Вовчанські Хутори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:06, 5 травня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (вилучення контактної інформації (п. 4 ВП:НЕКАТАЛОГ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вовчанські Хутори
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Вовчанський район
Рада Вовчансько-Хутірська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63140010190055761
Облікова картка Вовчанські Хутори 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1337
Площа 4,494 км²
Густота населення 297,51 осіб/км²
Поштовий індекс 62508
Телефонний код +380 5741
Географічні дані
Географічні координати 50°17′59″ пн. ш. 37°01′54″ сх. д. / 50.29972° пн. ш. 37.03167° сх. д. / 50.29972; 37.03167Координати: 50°17′59″ пн. ш. 37°01′54″ сх. д. / 50.29972° пн. ш. 37.03167° сх. д. / 50.29972; 37.03167
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Водойми р. Вовча
Відстань до
районного центру
8 км
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 62508, Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Вовчанські Хутори, вул. Миру, 1
Сільський голова Никоненко Віра Іванівна
Карта
Вовчанські Хутори. Карта розташування: Україна
Вовчанські Хутори
Вовчанські Хутори
Вовчанські Хутори. Карта розташування: Харківська область
Вовчанські Хутори
Вовчанські Хутори
Мапа
Мапа

Вовчанські Хутори́ — село в Україні, у Вовчанському районі Харківської області. Населення становить 1337 осіб. Орган місцевого самоврядування — Вовчансько-Хутірська сільська рада. Село газифіковане.

Географія

Село Вовчанські Хутори знаходиться в основному на лівому березі річки Вовча, є міст. Вище за течією примикає село Покаляне, нижче за течією — примикає м. Вовчанськ, на протилежному березі знаходиться селище Тихе.

Історія

Село засноване в 1600 році.

За даними на 1864 рік на казеному хуторі Вовчанської волості Вовчанського повіту мешкало 1210 осіб (613 чоловічої статі та 597 — жіночої), налічувалось 196 дворових господарств[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 3385 осіб[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 479 жителів села[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1559 осіб, з яких 751 чоловік та 808 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1340 осіб[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 93,49 %
російська 6,43 %
польська 0,07 %

Відомі люди села

Пам'ятки

  • В 1911—1912 роках побудовано земське народне училище, яке збереглося до наших днів.
  • Біля села знайдена неолітична стоянка, на південь від села — 15 курганів, за 3 км на південний схід, на берегах річки Вовча — 11 курганів. Висота 0,6-3 м. На північ від села, за 1у км, розкопаний курган «Орлова могила». Знахідки: стремена, спис, підкови.

Примітки

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1224)(рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. Вовчанські Хутори. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела