccia has been dated at around 4105 ± 90 BP. This eruption formed large areas covered in yellow pumice and ignimbrite[10] and released about 23,14 million tonnes (25,51 million short tons) of SO2 into the stratosphere.[11] The bulk volume of the ejecta is at least 100 km3, making the Tianwenfeng eruption also of VEI 7. The Tianwenfeng eruption has also been recorded in Manchurian myths. Manchus described the mountain as "Fire Dragon", "Fire Demon" or "Heavenly Fire".[12]

Нещодавні події

Mount Paektu, April 2003

After these major eruptions, Mount Paektu had at least three smaller eruptions, which occurred in 1668, 1702, and 1903, likely forming the Baguamiao ignimbrite, the Wuhaojie fine pumice, and the Liuhaojie tuff ring.[13]

2011 року уряд Північної Кореї запросив вулканологів Джеймса Хаммонда з Imperial College London та Clive Oppenheimer з University of Cambridge, дослідити сучасну вулканічну активність гори. Their project was continuing in 2014 and expected to last for another "two or three years".[14][15] У дослідженні також брала участь американський вулканолог Kayla Iacovino, ставши однієї з перших науковиць, яка провадили дослідження у Північній Кореї.[16][17]

Туризм

Китайці та більшість іноземних туристів відвідують гору з китайської сторони. Вона також є популярним туристичним обєктом і в Північній Кореї.

Національна туристична адміністрація Китаю класифікувала китайську частина як клас AAAAA[en], що є найвищою категорією.[18]

На північнокорейській стороні є ряд монументів та туристичних об'єктів:

  • гаряче мінеральне джерело використовується для бутильованої води;
  • пагорб Пега (Pegae) є місцем, де стояв табір загону КНРА (кор. 조선인민혁명군), за легендою очолюваного Кім Ір Сеном під час боротьби корейців проти Японської імперії. Публіці відкриті і таємні табори;
  • декілька водоспадів, включно з водоспадом Хьонгі (Hyongje), який розділяється на два рукави на третині падіння
  • 1992 року на День Сонця, 80-ту річницю Кім Ір Сена, на схилі гори був споруджений гігантський напис "Священна гора революції" з металевих літер.[19]
  • також там облаштований фунікулер та сходи[20][21][22]
  • Розташування гори на карті
    Розташування гори на карті
  • Каїрни
    Каїрни
  • Водоспад
    Водоспад
  • Гарячі джерела
    Гарячі джерела
  • Струмок на горі
    Струмок на горі
  • Небесне озеро взимку
    Небесне озеро взимку
  • Північний схил
    Північний схил

Див. також

Примітки

  1. ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою GVP не вказано текст
  4. ↑ Sam Kim, Yonhap (22 March 2011). S. Korea agrees to talks on possible volcano in N. Korea. Yonhap News Agency. Процитовано 22 March 2011.
  5. ↑ Vigil at North Korea's Mount Doom. Science Magazine. Процитовано 16 December 2012.
  6. ↑ NERC - Science without borders.
  7. ↑ Changbaishan. Global Volcanism Program. Smithsonian Institution. Процитовано 10 August 2013.
  8. ↑ а б Pan, Bo; Xu, Jiandong (2013). Climatic impact of the Millennium eruption of Changbaishan volcano in China: New insights from high-precision radiocarbon wiggle-match dating (PDF). Geophysical Research Letters. 40 (1): 54—59. Bibcode:2013GeoRL..40...54X. doi:10.1029/2012GL054246.
  9. ↑ Sigl, M (2015). Timing and climate forcing of volcanic eruptions for the past 2,500 years. Nature. 523 (7562): 543—49. Bibcode:2015Natur.523..543S. doi:10.1038/nature14565. PMID 26153860. S2CID 4462058.
  10. ↑ 刘, 若新 (1998). 长白山天池火山近代喷发 (кит.). 科学出版社. ISBN 9787030062857.
  11. ↑ Zhengfu, Guo (2002). The mass estimation of volatile emission during 1199–1200 AD eruption of Baitoushan volcano and its significance. Science in China Series D: Earth Sciences. 45 (6): 530. doi:10.1360/02yd9055. S2CID 55255517.
  12. ↑ Wei, Haiquan (2001). Chinese Myths and Legends for Tianchi Volcano Eruption. Acta Petrologica et Mineralogica.
  13. ↑ Wei, Haiquan (2013). Review of eruptive activity at Millennium volcano, Paektusan, northeast China: implications for possible future eruptions. Bull Volcanol. 75 (4). Bibcode:2013BVol...75..706W. doi:10.1007/s00445-013-0706-5. S2CID 128947824.
  14. ↑ Rumbling volcano sees N. Korea warm to the West. CBS News. 16 September 2014.
  15. ↑ Hammond, James (9 February 2016). Understanding Volcanoes in Isolated Locations. Science & Diplomacy. 5 (1).
  16. ↑ Fleur, Nicholas St (9 грудня 2016). Only a Rumbling Volcano Could Make North Korea and the West Play Nice. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 вересня 2020.
  17. ↑ Dr. Kayla Iacovino: In the footsteps of a volcano scientist. discov-her.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 10 вересня 2020.
  18. ↑ AAAAA Scenic Areas. China National Tourism Administration. 16 November 2008. Архів оригіналу за 4 April 2014. Процитовано 9 April 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  19. ↑ Bärtås, Magnus; Ekman, Fredrik (2014). Hirviöidenkin on kuoltava: Ryhmämatka Pohjois-Koreaan [All Monsters Must Die: An Excursion to North Korea] (фін.). Переклад: Eskelinen, Heikki. Helsinki: Tammi. с. 82—86. ISBN 978-951-31-7727-0.
  20. ↑ Maunt Paektu. transphoto.org. Процитовано 18 вересня 2020.
  21. ↑ Rodong Sinmun (30 жовтня 2020). New Achievement Made by Kim Jong Thae Electric Locomotive Complex. rodong.rep.kp. Процитовано 12 листопада 2020.
  22. ↑ Manufacturer of Rolling Stock. Naenara. 10 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.

Література і джерела

Посилання


КНДР Це незавершена стаття з географії КНДР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Китай Це незавершена стаття з географії КНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Гора Це незавершена стаття про гірську вершину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пекту&oldid=30774001