Мосейчук Наталія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:23, 5 березня 2021, створена Леонід Олійник (обговорення | внесок) (Виправлено мовленнєві помилки, додано, змінено шаблони, виправлено посилання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 5 березня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мосейчук.
Мосейчук Наталія Миколаївна
Народилася30 травня 1973(1973-05-30) (51 рік)
Теджен, Марійська область, Туркменська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналістка, ведуча новин, телеведуча
Alma materЖитомирський педагогічний інститут імені Івана Франка (1995)
Знання мовукраїнська і російська
Заклад1+1
НагородиВідзнака Верховної Ради України
Журналіст року 2009

Ната́лія Мосейчу́к (нар. 30 травня 1973) — українська журналістка, телеведуча програми ТСН на телеканалі 1+1, куратор соціального проєкту «Право на освіту».

Життєпис

Народилася 30 травня 1973 року в Теджені, Марийська область, Туркменська РСР. Батько — військовий, мати — педагогиня.[1] 1990 року закінчила середню школу в Бердичеві Житомирської області[2]. 1995 року закінчила факультет іноземних мов Житомирського педагогічного університету.[3]

Кар’єра

  • 1993 р. — почала працювати журналістом і ведучою на Житомирському обласному телебаченні.
  • 1997 р. — ведуча інформаційно-розважальної програми «Ранкове ревю» на телеканалі «Інтер».
  • 1998 р. — ведуча новин на каналі «Ютар».
  • 1999 р. — ведуча новин телекомпанії «Експрес-інформ».
  • 2003 р. — ведуча служби інформації «5 каналу». Авторка і ведуча програми «VIP-жінка».
  • У серпні 2006-го р. перейшла на канал «1+1» як ведуча Телевізійної служби новин (ТСН). Також була авторкою та ведучою проєкту «Приховане життя» про публічну і непублічну сторони життя відомих політиків[3].
  • На початку жовтня 2016 року стала разом з Сергієм Івановим ведучими ток-шоу «Право на владу».[4]
  • 2017 року стала кураторкою премії «Global Teacher Prize Ukraine» та створила номінацію «Вибір серцем», мета якої знайти вчителів, які мають час, сили та натхнення і навчають маленьких пацієнтів у медичних установах.
  • Веде основні випуски ТСН, що виходять на 1+1 о 19:30.[5]

Погляди та оцінки

Перехід Мосейчук на 1+1 генпродюсер «5 каналу» Юрій Стець прокоментував так: «Я точно знаю, що це не бажання більше заробити й не бажання, власне, піти з „5 каналу“. У неї була мрія працювати на 1+1 і, на мою думку, саме в цьому слід шукати причини».

Мосейчук в інтерв’ю «Львівському порталу» сказала, що приводом послужило звільнення з каналу декількох значущих для неї фігур — зокрема, ведучого, «вчителя і друга» Романа Скрипіна. А також висловила думку, що до того часу «канал чесних новин» помітно змінився: «Це вже були не ті новини, які ми робили у 2004-му…».[6]

За рейтингом журналу «Фокус» Мосейчук входить у 20 найуспішніших телеведучих України.[7]

2017 року ініціювала рух «Право на освіту» і працює з командою однодумців, щоб запровадити якісне шкільне навчання у всіх дитячих лікарнях.

Досягнення

Благодійність

2017 року Мосейчук зустрілась з Юрієм Синицею, що потребував пересадки нирки, провела з ним фотосесію та долучилась до кампанії збору коштів. Було зібрано 60 тис. євро.[10]

1 червня 2018 року під час благодійного марафону у День захисту дітей Мосейчук допомогла зібрати 650 тис. грн для відкриття класу «Школи супергероїв» у відділені інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій при Національній дитячій клініки Охматдит. Гроші використали на ремонт, обладнання та фонд для оплати роботи вчителів майбутньої школи.[11] Мосейчук є куратором «Школи супергероїв».[12]

В етері ТСН Мосейчук розповіла про історію двох 8-річних друзів. Микиті Федоренку з важким захворюванням хотів допомогти його друг Лука. Він шукав донорів серед однокласників та влаштував ярмарок у школі, щоб зібрати гроші. Після сюжету в ТСН за декілька днів було зібрано 35 тисяч євро. Операція пройшла успішно.[13]

Особисте життя

Заміжня, виховує двох синів — Антона (1998 р. н.) та Матвія (2012 р. н.).[14]

Критика

2019 року, говорячи про українську мову, заявила, що цитує пост Євгена Черняка, сказавши «Бізнес нагодує, мова не нагодує».[15] Як виявилось, Євген такого в пості, який наживо читала Мосейчук, не писав (включно з історією редагувань посту).[16]

Назвала ботами людей, які критикували її поведінку на передачі «Право на владу», спричинивши суспільний резонанс.[17]

Авторка вислову «Війна проти власного Президента — війна з державою».[18]

Примітки

  1. ↑ «Приховане життя» Наталії Мосейчук - тепер не таємниця. 20minut.ua (українською) . 5 грудня 2007 р. Процитовано 5 березня 2021 р.
  2. ↑ Наталія Мосейчук. Архів оригіналу за 4 серпень 2011. Процитовано 1 січень 2011.
  3. ↑ а б Наталія Мосейчук[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ Хто став ведучими «Право на владу» (фото). Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2021.
  5. ↑ Наталка Мосейчук повертається в ефір "1+1" - TeleProstir.com - ТелеПростір знає про телебачення все | Новини телекомпаній, новини супутникового ТБ, аналітика ТБ, онлайн ТБ, галерея ТБ, досьє, інтерв'ю. teleprostir.com. Процитовано 5 березня 2021.
  6. ↑ Наталья Мосейчук. web.archive.org. 15 серпня 2012. Процитовано 5 березня 2021.
  7. ↑ Наталья Мосейчук. ФОКУС (рос.). 20 січня 2011. Процитовано 5 березня 2021.
  8. ↑ Гламурні новини і свіжі світські новини про зірок України та шоу-бізнесу. ТСН.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2021.
  9. ↑ Група «1+1 медіа» отримала рекордні 43 нагороди премії «Телетріумф» (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 16 серпня 2019.
  10. ↑ Мріє зустрітися з Наталією Мосейчук та побачити море. Mriya Project (укр.). Процитовано 4 вересня 2019.
  11. ↑ Понад 600 тисяч гривень вдалося зібрати українцям на реалізацію мрії пацієнтів "Охматдиту" (укр.), процитовано 4 вересня 2019
  12. ↑ На території Охматдиту відбувся традиційний відкритий урок біології - пряме включення (укр.), процитовано 4 вересня 2019
  13. ↑ "Чоловіча" дружба: за життя 8-річного Микити вступив в боротьбу його друг Лука. ТСН.ua (укр.). 24 січня 2018. Процитовано 4 вересня 2019.
  14. ↑ Наталія Мосейчук: Нас копіюють колеги. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 22 січня 2013.
  15. ↑ Петро Кралюк (1.05.2019). Мова і ковбаса. Ведуча телеканалу «1+1» Наталія Мосейчук повторила подвиг шахтаря Донбасу. radiosvoboda.org.
  16. ↑ Евгений Черняк - По последнему исследованию МВФ, структуры,... archive.is. 15 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  17. ↑ Раша тудей відпочиває! Ведуча Права на владу назвала українців ботами: у мережі скандал. Політика (укр.). Процитовано 31 травня 2019.
  18. ↑ Право на владу за 7 листопада 2019 року (0:36:35-0:36:40)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мосейчук_Наталія_Миколаївна&oldid=30929765